“Кожен має можливість стати співавтором наступної розмови”. · Презентації · с. 5сторінка оригіналу ↗
«Майданна Україна»: сподівання і реальність
Слово Просвіти, №37 за 2017 рік
Микола ЦИМБАЛЮК
Відкриваючи 8 вересня презентацію і представляючи автора в одному з епіцентрів Революції гідності — Українському домів Києві, голова Товариства “Просвіта” Павло Мовчан зокрема сказав:
— Микола Голомша заявив про себе для багатьох політиків несподівано яскраво, його позиція з усіх питань державного і суспільного життя послідовна і принципова. Нині, в переломний для українців час, з’явилося багато нових постатей, які претендують на роль політичних лідерів в Україні. Дякуючи засобам масової інформації і більш-менш доступній прозорості життя так званої “політичної еліти”, ми знаємо, звідки хто з’являється, чий це проект, хто за ним стоїть, а відповідно — звідки його фінансування. А як відомо, чиї гроші, того і пісенька така — політична позиція. Починаючи від лідера політичної партії, яка найбільше “вболіває” за Україну і її знедолений народ. Зазвичай переважна більшість тих, хто претендує на роль політичних лідерів, найголосніше кричить про наші права і хитрих, підступних олігархів, які не бояться заявляти, що в них немає жодних життєвих принципів (напр. Коломойський). Ми їх усі добре вивчили, простудіювали як підручник. Тепер думаюча частина суспільства непогано орієнтується в тому, що відбулося і відбувається після Майдану. Здавалося, на цій політичній мапі і місця немає для “не-своїх”, все розписано, все відомо, гра спланована, фігури на політичній шахівниці розставлені, всі комбінації сплановані.
І раптом з’являється лідер зі своєю думкою, нестандартним баченням, прочитанням сюжету “Україна майбутнього” (бо книжка стосується саме України, її минулого і завтрашнього). Це Микола Голомша, який народився у славній і героїчній, оспіваній ще Іваном Франком Тухлі. Тож за плечима автора стоїть його родовід, його історія рідного краю, його великий досвід ро-
Дмитро ПИЛИПЧУК
Втім, у контексті презентації особисто для мене Дмитро Павличко таки був там незримо присутній, бо буквально перед презентацією на радіо 3-й том “Спогадів” Павличка, щойно виданий “Ярославовим Валом”, я розкрив на тому місці (с. 275), де автор знакової збірки “Правда кличе!” (1958) згадує свою поїздку до Праги, і зокрема — слова Яна Гуса, викарбувані на його пам’ятнику в столиці Чехії: “Любіться і кожному бажайте правди!”
А на 214-й сторінці презентованого “Протирання дзеркала” Михайло Слабошпицький, згадуючи Юрія Шереха-Шевельова і Петра Яцика, каже, що в них обох (Ш.-Ш. і Я.) була одна спільна, визначальна риса: “Вони не боялися бути єретиками”.
Сам Михайло Слабошпицький, немовби виходячи з Гусової настанови і бажаючи правди кожному читачеві, так само не боїться бути ані єретиком, ані всюдисущим і нецензурованим enfant terrible cучасної української критики. У нього навіть боти в правоохоронних органах — прокуратурі, а нині — як лідера нової патріотичної політичної сили.
Отже, автор фаховий правник, людина тої системи, з якої рідко хто вияскравлюється у лідера. Не беручи до уваги з’яви в сутінках цього небосхилу Юрія Луценка. Але то інша, не менш цікава історія. Сама по собі Генпрокуратура як державна інституція є закритою, утаємниченою системою, що нівелює і позбавляє власного обличчя будь-яку індивідуальність. Не так сталося з автором щойно виданої книжки “Майданна Україна. Майдан як явище і процес”.
Його робота на посаді заступника Генерального прокурора прийшлася “нє ко двору” можновладцям. Його активність і безкомпромісність у розслідуванні гучних кримінальних справ їх переполошила. Відставка не забарилася. Втім потреба донести до суспільства своє бачення справедливої і чесної влади, шляхи будівництва успішної країни у нього залишилися. А прихід у велику політику зумовив потребу в активному діалозі з суспільством, оприлюдненні своєї позиції. У книжці Миколи Голомші зібрані його роздуми про резонансні державні події та справи, які відбулись в Україні 2016 року. Всі події політик розглядає через призму національної безпеки. Він досліджує окремі аспекти розвитку та функціонування економіки, державних та суспільних інститутів, аналізує складні відносини між державою та суспільством, які склалися на етапі розбудови оновленої України в парадигмі цінностей Майдану, а також надає свої пропозиції з формування середовищ життя і розвитку різних аспектів державності.
Роздуми автора, його оцінки солідаризуються з тою програмою, з якою виступає громадська організація Українська Альтернатива, одним із співголів якої він є. Вона себе ще в повен голос не заявила. Хоча партія “Патріот” під керівництвом М. Голомші попри всю закостенілість, забетонованість політичної системи України вражає динамікою розвитку. Такі партії з огляду на чітку національно-демократичну, антиолігархічну позицію сьогодні не можуть претендувати на серйозне місце під куполом. Більшість думок, позицій, діяльність Миколи Голомші висвітлював просвітянський тижневик “Слово Просвіти”. Але ще більше його аналітичних статей, виступів, оцінок поточних подій, ухвалених Верховною Радою України законів, тих чи тих урядових рішень залишилися поза шпальтами тижневика. Тому вони вдруге оприлюднені для ширшого загалу під однією обкладинкою. Вони дають цілісне уявлення громадськополітичного життя країни за минулий рік і водночас — програми і наміри його політичної сили, підстави для загальнонаціональної підтримки. Все разом засвідчує, що на українських теренах автор — Микола Голомша, Павло Мовчан, Іван Заєць з’явився не приручений політичний діяч, який майстерно володіє словом не заради маніпуляції суспільною свідомістю, а заради правди і поступу справді української і справді незалежної держави. Саме таких особистостей потребує наша національна еліта.
в своїй першій, але, як він запевняє, не останній книжці. Переважна більшість українців сьогодні дезорганізовані, принижені тою політикою, яку постійно і цілеспрямовано проводять апологети олігархічних кланів і споріднених з ними сил міжнародного бізнесу. Вони переконані, що є господарями нашої країни, а ми — бездумними спостерігачами, статистами в їхніх ігрищах. “Ми будемо спостерігачами доти, — рефреном звучало в обговоренні книжки Миколи Голомші, — доки не змобілізуємося”. У цьому полягає головне завдання Миколи Голомші як лідера партії, і як публіциста.
Голова ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка принагідно зауважив, що національна еліта — це ті, хто формував не олігархічнокланову, підпорядковану московським інтересам українську державу. Небезпідставно Герой України, багатолітній політичний в’язень Степан Хмара — і не один він — звинувачує багатьох представників нинішньої влади в тому, що вони слуги Москви. Вони виплили і зачепилися за владу на кривавій хвилі Революції гідності. Але Революція не закінчилася розстрілом Небесної сотні. Майданний процес триває, і не лише на східному фронті, на Донбасі чи в Криму. Революція гідності не поставила ще свою крапку. Продовження Майдану як надії, як реального шансу змінити Україну багатолике у своїх формах, але єдине в своїй українській суті. Про це пише Микола Голомша
Презентація книжки публіцистики “Майданна Україна.
Майдан як явище і процес” за підтримки і безпосередньої участі Товариства “Просвіта” відбуватиметься по всій Україні, насамперед — в усіх обласних центрах. Це не просто предмет для роздумів читачів, це можливість ведення широкої дискусії. І кожен з учасників має можливість стати співавтором наступної загальнонаціональної розмови про сьогодення і майбутнє України.
го багато десятиліть вабитиме нові й нові покоління читачів і дослідників української літератури. Місце “Протирання дзеркала” — серед таких глибоких, прецікавих і змістовних культурологічних джерел, як “Письменники зблизька” Михайла Рудницького, “Розповідь про неспокій” Юрія Смолича, “Зустрічі й прощання” Григорія Костюка, “Щоденники” Олеся Гончара, “Найбільше диво — життя” Миколи Руденка, “Доповідна апостолові Петру” Юрія Іллєнка, “Спогади” Дмитра Павличка… Попри цю навмисне обірвану, а отже, й неповну “обойму”, я добре усвідомлюю неповторність “Протирання дзеркала” як твору про всесвіт української літератури, як суплементарію до недовиданої 12-томової “Історії української літератури”. Вже зазначалося (зокрема Валерієм Гужвою), що в іменному покажчику до цього тому — щонайменше півтори тисячі імен, і понад тисяча з них — це українські письменники.
Отже, можемо привітати автора зі здобуттям нової творчої вершини!
08.09.2017, Київ
Бібліографія Революції гідності за три роки, що минули, нараховує більше сотні книжок і альбомів, не рахуючи газетно-журнальних і інтернетівських публікацій. Це здебільшого спогади її безпосередніх учасників, журналістів, художні твори. Вони різні за жанром, широтою охоплення і глибиною проникнення у різні сторони цієї переломної в житті України і, без перебільшення, світу, події. Але попри все осмислення причин, перебігу подій на Майдані і наслідків Революції гідності для українців ще попереду. Нещодавно в світ з’явилася нова робота — збірник публіцистичних статей “Майданна Україна. Майдан як явище і процес”. Автор її Микола Голомша, член Головної ради ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, голова партії “Патріот”, співголова громадської організації “Українська Альтернатива”.
Учасники презентації (зліва направо): Георгій Філіпчук, Микола Сірий,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
