Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Сільське господарство історично вибудувало базову культурну матрицю Українського народу, національну ідентичність українців”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Перший український тезаурус

Слово Просвіти, №37 за 2023 рік

Звернення учасників круглого столу ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка “Конституція України: земля і слово” щодо необхідності подолання екзистенційних загроз сільському господарству у зв’язку з передбачуваним введенням у дію з 1 січня 2024 року законодав+ чих положень, що регламентують процес купівлі+продажу сільськогосподарських земель Вже три десятиліття сільське господарство України перебуває в глибокій системній кризі. Україна дуже далеко відійшла від цивілізованого шляху розвитку сільського господарства. Якщо сільське господарство країн-членів Європейського Союзу функціонує на засадах сталого розвитку, то українське розглядається як виключно бізнесова галузь при повному ігноруванні вимог соціального та екологічного характеру. Селяни швидко обезземелюються, поселенські території обезлюднюються. Сільський уклад штучно руйнується. Сільське господарство втратило свою природну цілісність та повноструктурність (занедбані до краю ці галузі), а в аграрному виробництві запанувала небачена монополія, селянство зубожіє з кожним днем, ґрунти втрачають природну вологість та родючість, ріки та водойми замулюються і змінюється гідрологічний режим, погіршується екологічна ситуація на величезних за розмірами територіальних просторах. Аграрне виробництво набуло характеру виробництва сировини переважно на експорт. Така криза спричинена комплексом причин, серед яких вирішальними є невизначеність з аграрним устроєм країни, примітивне розуміння призначення сільськогосподарських земель, кланово-олігархічна боротьба за українську землю. За тридцять років українська влада так і не визначилася з типом аграрного устрою, що утвердило в аграрному секторі руйнівну за своєю діяльністю та наслідками латифундію у формі агрохолдингів. Вітчизняний і міжнародний досвід вчить, що найефективнішою формою аграрного устрою є фермерський устрій. Це перший український тезаурус, хоча у світі тезауруси доволі популярні. Головне призначення тезауруса – дати усі можливі синоніми до певного слова. На відміну від зарубіжних тезаурусів, де лише перераховуються синоніми, у словнику Синиченка подана ще й різна інформація: значення слова, його стилістична характеристика, частота вживання в художній літературі, приклади використання тощо. До ключових слів даються російські та англійські відповідники. Цей тезаурус може правити за тлумачний словник, за фразеологічний, за орфографічний, за словник епітетів, за словник сполучуваності слів. Його можна використовувати і як підручник української мови, а також як енциклопедичний довідник. Павло Гриценко означив вихід словника Олекси Синиченка як знакову подію у царині українського словникарства, а саму постать автора змалював як одного з представників національного відродження 1960-х років, який і сьогодні активно працює на українську культуру. Варто наголосити, що автору словника 93 роки, а над словником він працював 60 років. Сам же словник складається з понад 1000 сторінок. Грузинський перекладач Сосо Чочіа прочитав листа від Олекси Саме фермерський устрій найкраще гарантує необхідну для країни продовольчу безпеку. Всі уряди без винятку здійснювали щодо фермерства дискримінаційну політику. І теперішня влада послідовно продовжує цю лінію з особливою агресивністю. Ще й досі поширеним серед політиків та урядовців є хибне розуміння, що сільськогосподарські землі є звичайним виробничим ресурсом і звичайним товаром на кшталт квартири чи авто. Насправді земля є особливим природним ресурсом і особливим товаром. Особливість цього природного ресурсу полягає в його обмеженості та невідтворюваності і в тому, що він є не тільки головним засобом виробництва в сільському господарстві, а й ресурсом, з використанням якого пов’язане існування сільського укладу, який є джерелом української мови, українського звичаю та традиції. Саме сільське господарство історично вибудувало базову культурну матрицю Українського народу, національну ідентичність українців, їх національний дух. Саме невміле використання цього природного ресурсу в значній мірі визначило невтішну екологічну ситуацію в країні, адже сільськогосподарські землі складають 70 відсотків території нашої держави. Але головною причиною, що стримувала і стримує утвердження в Україні фермерського устрою в аграрній сфері, є кланово-олігархічна боротьба за українську землю. Фермерський устрій – це питання про долю українського села, про тих, хто буде господарем українських чорноземів. Якщо в Україні утвердиться фермерський устрій, то володарем земель сільськогосподарського призначення будуть українці і се- Синиченка і нагадав присутнім, що він ще й відомий перекладач з грузинської мови. Павло Гриценко передав для Олекси Синиченка подячну грамоту від наукової спільноти Інституту української мови. Серед тих, хто виступав цього дня на презентації були директорка видавництва “Ярославів ло відродиться, а якщо ж зволікати з вирішенням цієї проблеми, то ці землі досить швидко опиняться у власності олігархів, транснаціональних компаній, міжнародних фінансових структур, різноманітних спекулянтів з подвійним громадянством, і село загине. Процес утвердження фермерського устрою всіляко блокувався зволіканням запровадження інституту обігу за європейською моделлю. З часом олігархам вдалося ухвалити закон про обіг сільськогосподарських земель (умовна назва, бо такого окремого закону не існує), який покликаний остаточно торпедувати цей процес на користь латифундії – агрохолдингів, господарських структур, створених міським промисловим та фінансовим капіталом, якому чужі інтереси селян. Ми, учасники круглого столу, вимагаємо від Президента України Володимира Зеленського, народних депутатів Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України ухвалити рішення для порятунку сільського господарства, села та селян, України загалом. Ми пропонуємо: Перше. Здійснювати нову аграрну політику, спрямовану на якнайшвидше утвердження фермерського устрою в аграрному секторі на базі сімейних господарств. Друге. Забезпечити конституційні гарантії незворотності курсу на утвердження фермерського устрою шляхом введення до Конституції положення те, що “основою аграрного устрою держави є сімейне господарство”. Третє. Ухвалити закон про аграрний устрій України, яким регламентувати діяльність всіх форм Вал” Світлана Короненко, письменник Петро Перебийніс, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, поет Василь Куйбіда, професор Анатолій Мойсієнко… Як наголосила Світлана Короненко, тираж популярного словника Олекси Синиченка “Скарбниця української мови. господарювання на рівні первинного виробництва сільськогосподарської продукції. Четверте. У терміновому порядку вилучити з діючого законодавства, зокрема Земельного кодексу України, норми, які створюють екзистенційну загрозу як для сільського господарства, так і сільського укладу і для нації загалом, а, саме, норми, які вводять з 1 січня 2024 року в число суб’єктів права власності на землі сільськогосподарського призначення юридичну особу, а також допускають концентрацію площ земельних ділянок у власності однієї особи 10 тисяч гектарів. Національним інтересам відповідають діючі законодавчі норми, за якими тільки фізичні особи – громадяни України – мають право купівлі земельної ділянки в обсязі, що не перевищує 100 гектарів на одну особу. Збереження цих норм не зупиняє ринок землі. П’яте. Ухвалити комплексний закон про обіг земель сільськогосподарського призначення за європейською моделлю, який буде сприяти утвердженню в Україні фермерського устрою, зокрема накладатиме обмеження на землекористування для виробника сільськогосподарської продукції на первинному рівні виробництва лише в кілька сотень гектарів. Шосте. Ухвалити закон про неможливість набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення особами, що воювали проти України або допомагали її ворогам, передбачивши націоналізацію таких земель у громадян, які сприяли ворогу у війні проти України та заплямували себе колабораціонізмом і державною зрадою, іншими діяннями, які розглядаються як кримінальні злочини, зокрема тяжкі. Природа. Словник понять” розійшовся ще до презентації, тож ті кілька примірників, які лишилися, Павло Гриценко передав на кафедри української мови провідних столичних університетів – Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету імені Бориса Грінченка та Київського національного лінгвістичного університету. І нині стоїть доволі гостро фінансове питання нового видання цієї унікальної книги. Власн. інф. У Національному музеї літератури України відбулася презентація книги Олекси Синиченка “Скарбниця української мови. Природа. Словник понять”, яка побачила світу київському видавництві “Ярославів Вал”. Презентацію провів директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин