Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Добрі новини · “Ми – нащадки славного та героїчного козацтва, тож маємо знати і пишатися своїм корінням та власною історією”. · с. 11сторінка оригіналу ↗

Конотоп надихає українських захисників

Слово Просвіти, №37 за 2023 рік

У Конотопі на Сумщині презентували документальну збірку “Місто Конотоп у матеріалах Генерального Опису Лівобережної України 1765–1769 років”. Це друга книга із започаткованої цьогоріч серії видань “Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька”, що має на меті пошук та публікацію архівних документів з історії краю часів козаччини. Презентацію книги, що вийшла друком у столичному видавництві “Кліо”, провели Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця” (м. Батурин) спільно з благодійним фондом “Спадок Гетьманщини”. Захід відбувся у становому козацькому скансені на конотопському Загребеллі за участі військових, провідних науковців і краєзнавців, музейників і освітян Чернігівщини та Сумщини, журналістів, громадськості. Серед почесних гостей – начальник Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ, полковник Богдан Сеник, речник Генерального штабу ЗСУ, старший лейтенант Андрій Ковальов і видатний кобзар, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року, молодший сержант ЗСУ Тарас Компаніченко. Генеральний опис Лівобережної Украї- Свічадо серця “Не я пишу, то мною пише Бог…” – це не просте зізнання, пане Дмитре, його ніхто із вічності не витре. Можливо, призабудуть нас обох й усіх, хто нині слухає мене чи лихословить, хоч оце негоже, бо слово не Дмитрове – Слово Боже, воно святе й ніколи не мине… Перед славною родиною Кременів, односельцями незабутнього майстра слова Дмитра Креміня, письменниками, громадськими діячами та активістами територіальної громади виступив із промовою Ігор Павлюк – поет, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, викладач Львівського національного університету, співробітник Інституту літератури НАН України. Син поета Тарас Кремінь – український політик, науковець і громадський діяч, нині Уповноважений із захисту державної мови – у своєму виступі справедливо відзначив: “Я не знаю іншої громади в Україні, в якій так уважно ставляться до вшанування пам’яті видатних українців. Дякую голові Довжанської ОТГ Віктору Симканичу за підтримку премії імені мого тата – Шевченківського лавреата, Національній спілці письменників України, а також членам журі, всім землякам, хто доклався до чину пам’яті. Слався, українське слово! Слава Україні!”. Довжанський сільський голова Віктор Симканич лаконічно та хвилююче висловився про підтримку рідного красного письменства й увічнення пам’яті майстрів слова, а також подякував присутнім письменникам. Опісля Тарас Кремінь і Віктор Симканич урочисто вручили диплом лавреата літературної премії імені Дмитра Креміня ни проводили у 1765–1769 роках російські військові на чолі з так званим “генерал-губернатором малоросії” Петром Рум’янцевим, через що його часто називають “Рум’янцевським”. Метою ревізії було зробити перепис населення та зібрати докладні відомості про демографічний та економічний стан земель колишньої козацької автономії – Гетьманщини. Опис мав з’ясувати також правовий стан землеволодінь і зібрати низку інших відомостей, які могли б допомогти інтегрувати козацькі землі в російську імперію. Тобто це фактично “паспорт денацифікації” України зразка XVIII століття, який, тим не менше, містить унікальні для нинішніх науковців історичні відомості. У презентованому виданні, обсягом майже 1000 сторінок, оприлюднено частину опису, що присвячена на той час уже колишньому сотенному містечку Конотопу Ніжинського полку та колишній Конотопській сотні. Книга містить також детальні іменний та географічний покажчики. Тож для кожного конотопця чи українця, чиє коріння походить із Конотопщини, вона є безцінним джерелом генеалогічної інформації. Адже в опублікованих документах можна легко відшукати відомості про свого прямого пращура з середини XVIII століття – де мешкав, до якого стану належав, яким майном володів. Слово мали почесний громадянин міста Конотоп, меценат видання Євген Сур, директор Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Олександр Коваленко, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості, священник ПЦУ і громадський діяч, уродженець Конотопа Георгій Коваленко, голова наглядової ради благодійного фонду “Героїка”, історик і журналіст Ростислав Мартинюк, краєзнавець, почесна голова Конотопського осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка Зоя Шалівська та ін. По відеозв’язку до присутніх звернувся упорядник книги – чернігівський історик Олександр Тригуб. Про зв’язок поколінь говорив у своєму виступі і речник Генерального штабу Збройних Сил України, історик і політолог Андрій Ковальов. Нащадок козаків Миргородського та Прилуцького полків розповів, що знання історії свого роду, мотивації предків дає усвідомлення того, за що потрібно боротися у наш час. Андрій Ковальов нагородив громадською відзнакою – медаллю “За збереження пам’яті про український православний церковно-визвольний рух” мецената Євгена Сура за багаторічну і систему фінансову підтримку фундаментальних історичних досліджень. Пан Євген сприяв появі багатьох історичних досліджень з історії українського козацтва, а також видавничих проєктів з історії УАПЦ, зокрема збірників документів Першого і Другого Всеукраїнських Православних Соборів УАПЦ у Києві. “Ця книга – друга з чотирьох, які ми запланували випустити. Далі будуть нові, не менш важливі, видання. Ми – нащадки славного та героїчного козацтва, тож маємо знати і пишатися своїм корінням та власною історією. І усвідомлювати, що сьогоднішня готовність українців обстоювати державу формувалася і тут, у нашому славному козацькому Конотопі”, – наголосив Євген Сур. Учасники презентації оглянули експозицію музею “Спадок Гетьманщини. Місце пам’яті Конотопа”, який створений в унікальній історичній хаті козацької родини Зимовців, збудованій у 1861 році, та послухали спів неперевершеного Тараса Компаніченка. Євген БУКЕТ уродженець села Довге, поет-пісняр, голова Закарпатської організації НСПУ і водночас директор Довжанської публічної бібліотеки Василь Кузан. Він і вів літературне дійство, представляючи кожного з гостей, і принагідно подякував українським письменникам – учасникам творчої зустрічі в Довжанській публічній бібліотеці, котрі подарували свої нові книжки, читали найсвіжіші поезії, а також відповідали на запитання бібліотечних працівників і місцевих шанувальників красного письменства. Насамкінець хочеться акцентувати на тому, що саме в час війни і не з вини письменників знівельовано престижність Національної премії імені Тараса Шевченка (частково це на совісті членів Комітету з присудження цієї премії – як попереднього складу, так і нинішнього через його непрозоре формування)… Водночас не держава та її очільники, котрі є тимчасовими розпорядниками фінансів, сформованих українським народом як платником податків (до речі, які йна передовій, і в тилу на своїх плечах несуть увесь тягар війни, наближаючи Перемогу в російсько-українській війні), а невелика територіальна громада – Довжанська ОТГ – заснували найвищу в Україні літературну премію імені свого земляка Дмитра Креміня. Це б мало стати прикладом для всіх українських громад, які обирають собі владу й котра не завжди є національно свідомою. Можновладці минають, а письменники живуть у своїх творах, бо слово вічне. Тож шануйте й увічнюйте його творців, як казав свого часу світлої пам’яті лавреат Державної премії імені Т. Шевченка Степан Пушик – “Любіть живих!”. Ярослав ТКАЧІВСЬКИЙ, заступник голови НСПУ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин