Гаряча тема · “Шлях поступок і зрад під час війни з боку влади є найпотужнішим чинником розбрату серед українців”. 3 · с. 3сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «Вибір між славою та безчестям», с. 1
Вибір між славою та безчестям
Слово Просвіти, №37 за 2020 рік
Закінчення. Початок на стор. 1
Ваш лист, по суті, є заявкою на ревізію політики України у російсько-український війні, яка до цього полягала у витісненні московського агресора з окупованих ним українських територій зі збереженням права самим українцям визначати свій державний устрій і шлях нації у майбутнє, як і позиції України щодо тлумачення Мінських домовленостей і їхнього виконання, яка полягає у тому, що реалізація політичної частини Мінських домовленостей можлива лише після створення безпекових умов, тобто, коли Росія виведе з окупованих територій Донецької та Луганської областей свої регулярні війська та іррегулярні збройні формування, коли Україна відновить повний контроль над державним кордоном з Росією тощо.
Пане голово! Ви не можете не знати,
що перегляд Постанови Верховної Ради “Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році” є кроком на підтримку Росії, яка постійно прагне видати свою збройну агресію проти України як внутрішній український конфлікт. Росія прагне створити руками української влади умови для зняття з неї міжнародних санкцій і забезпечення в майбутньому впливу на Україну шляхом легалізації через вибори своїх окупаційних адміністрацій, шляхом перетворення ОРДЛО в територію з особливим самоврядним статусом, що відкриває шлях до федералізації України. Росія прагне виснажити Україну і розв’язати собі руки, щоб в кінцевому випадку ліквідувати українську державність як геополітичну реальність та знищити українську націю.
Ви, пане голово, не можете не знати, що ця Постанова Верховної Ради ухвалена в рамках парадигми: спочатку “створення безпекових умов (окупант має піти з української території), а потім — вибори”.
Ви не можете не знати, що зафіксована в Постанові позиція підтримується нашими західними партнерами, зокрема по Норманському формату, і що вона випливає з чинного законодавства, зокрема з Закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” (N2268-VIII від 18.02.2018).
Ця позиція базується на реальних фактах, визнаних світовою спільнотою, а саме на факті збройної агресії Росії проти України, яка розпочалася 20 лютого 2014 р. в Криму, на факті, що Росія розв’язала цю війну для знищення Української держави.
Ми хочемо, пане голово, нагадати вам зміст цієї Постанови. Пунктом 1-м Постанови місцеві вибори призначаються на 25 жовтня 2020 р.
2-й пункт Постанови містить перелік територій, де вибори не будуть проводитися. Місцеві вибори не можуть проводитися на окупованих територіях — в АРК, місті Севастополі, Донецькій та Луганській областях.
Не будуть проводитися і вибори депутатів Донецької і Луганської обласних рад (пункт 3 Постанови).
У 4-му пункті Постанови законодавець визначає умови, за яких вибори пройдуть там, де вони не призначені відповідно до 2-го і 3-го пунктів на 25 жовтня 2020 року. Умова — це “припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме:
виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України;
відновлення повного контролю України за державним кордоном України;
роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України;
відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України;
забезпечення безпеки громадян
України, які проживають на відповідних територіях АРК, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя”.
Вибори будуть призначені “після повноцінного завершення на відповідних територіях процедур з роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів ООН та ОБСЄ”.
Пане голово, які пункти цієї Постанови суперечать національним інтересам, і які Ви хотіли би прибрати? Ви не можете не знати, що вилучення з Постанови пункту 2 створить підстави для Російської Федерації вимагати від української влади негайного проведення місцевих виборів на окупованих територіях. Відсутність заборони на проведення місцевих виборів на окупованих територіях полегшить окупантам проведення там паралельних виборів для легітимізації окупаційних адміністрацій.
Ви, пане Кравчук, не можете не розуміти, що вилучення з Постанови пункту 3 пов’язане з діяльністю військово-цивільних адміністрацій, які діють в Донецькій та Луганській областях. Обрання Донецької та Луганської обласних рад передбачало б ліквідацію відповідних військово-цивільних адміністрацій, що суттєво погіршило б ситуацію, зокрема в безпековій сфері в прифронтовій зоні. Проведення виборів до цих обласних рад неодмінно було б використане проросійською п’ятою колоною в Україні, зокрема її представниками в Парламенті для розкручування сепаратистських настроїв. Вже сьогодні ми бачимо, як біснуються лідери парламентської фракції політичної партії “ОПЗЖ” тільки через те, що вибори не будуть проведені в окремих містах та селищах прифронтової зони. Вони спекулюють правами громадян і повністю ігнорують фактор війни.
Ви не можете не розуміти, що вилучення з Постанови 4-го пункту є головним бажанням Москви, бо саме тут вже теперішній парламент визначає Російську Федерацію як окупанта, який чинить злочин агресії проти України та здійснює окупацію частини української території за допомогою регулярних військ і іррегулярних збройних формувань та окупаційної адміністрації. Саме цей 4-й пункт Постанови підтверджує позицію, що вибори на окупованих територіях можливі лише після припинення окупації і збройної агресії Росії проти України та реінтеграції окупованих територій. Законодавець в цій Постанові однозначно заявив, що саме в такій послідовності він бачить виконання Мінських домовленостей.
Ви не можете не усвідомлювати, що своїм листом до Верховної Ради з проханням розглянути Постанову на відповідність положенням Закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”, а також Комплексу заходів з виконання Мінських угод, руйнуєте політичний консенсус у парламенті як у ставленні до виборів, так і стосовно тлумачення Мінських домовленостей. Нагадуємо Вам, що за Постанову проголосувало 326 народних депутатів. Замість того, щоб діяти в рамках єдиної позиції з парламентом, Ви, Леоніде Макаровичу, погодилися перед агресором грати роль “доброго поліціянта”, а Верховній Раді відвели роль “поганого поліціянта”.
Підлив ще олії у вогонь й Ваш перший заступник Вітольд Фокін, який зробив перед відкриттям чергової сесії Верховної Ради низку антидержавних та штрейбрехерських заяв. Вітольд Фокін в імперативній формі заявив, що “Рада ухвалила рішення, яке прямо суперечить Мінським домовленостям”. Це стосується Постанови Верховної Ради України “Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році”, а насамперед ця заява перекреслює 4-й пункт. Більше того, цей призначений Указом президента В. Зеленського “перемовник” зазначив, що якщо парламент не піде на зміну Постанови, це означатиме, що Верховна Рада в певній своїй голосуючій частині не дуже зацікавлена в мирному врегулюванні конфлікту на Донбасі. То на чиїй стороні граєте – Ваш перший заступник і Ви, Леоніде Макаровичу?!
Додайте до цього ще заяви В. Фокіна про необхідність загальної амністії, проведення виборів на окупованих Росією українських територіях, готовність до переговорів з ватажками так званих ДНР і ЛНР та надання Донбасу особливого статусу, і Ви переконаєтеся, що цей Ваш заступник в українській делегації в ТКГ не просто не визнає чинного законодавства України, але й транслює російську позицію щодо подій на південному сході України та щодо Мінських домовленостей. Для пана Фокіна не існує російського агресора, який розв’язав і веде вже 7-й рік війну на знищення України. Збройна фаза російськоукраїнської війни є для нього внутрішньоукраїнським конфліктом. Зрозуміло, що з такими підходами до проблем провідних перемовників з українського боку Москва доб’ється від України чергових небезпечних поступок, які виведуть українську владу за червоні лінії, котрі за будь-яких умов не можна переступати перед загрозою втрати підтримки західних партнерів і можливої капітуляції перед Росією керівництва України.
А пана Фокіна не треба виправдовувати заявами про його особисту точку зору, а треба негайно виводити зі складу делегації.
Пане голово! Ви не можете не усвідомлювати, що Москва саме тепер здійснюватиме тиск на українську владу і на Україну загалом. Через тиск Москва розраховує створити умови, які суттєво послаблять Україну, і які будуть вигідні їй для розгортання масштабної агресії проти нашої країни.
Москва зацікавлена в тому, щоб знизити мобілізаційний потенціал українців в оборонній і безпековій сфері. І саме для цього вона домагається від української влади тих поступок, які приведуть до капітуляції. Намагання задобрити Москву черговими поступками, потурання реваншистським настроям проросійської п’ятої колони створюють смертельну небезпеку для нашої нації.
Мусите усвідомлювати: Росія саме цього домагається від української влади — аби зруйнувати її руками (і Вашими руками також) незалежну Україну. Ваша позиція, Леоніде Макаровичу, демобілізує українське суспільство до опору окупанту. Ви не можете не усвідомлювати того, що Москві вигідно саме зараз домогтися поступок від української влади, адже вона розраховує на сприятливу для неї міжнародну ситуацію (світова економічна рецесія, пандемія коронавірусу, президентські вибори в Сполучених Штатах Америки тощо). Москва розраховує, що в цей час сильним світу цього буде не до російсько-української війни, що наші західні партнери повністю переключаться на свої внутрішні проблеми. І скористатися цим Москва зможе тільки тоді, коли українська влада спричиниться до внутрішніх чвар.
Ви мусите бути свідомі, що саме шлях поступок і зрад під час війни з боку влади є найпотужнішим чинником розбрату серед українців. Захист держави – свята справа, а колаборація – тим паче, пряма зрада — тяжкий гріх.
Ми звертаємося до Вас, пане голово, щоб застерегти Вас від згубного для України і Вас шляху — шляху поступок і, не дай Боже, зради. Не руйнуйте того значного державного здобутку, який випав на Вашу долю в часи відновлення української державності. Не розраховуйте на те, що в теперішній ситуації – в часи російсько-української війни – Вам пощастить знову “пройти між крапельками”. Не дайте використати себе в боротьбі проти України. Не випробовуйте долю між славою і безчестям, бо від любові до ненависті – один крок.
Іван Заєць, Павло Мовчан, Володимир Василенко, Дмитро Павличко, Юрій Костенко, Богдан Горинь, Ярослав Кендзьор, Михайло Косів, Олександр Гудима, Степан Волковецький, Ігор Калинець.
Під час зустрічі у Комітеті Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування,
регіонального розвитку та містобудування з Леонідом Кравчуком (крайній ліворуч).
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
