Політика · с. 4сторінка оригіналу ↗
КОМПРОМАТ ВІД ТУРЧИНОВА
Слово Просвіти, №38 за 2005 рік
СКАНДАЛ о війни готувались. Щонайменше: одна зі сторін… Ще на початку року, коли Юлію Володимирівну було призначено прем’єр-міністром, експерти обережно прогнозували майбутню відставку уряду, з тим, що Тимошенко відіграє роль жертовної овечки, на яку спишуть усі неминучі провали зруйнованої української економіки. Пані Юлія не могла не передбачати цих перспектив. А оскільки підняти економіку так і не вдалося, то ж цілком ймовірно, що довелося діяти за заготовленим заздалегідь сценарієм. Достатньо того, що помилок припустилася як одна, так й інша сторони. Та все ж таки леді Ю. виявилася спритнішою. У передчутті відставки перший удар був завданий з її боку за допомогою Олександра Зінченка. Тепер це ні для кого не секрет, бо Зінченка пані Тимошенко вже запросила керувати своїм передвиборним штабом. Такі пропозиції у великій політиці під впливом раптового інсайту не робляться. Гарні політики, як і талановиті бізнесмени, прораховують свої дії набагато вперед. Ранкова прес-конференція Миколи Томенка в УНІАНі 8 вересня додала необхідного подіям градуса. Так, суто емоції. Як кажуть у шоу-бізнесі: “відпрацював на підігріві”. І нарешті, останні виступи в цьому політичному концерті, які залишилися за режисером-розпорядником, Юлією Володимирівною, були чітко й виважено прораховані за всіма законами популізму й пропаганди. Опустимо виступ самої пані Тимошенко на “Інтері”. Хоча зазначимо, що імідж “ображеної та скривдженої” ледь не найбільш популярний у нашій країні, — напевно, ще від часів княгині Ольги, яка методично знищувала древлян. І, нарешті, перший постріл “важкої артилерії”: відставка Олександра Турчинова і його прес-конференція 15 вересня. Розрахунок математично точний: по-перше, ієзуїтськи вірно вибраний час виступу пана Турчинова. Президент із візитом у Сполучених Штатах Америки. Отже, широкомасштабної відповіді не буде. Зате, можливо, Ющенку доведеться витримати декілька не зовсім приємних запитань щодо демократичних перетворень в Україні. По-друге, СБУ, що б там не казали, — це прямий правонаступник всюдисущого КДБ, про який у ментальності народу укорінено намертво, що “вони знають все”. Отже, що б не казав пан Турчинов, це “правда, правда і тільки правда”. Саме на таке сприйняття і сподівалися розпорядники шоу. Недарма на самому початку своєї прес-конференції Олександр Турчинов зазначив: “Можна констатувати, що довіра громадян до Служби безпеки України зросла”. Далі пішов довгоочікуваний “компромат”, задля якого в приміщенні УНІАН зібралася рекордна кількість журналістів. Присутні витримали зливу бруду, якою нібито накрито корупцію та інші злочинні дії оточення Президента. Це, по-перше, начебто шантаж і погрози від пана Третьякова на адресу самого Турчинова та Тимошенко, якщо перший вийде на прес-конференцію, а друга не припинить своїх дій; по-друге, суцільна демонізація Петра Порошенка, який збагачувався і через дрібне здирництво з власників горезвісного в Києві будівництва по Банковій, 9-а, і через своїх ставленників у митній службі України (Скомаровського та Вовка), через яких була провалена програма “Контрабанда, стоп!”, а також усіляко сприяв розвалу судової системи в Україні. По-третє, розкрадання ресурсів держави (тут не оминули Євгена Червоненка). І головне — загроза енергетичній сфері України, через дію сформованої ще при президенті Кучмі “злочинної транснаціональної системи, яка паразитує на споживанні Україною природного газу”. І якою нині опікується ще один “демонічний представник оточення Президента” — пан Третьяков (який, до речі, того ж дня звинувачення відкинув).
Але всі ці звинувачення йшли не проти вже “засвічених” ще в заявах Зінченка осіб. Головним героєм скандалів виступу пана Турчинова був сам Президент України, який за словами екс-керівника СБУ, знав про всі порушення. І навіть більше, — у “газовій справі” мав розмову з керівником СБУ і наказав Олександру Турчинову, “припинити переслідування його хлопців”, зауважив, що “СБУ працює проти його команди”. Узагалі, пан Турчинов усіляко намагався підкреслити головну мету свого виступу: всі ті злочинні схеми, які були створені попередньою владою, плавно перейшли під патронат нинішньої, і народ України отримав в особі нинішнього Президента не що інше, як “Кучму-2”. Це було настільки очевидно, що від журналістів надійшло закономірне запитання: чи розуміє пан Турчинов наслідки своєї пресконференції? Настала довга пауза, під час якої хтось сказав: “Не розуміє…” Здається після цього схаменувся і сам Турчинов, і аудиторія. Перший зрозумів, що дещо передав куті меду, а інші почали сприймати висловлене більш скептично. Тим більше, щодо журналістів: якщо запитання, на думку пана Олександра, прозвучали не в заданому ключі, і “не тим тоном”, ним була озвучена досить агресивна думка: “Будь-ласка, не таким тоном, я розумію, що ви повинні відпрацювати…” Чому одразу так категорично? Узагалі, заявам Олександра Турчинова можна як довіряти, так і цілком не довіряти, переводячи їх у розряд тієї ж демагогії та ієзуїтської геббельсівської напівправди: бо журналістам не було надано жодного документа, який би підтверджував заяви пана Олександра. Вони і не могли бути оприлюдненими, якщо тільки екс-керівник СБУ не здійснив службового злочину, і не скопіював відповідних документів, щоб піти з свого місця справді-таки з “чемоданами компромату”. Від службового злочину Олександр Турчинов відхрестився, але пообіцяв, що
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
