Читацьке віче · с. 5сторінка оригіналу ↗
СКЛАДЕНІ ЧИСЛІВНИКИ — НЕЗДОЛАННИЙ БАР’ЄР «ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ»
Слово Просвіти, №38 за 2005 рік
ГОСТРЕ СЛІВЦЕ
Народна мудрість рече: “Чим далі в ліс — тим більше дров”. Це стосується всіх без винятку ділянок життя. Мовної також. Бо чим більше слів лунає про захист рідної, державної мови, тим частіше чути дивовижний полтавськокостромський діалект, тим кучерявіше розквітає чортополох суржику, мовних покручів. Рідко диктор чи ведучий програм у теле-радіоефірі скаже “Нуль”, бо він у них — “Ноль”, чи зробить правильний наголос бодай на половині слів. Піднесений вираз із іменником “боГИ” вони обов’язково наголосять “БОги”. Та що вже тут про богів розпросторюватися, звичайні “грабЛІ” вони перетворюють на “ГРАБлі”. Хоч ти їх тими граблями по голові лупи, а їх на рязанську вимову тягне. Скільки мовних “перлів” видають на-гора народні депутати в сесійній залі та поза нею, ні сказати, ні всім масмедіа описати. Багато друкованих ЗМІ спеціальні рубрики для цитат нардепів позаводили, і, схоже на те, допоки український парламент існуватиме — ведучі цих рубрик матимуть за що купити кусень шинки. З усіх самостійних частин мови чомусь найбільше не таланить числівникам. Нашаненаша так звана політична еліта (а це не лише депутати, а й сідальники з усіх гілок і пеньків влади) хоча й обізнана з економікою, особливо тіньовою, цифри вимовляє поварварськи. Напевне, вона за взірець має екс-гаранта, ав того зі складеними числівниками ніяк не ладилося. Він ще зроду не сказав “У дві тисячі четвертому році”, а тільки “У двутич четвертому”. Почула це придворна челядь, віддалені начальнички середньої руки та нижньої ноги, а за ними парламентарі, і давай ось уже який рік за інерцією й при новому гаранті, а часто й з ним, мучити й трощити ті нещасні числівники. Хоча всі ходили до школи, а дехто навіть і внз закінчив не за гроші, горнуть в ефір: “У двух тисяч четвертому році”, “У два тисяча четвертому…”, “У двох тисячах четвертому…” Таку винахідливість у безграмотності проявляють, що якби таку проявляли до економічних реформ, то ми б за рівнем життя і виробництва вже весь світ обскакали б. Тим часом навіть школярики можуть підказати “еліті”, що в складених числівників відмінюється лише остання складова частина. У якому б високому кріслі не возсідав мовець, йому належить говорити: “У дві тисячі четвертому…”, “до дві тисячі п’ятого…”, “після дві тисячі шостого…”. Закони граматики однаково повинні знати, інакше їх запишуть у близькі родичі Вєрки Сердючки, а це родичання “політичній еліті” таки не до шмиги.
Микола БОСАК, м. Київ
z
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
