Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Кожен має можливість стати співавтором наступної розмови”. · Презентації · с. 5сторінка оригіналу ↗

Єретик, що кожному бажає правди

Слово Просвіти, №37 за 2017 рік

7 жовтня в студії звукозапису Українського радіо презентував свій мемуарний том “Протирання дзеркала” відомий інтелектуал і речник сучасного правдокличного і правдомовного покоління українських діячів культури Михайло Слабошпицький. Вів програму один із метрів нашої літератури, вчений і дипломат Юрій Щербак, у дійстві взяли участь видатні представники української еліти — вчені, письменники, митці. На жаль, з об’єктивних причин не було на цьому творчому вечорі патріарха української критики академіка Івана Дзюби і живого класика нашої поезії Дмитра Павличка. виникає в одному з текстів такий термін-характеристика, як “правдошукацький характер” (с. 620), що є, по суті, автохарактеристикою. Наведу лише один приклад разючої голої правди у цих мемуа­рах Слабошпицького (с. 385—386): “УВКР [Українська Всесвітня Координаційна Рада. — Д. П.] намагалася щось робити, але в основному це були заходи парадного характеру. Надто вже ми полюбляємо святочні бенкети, дефіляди й мітинги. Зізнатися відверто — в Драча не було запасу ідей для голови УВКР. Та й безініціативний він діяч. Коли його накручували Жулинський, Горинь або Мовчан, він брався за ту справу, але не надто захоплювався нею. Одне слово, ніяких лаврів він на цьому полі не здобув. Але видав грубий том творів під назвою “Політика”, в якому всі матеріали (здебільшого спічі) про діяльність УВКР — авторства Слабошпицького, про товариство “Україна” (він же був головою) авторства Станіслава Лазебника, який був головою секретаріату Товариства), а публікації про Народний Рух та КУІн [Конгрес української інтелігенції. — Д. П.] сумлінно Драчеві писав його радник Володимир Ковтун. Вийшло майже яку Корнійчука чи Щербицького, котрі паразитували на чужій праці й видавали зідрання (виділення моє. — Д. П.) начебто своїх творів. Я не обурювався б так цим фактом і не вважав би за необхідне згадувати його при цій нагоді. Але свято переконаний, що Драчеві самому посильно було б написати ці промови. Допускаю навіть, що вони в нього вийшли б краще, аніж у всіх нас трьох, однак обурює це паразитування на ближніх, змавповане в компартійної буржуазії барство й безпардонно культивоване в контексті високих патріотичних слів” (с. 385—386). Я переконаний, що, схожий тільки на самого себе, іронічносамоіронічний Слабошпицькиймемуарист, завдяки зарядові його земної правди і земної моральності, завдяки його енциклопедичній ерудиції, його гуморові, його відчуттю феномену цікаво-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин