Читацьке віче · “Дії керівництва “Укрпошти” дискредитують саму ідею децентралізації”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
«Реформою» — по людях На що перетворюють нашу пошту
Слово Просвіти, №37 за 2018 рік
Петро АНТОНЕНКО
Телефоную своєму землякові в Авдіївку, що в Куликівському районі на Чернігівщині. Запитую, чи прочитав він сьогоднішній (цебто за п’ятницю) номер районної газети? “Яке там! — відповідає. — Нам цю газету доставлять через 6 днів, у наступний четвер”. Це втілюється так звана реформа “Укрпошти” під назвою “Сільське поштове відділення”. Але що значить доставка передплатникові газети через 6 днів на сьомий після виходу? Особливо місцевої, районної. До речі, після проведеного нарешті роздержавлення цієї преси, тобто вилучення з числа співзасновників місцевої влади — райдержадміністрацій і райрад, ці газети стали набагато свіжішими, нарешті почали писати про те, що цікавить і хвилює людей. Читацька аудиторія, звичайно, зменшується, як і сільське населення. І все ж по кілька тисяч передплатників районки мають, а сумарно по області близько 100 тисяч. І ось “шестиденна” газета. По-перше, читачеві можна одразу перекреслити програму телепередач на півтижня, що їх друкують райгазети. Закреслити багато іншого, термінового, і, між іншим, це оплачені читачами, замовниками публікації. Скажімо, вітання з ювілеями, поминання, які дають якраз під дати. Або оголошення — запрошення на свято чи ярмарок у суботу або неділю. А читач у четвер читає, що його запрошують на недільний захід. Зараз, коли починається передплата на наступний рік, редакції районних і обласних газет просто в розпачі — як бути з такою доставкою періодичних видань і хто тепер нормально вестиме на них передплату? Навесні Державне підприємство “Укрпошта” розпочало так звану реформу обслуговування сільського населення. Суть задуму в тому, що планують закрити всі поштові відділення в селах, де населення менше 2-х тисяч. Для Чернігівщини, а саме її “Укрпошта” обрала для свого “пілотного проекту”, це означає закриття майже всіх сільських поштових відділень, адже в області лічені села мають більше 2-х тисяч мешканців. Закриті відділення планували замінити на пересувні: за певним графіком у село має приїхати автівка з кількома поштовиками, які похапцем, за 2-3 години виконуватимуть всю колишню роботу відділень. Якийсь час паралельно працювали і стаціонарні поштові відділення, і пересувні. Зараз майже в усіх селах пошти не працюють. Від початку ці дії викликали гостру негативну реакцію і селян, і місцевої влади. Зокрема й облдержадміністрації і облради, які направили в столицю звернення із запереченням проти реформи пошти в такому недолугому форматі. Пропонували компромісні варіанти. Реакції “Укрпошти” не дочекались. Варто зазначити, що пошта, окрім доставки кореспонденції, періодики, займається виплатою пенсій, а також прийомом комунальних платежів. Якими ж були перші тижні поштового експерименту? На жаль, невтішні. Ось, наприклад, типова картина по моєму Куликівському району. Щоб не дорікнули в упередженості, даю слово мешканцям району. Говорить Наталія Притиковська, виконувач обов’язків старости села Бакланова Муравійка (що за 20 км від Чернігова): “Завжди кажуть, що в нас реформи для людей, а виходить — навпаки. Мене вразило ставлення нової листоноші, яка в село привозить пошту. Кинула газети і каже: “Навіщо вона, ця періодика?” А листоноші нашій порадила: “Роздайте, як хочете. Кому — менше, кому — більше”. Це жарт такий невдалий чи що?” Майже весь Куликівський район, окрім одного села, не так давно об’єднався в територіальну громаду. Головою Куликівської ОТГ обрано Наталію Халімон, яка до цього була головою районної ради. Молода, енергійна, педагог за фахом, працювала директором школи у рідному селі Ковчин, говорить: “Ми з самого початку були не в захваті від реформи і застерігали керівництво дирекції обласної пошти про негативні наслідки. Це ще навіть немає зими. З іншого боку, бабуся в селі звикла до свого поштаря, довіряє йому, а зараз почнуть ходити чужі люди. У жодному селі немає такої людини, яка була б задоволена рослі зможуть покататися в цій дивовижній кареті, покерувати гнідими конячками. Неповторні вироби продемонструють держпідприємство “Криворізьке лісове господарство”, заводи і фабрики регіону. Активну участь у деревфесті, як завжди, візьмуть школи, ліцеї, гімназії, педагогічний університет, ботанічний сад. Голова оргкомітету Криворізького дерев’яного фестивалю — 2018, журналіст “Домашньої газети”, голова Криворізького МО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Микола Крамаренко запрошує всіх на народне свято, яке проводиться разом із Саксаганським районним виконавчим комітетом. Валентина ШЕМЧУК
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
