Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · с. 6сторінка оригіналу ↗

НАМ ПОРА ДЛЯ УКРАЇНИ ЖИТЬ

Слово Просвіти, №38 за 2005 рік

До Дня незалежності іллічівське міське об’єднання “Просвіта” ім. Т. Шевченка провело літературний конкурс. Слова І. Франка якнайточніше передають потребу сьогодення — діяльної любові до України. Серед учнівської та студентської молоді преміями відзначені: Побокіна Марта (гімназія), Буракова Катерина (школа №6), Невзорова Неля (студентка), серед дорослих — Преображенська Олена, Кривошапка Олександр, Коломойцев Анатолій. Спонсорами конкурсу виступила партія “Наша Україна”. Зізнаюся: завжди любила читати учнівські твори. Який ти, мій юний сучаснику? Що тебе хвилює? Які думи й дії понесеш у майбуття? Майже в кожному творі звучать зворушливі рядки про любов до Батьківщини. “Я люблю свою рідну країну, адже це моя Батьківщина” (Георгій Коваль); “Батьківщина стає частиною нашої душі, серця” (Наталка Малюта); “Народилась в Україні. Тут я й буду жить. Буду я навчатись Вкраїну любить” (Ганна Носаль). Юні автори щирі й віддані в своїх почуттях. Вони пишаються своєю Батьківщиною, вірять у її майбутнє. “Я — українка. І цим вельми пишаюсь” (Марія Крись); “Я пишаюсь своїм народом, який виборов незалежність. Я пишаюсь людьми, які роблять усе для того, щоб зберегти українську націю” (Сергій Гребенюк); “В правді здолаєш усяку негоду і на коліна не будем ставать” (Андрій Петриченко). Молодь не тільки декларує любов до України, а й ділиться роздумами про те, як зробити життя кращим. “Ми повинні бути патріотами, не тікати від труднощів за кордон. Треба в Україні створити належні умови для життя народу. Не обов’язково бути при владі. Достатньо кожному українцю вкласти частку себе, своїх душевних сил, знань, любові у створення своєї України” (Анастасія Лимар); “Саме ми повинні стати справжніми дітьми неньки-України, охороняти її спокій. Їй стільки довелося витримати не для того, щоб власні діти її стали перевертнями й забудьками” (Ігор Шуляк). Що тут скажеш? Воістину: вустами юних глаголить істина. Прислухайтеся, панове, і вчіться в дітей, як любити Батьківщину. Серед майстрів пера журі одностайно визначило першу премію Олені Преображенській. У її поезіях не просто римовані рядки, а глибока думка й почуття, краса і точність — визначаєш, коли читаєш: “доля знову карти роздає”, “розум ходить босим по цвяхах”, “я — мов на сповіді сама перед собою”, “байдужість перекреслюю дощем”. Олександр Кривошапка пише давно. Як колос наливається стиглістю, так зростає його майстерність. У нього мало поезій з прямим закликом любити Україну, але в кожному вірші відчувається ця любов: “задивилось небо в дзеркало води”, “трава-буркун посеред ночі свої казки мені шепоче”, “в сльозах пішла учора з міста осінь”. Дві полум’яні просвітянки — Валентина Нечитайло й Галина Закаціоло — майже всю свою творчість присвячують рідній Україні. Звучали на святі й поезії членів Національної спілки письменників Василя Сагайдака й Івана Гаврюка. Багато теплих слів було сказано на адресу вчителів-наставників, що плекають молоді таланти, — В. М. Корнійчука, Л. Т. Верготі, Т. А. Татарчук. Та гірко, що тільки два навчальні заклади взяли участь у конкурсі. Серце радіє, коли дивишся на нашу молодь. Серед них дуже багато талановитих. Та треба помітити ту Божу іскру, роздмухати її у велике вогнище таланту й любові. Це і є — благородне завдання вчителя. Тож будьте активними, шановні іллічівці! Долучайтесь до заходів, які проводить “Просвіта”. z В. СИДОРУК, член журі конкурсу, м. Іллічівськ Одеської обл.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин