Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Кількість жертв комуністичної ідеології значно · більша, ніж жертв фашистської”. · Читацьке віче 10 · с. 10сторінка оригіналу ↗

Відповідь манкурту

Слово Просвіти, №37 за 2017 рік

*** 1928, червня 28. — Лист Василя Авраменка до Онисима Авраменка До “пролєтарія” — Ониська Авраменка. Ст. Дівізіонная, Забайкал. обл. 28 червня 1928 р. СССР Шановний небоже! Дякую тобі за надісланий твій історичний для мене лист, з котрого довідався про твою свідомість, як сина трудового українського народу — до України, а також що ти за людина взагалі. Ну, потрудився ти, небоже! Скажи так, в душі своїй, хто тобі складав той “комуністичний маніхвест”, в котрому ти й про платіну, й про золото, й про Чемберлена, й про Сако з Ванцетті і нарешті про те, що ти таки “замухришка” згадав. А під кінець, “что ми адні любім только” Тараса Григорієвича Шевченка… Хто це “ми адні” — отта гидота, як ти, що цурається рідної української мови, що вийшла з бідного українського селянства, а тепер стала “гаваріть на апчепанятном язикє” і з Москви бере патент і вказівки, як любити й шанувати нашого народного пророка, котрого в свій час Москва й замучила, пославши на 10 літ в страшні солдатські тогочасні казарми… Ти смієш мені кидати обвинувачення в зраді нашому народові. Ти, що став яничаром для трудового Українського Народу… Ти “успєл забезпечіть безвозвратно за счет государства” свою семію і мовчи, коли забезпечив, не хвались, що маси народу, якого ви опікуєте, пропадають в бідноті, темноті й хворобах, а вам добре живеться… Дуже радий, що “забезпечив”, хотів би я, щоби всім там у вас жилося добре, дійсно як в раю земному, але щось не так є… Шкода, що там у вас не записався весь народ 100% з усім господарством: з возами, телятами й т. д. у вашу партію (а це треба було б зробити), щоб тоді ви співали. А ти теж “гаваріл би на апчепанятном язикє” й “успєвал би” за счет єтіх “не комуністов”? Скажу тобі словами Т. Шевченка: “Заснула Вкраїна… Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла. І в дупло холодне гадюк напустила А дітям надію в степу оддала…” (з поеми “Чигирин”) А ти під натиском, напевне, “державної українізації” в “свабодной соціалістической странє Українє” (де з соціалізму лише назва) не хочеш ґаваріть “на мужицком” язикє, а пишеш по-панському — па апчепанятному, а далі “Доборолась Україна До самого краю: Гірше ляха свої діти Її розпинають Замість пива праведную Кров із ребер точуть. Просвітити, кажуть, хочуть Материні очі Современними огнями…”. Так було, так є й тепер, що говорить батько Тарас до України: “Степи твої запродані Жидові, німоті, Сини твої на чужині, На чужій роботі… Дніпро, брат твій, висихає, а Могили твої гори — Москаль розриває… Нехай риє, розкопує, Не своє шукає, А тим часом перевертні Нехай підростають. Та поможуть москалеві Господарювати Та з матері полатану Сорочку знімати…” Й от поділили на 4 части Україну сусідоньки любі (Москва, Польща, Румунія й Чехія забрала трохи) та й мило собі “опікуються” “хахлами”, “русінами”, “рутеніями” і т. д., раніш грабували Україну, дерли і вбивали, тепер м’якше… Тепер збирають тільки великі податки в одній частині до “Польскі”, в другій до “матушки Маскви” — патаму что ана всяму свєту галава, забирають молодих хлопців з нашого народу у своє військо, опанували наші школи й виховують таких мо-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин