Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культурний простір · “На сцені котики, але ми прекрасно розуміємо, що вистава не про тварин, а про нас із вами, про наших дітей та онуків”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Дитячий театр під час війни

Слово Просвіти, №37 за 2023 рік

Едуард ОВЧАРЕНКО Фото надано театром Нова постановка сповнена гумору й тепла. Творці вистави намагаються говорити на серйозні теми з дітками їхньою мовою. Тут багато музичних номерів, сцен, які створюватимуть гарний настрій. А головне – традиційний для дитячої вистави happy end, на який ми всі чекаємо з великою надією! – Сьогодні переживаємо драматичні часи, – зазначив художній керівник Театру на Михайлівській Віталій Кіно. – Ми б не мали всього цього переживати, а наші діти – тим більше. У батьків виникає запитання, як пояснити дітям те, що відбувається навколо. Це питання актуальне й болюче. Як говорити з дітками, шов Україні війна, що на нас летять бомби, ми змушені ховатися в укриттях. Від цих питань не втекти, вони нас наздоганяють. Театр пропонує поговорити на цю тему через мистецтво, через сценічне дійство, алегоричних персонажів, через гру. На сцені котики, але ми прекрасно розуміємо, що вистава не про тварин, а про нас із вами, про наших дітей та онуків. Усі хочуть зрозуміти, як про це говорити. У дитини ж дитинство триває заразі дитинству байдуже – війна чи не війна, байдуже, що божевільний диктатор хоче нас знищити... Дитина хоче жити зараз і мати відповіді на ті запитання, які її хвилюють. Тому текст п’єси “Коти-біженці” сподобався багатьом режисерам і театрам. Я прочитав цю п’єсу, щойно вона була написана. Твір сподобався, але у найближчих планах його не було. По-перше, надзвичайно складна тема, думав, можливо треба дочекатися, поки вона стане історією. Але життя внесло свої корективи. Мій студент Сергій Дібров, який закінчував навчання на режисера, шукав собі матеріал для дипломного проєкту і приніс цю п’єсу. “Якщо ти як молодий режисер вважаєш, що про це варто говорити зараз, то став”, – сказав я йому. За три місяці робота була завершена, і ми випустили цю виставу. Спочатку показали її як дипломний творчий проєкт, який прекрасно прийняла державна комісія. Потім дещо допрацювали і за кілька тижнів випустили як повноцінну виставу Театру “Сонечко”. Тобто ми прийняли її як художня рада і взяли до репертуару. За час війни це наша перша повноцінна прем’єра. Якісь речі я підказував по ходу підготовки як творчий керівник проєкту. Але основну роботу виконували молодий режисер і актори. Допоміг зі сценографічним рішенням, бо окремо сценографа не запрошували. Разом із режисером придумали простір, у якому існують персонажі. У виставі два повноцінних склади: один – актори нашого театру, яких вже добре знають глядачі, це Олександра Петько, Данііл Кіно, Юлія Завалій та Євген Ющук. Другий склад – мої студенти четвертого курсу акторського факультету. Я переконаний: щоб стати актором, треба багато вчитися на практиці, виходити до глядача, набивати перші ґулі. Молоді актори – це Юрій Швець (головна роль котика Персика), Тетяна Мірошниченко (Буся), Олександр Скачедуб (Микола) та Євгенія Гіленко (Маруся). Ми хвилювалися, як сприймуть виставу маленькі глядачі, адже це доросла тема. Хоча ми й попереджали, що це вистава для дещо старших дітей, але на неї все одно приводять малечу 3-4 років. Проте під час вистави жодного разу ніхто не плакав. Діти уважно дивляться, слухають, іноді перепитують, іноді лунають якісь репліки. Виявляється, для малечі вистава теж цікава. Дітки співпереживають разом із персонажами. Сьогодні відсутня половина трупи. Наші хлопці й дівчата воюють, дехто перебуває за кордоном. Упродовж року займалися поновленням матеріалу, вводами, у тому числі на об’ємні ролі. І лише нині наважилися на прем’єру. Зараз проходять репетиції вистави за п’єсою Марини Смілянець “Борщ. Рецепт виживання моєї свою рішучість у боротьбі з агресором. Ми не сприймаємо війну як звичайну річ. Ми не приймаємо ні окупацію наших територій, ні знищення нашої культурної спадщини. Тож нехай це засідання буде ще одним кроком нашої спільної місії – збереження та відновлення об’єктів культурної спадщини”, – зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар. МКІП за підтримки Постійного представництва України при ЮНЕСКО, Міністерства оборони України підготувало запит до Секретаріату Гаазької конвенції щодо внесення 20 об’єктів до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувабабусі”. Цей текст теж написаний під час війни. Події відбуваються у березні 2022 року на окупованій території Київщини. Попри війну театр має рухатися вперед, розвиватися. В цьому році нам виповнюється 25 років. Тож, 16 вересня відкриваємо ще один театральний простір у столиці – на лівому березі Дніпра, а саме Театр на Троєщині. Гратимемо там вистави з нашого репертуару і не тільки. – Дитячий театр під час війни має надважливе значення, – переконана драматургиня Марина Смілянець. – Насамперед – це терапія для дітей. Це можливість для них потрапити у казковий світ. Зараз театр допомагає їм морально відпочити, допомагає знайти відповіді на запитання, що їх хвилюють. Я переконана, що театр сьогодні має допомагати дітям та їхнім батькам впоратися зі страхами, проблемами, переживаннями. З Людмилою Тимошенко ми зустрілися в Німеччині в резиденції академії Шльос Солітюд у Штутґарті. Там мали створити спільний творчий проєкт. Я розповіла Людмилі, що хочу говорити з дітьми про війну, а вона відповіла, що в неї є ідея – “Коти-біженці” – і ми могли б це поєднати. У кота Миколу я була давно закохана завдяки Фейсбуку (усміхається). Бачила на сторінці Людмили фото й відео цього кота, була його фанаткою. Тож у той момент своєрідною терапією для мене було зустрітися з Миколою наживо, це теж неабияк надихнуло на творчість. Отже, ми намагалися дати діють під посиленим захистом. Під час засідання Комітет ЮНЕСКО підтримав ініціативу та ухвалив рішення про внесення об’єктів під посилений захист. Йдеться про Собор Святої Софії та пов’язані з ним монастирські споруди, Києво-Печерську Лавру, ансамбль історичного центру у Львові, резиденцію Буковинських і Далматинських митрополитів. Серед 20 об’єктів є шість церков карпатського регіону, а саме: Ясінянська церква Вознесіння Господнього, Жовківська церква Пресвятої Трійці, Матківська церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, Нижньовербізька церква Різдва Пресвятої Богородиці, Потелицька церква Зіслання Святого тям відповідь на запитання, як існувати у страшній реальності. Крім цього, вистава спрямована на те, щоб діти і дорослі звернули увагу на тварин, які теж потребують захисту. Режисер і актори придумали такий хід, що вистава допомагає волонтерській організації “Зоопатруль”. Під час показу вистави можна побачити відео з QR-кодом, а після її закінчення всім роздаються флаєри, де є інформація, як саме можна допомогти тваринкам. 10% від продажу квитків, в які входить і наш з Людмилою авторський гонорар, також буде перераховано на підтримку наших тваринок. Тобто ця казка не тільки спонукає допомагати, а й сама творить добро. Спочатку виставу за цією п’єсою поставили в Миколаєві. Грали в бомбосховищі театру. Потім були постановки в Рівному, Чернівцях, інших містах України та за кордоном. Нову виставу я вперше побачила на прем’єрі. Важко об’єктивно оцінювати роботу за власним текстом. Актори знайшли підхід до діточок, і мене подобається, як вони це роблять. Зараз я маю кілька проєктів у Європі – новий важливий досвід. Один із таких проєктів буде в Мюнхенському театрі, сучасне переосмислення класики, працюватиму в команді з європейськими драматургами. А для Театру Schauspiel Stuttgard пишу п’єсу про любов, яка вона сьогодні. У наступному сезоні її планує ставити режисер Стас Жирков. Нашому рідному Театру на Михайлівській виповнилося 25 років. Розпочали новий сезон, маємо багато цікавих планів та ідей. Найграндіозніше досягнення – це відкриття Театру на Троєщині. Ми давно про це мріяли, сподіваємось знайти там свого глядача. – Коти – це вже хіт. Що б ти не написав про котів, це завжди “вистрілює” і грає. Але цього разу це не комедія, а більш серйозна історія, – зізналася драматургиня Людмила Тимошенко. Коли я їхала з України до Німеччини, це був жахливий евакуаційний час. Поруч зі мною їхало багато людей, які в переносках Духа, церква Зіслання Святого Духа в Рогатині. Водночас посилять захист геодезичної дуги Струве у пунктах Катеринівка, Баранівка, Фельштин, Старо-Некрасівка, а також Астрономічної обсерваторії Київського національного університету, будівлі Державної промисловості в Харкові, науково-дослідних інститутів – Астрономічної обсерваторії Одеського національного університету та Миколаївської астрономічної обсерваторії. Захистять і культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському, дендрологічний парк “Софіївка”, могилу Тараса Шевченка в Каневі та Державний історико-природничий музей-заповідник. Першою виставою театру “Сонечко”, що є складовою частиною Театру на Михайлівській (Центр мистецтв “Новий український театр”), стала казка “Коти-біженці”, створена за п’єсою Людмили Тимошенко та Марини Смілянець.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин