Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Україна творчого світання Для усіх безсмертних поколінь”. О. Бердник · с. 4сторінка оригіналу ↗

НАЙКРАЩІ КНИГИ XIV ФОРУМУ ВИДАВЦІВ

Слово Просвіти, №38 за 2007 рік

16 вересня у Львові завершив свою роботу XIV Форум видавців, який, крім підтвердження раніш здобутої популярності, ще й, очевидно, стане головною знаковою подією нинішнього Року книги. Програма розвитку дитячого читання “Книгоманія” і десант політиків на чолі з Президентом, проб7 леми книгорозповсюдження — від системи книжкових супермаркетів до маленьких крамничок, вив7 чення читацького попиту видавцями і “голосування гривнею” за найкращу книгу від покупців, воістину тріумфальні зустрічі з читачами популярних письменників Марії Матіос, Оксани Забужко, Юрія Андру7 ховича, Ірен Роздобудько тощо і вагоме слово почесних гостей Форуму — письменника, головного ре7 дактора російської редакції радіо “Свобода” Петра Вайля та екс7директора Франкфуртського Міжна7 родного книжкового ярмарку Петера Вайдгааса, який вважає, що львівський Форум слід прийняти у Міжнародну Спілку книжкових виставок7ярмарків, куди входять 24 світових ярмарки. 597 експонентів, тисячі відвідувачів, сотні видавців, десятки авторів, зіркові імена і над усіма — знакове ім’я президен7 та Форуму видавців Олександри Коваль, яка все це замислила, організувала, здійснила. Переможців конкурсу було оголошено на урочистому відкритті XIV Форуму видавців 13 вересня 2007 р. у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельниць7 кої. Вони отримали шкіряні грамоти та символічні відзнаки (традиційні равлики). ПЕРЕМОЖЦІ Історія Львова: У 3-х т. — Львів: Центр Європи, 2006—2007. — За багатоаспектність та нову візію полікультурності Львова від давнини до сучасності. Голодомор 1932—1933 рр. в Україні: Документи і матеріали. — Київ: Видавничий Дім “Києво-Могилянська Академія”, 2007. — За всебічне документальне висвітлення трагедії українського Голокосту. Іван Вакарчук. Квантова механіка: Підручник. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2007. — За оригінальний виклад ідей, принципів та застосувань однієї з найфундаментальніших фізичних теорій. Ярослав Дашкевич. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури. — Львів: Літературна аґенція “Піраміда”, 2007. — За створення унікальної галереї світочів української культури у візії патріарха історичної науки. Євген Нахлік. Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мислитель: У 2-х т. — Київ: Український письменник, 2007. — За ґрунтовне академічне осмислення життєтворчості класика української культури. Митрополит Андрей Шептицький. Пастирські послання 1899— 1914 рр. — Т. 1. — Львів: Видавничий відділ “Артос” Фундації “Андрей”, 2007. — За фундаментальне зібрання духовної спадщини Митрополита Андрея. Леопольд Левицький. Альбом. — Київ: Родовід, 2007. — За найповнішу репрезентацію мистецького доробку ключової фігури модерної української графіки. Мішель Монтень. Проби: Кн. 1—3 / Переклад з франц. Анатоля Перепаді. — Київ: Дух і Літера, 2005—2007. — За відкриття українському читачеві філософських глибин світової есеїстики. Роман Петрук. Альбом. — Київ: Родовід, 2007. — За пластичність та високу візуальну культуру. Іоанн Ґеорґ Пінзель. Скульптура. Перетворення. — Київ: Грані-Т, 2007. — За розкіш і пристрасність у поцінуванні української барокової скульптури. Галина Пагутяк. Слуга з Добромиля: Роман. — Київ: Дуліби, 2006. — За інтелектуально вишуканий взірець сучасної химерної прози. Серія “Розстріляне Відродження” видавництва “Смолоскип” (Київ). — За повернення із забуття літературного доробку класиків українського письменства першої половини ХХ сторіччя. Ірен Роздобудько. Про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур, Чарлі Чапліна. — Київ: Грані-Т, 2007. — За популяризацію серед найменших читачів життя видатних людей. СІМ СПЕЦІАЛЬНИХ ВІДЗНАК ЖУРІ Серія “Висока полиця” видавництва “Факт” (Київ). — За колекцію найновіших здобутків сучасної української гуманітарної думки. Серія путівників містами України видавництва “Балтія-Друк” (Київ). — За прокладання книжкових шляхів туристичною Україною. Микола Ільницький, Василь Будний. Порівняльне літературознавство: У 2-х ч. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2007. — За перший в Україні підручник із літературної компаративістики. Ярослав Тарас. Українська сакральна дерев’яна архітектура: Словник-довідник. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. — За енциклопедичне осягнення національних традицій українського храмобудування. “Бу-Ба-Бу”: Вибрані твори / Авторський проект Василя Ґабора. — Львів: Літературна аґенція “Піраміда”, 2007. — За цілісне й різнобічне охоплення феномену бубабізму. Оксана Сенатович. Пані Будь-ласка та вуйко Пампулько. — Київ: Сіма видає, 2007. — За теплу та елегантну школу дитячої чемності. Кристина Нестлінґер. Конрад, або Дитина з бляшанки. — Вінниця: Теза, 2007. — За удоступнення українським малятам сучасної зарубіжної літератури для дітей. СПЕЦІАЛЬНІ ВІДЗНАКИ ДИТЯЧОГО ЖУРІ Маркус Вюрмлі, Уте Фрізен. Країни світу: Дитяча енциклопедія. — Харків: Книжковий клуб сімейного дозвілля, 2006. Люк Бессон. Артур і мініпути. — Київ: Махаон-Україна, 2007. Найцікавіше про Україну: Ілюстроване енциклопедичне видання. — Харків: Торнадо, 2007. Клавдія Моргунова. Забавні саморобки з мушель для дітей та дорослих. — Донецьк: Видавництво СКІФ, 2007. ДОДАТКОВА ВІДЗНАКА за серію навчальних видань для малят “Чарівний шнурок”. — Харків: Торнадо, 2007. ПРЕЗИДЕНТ ФОРУМУ ВИ- ДАВЦІВ ОЛЕКСАНДРА КО- ВАЛЬ ВСТАНОВИЛА ЧОТИРИ ПЕРСОНАЛЬНІ ВІДЗНАКИ Львівська галерея мистецтв: Мистецький альбом. — Львів: Ґердан Графіка, 2006. Ірина Котлобулатова. Львів на фотографії. 1860—2006. — Львів: Центр Європи, 2006. Всеволод Нестайко. Найновіші пригоди Колька Колючки та Косі Вуханя. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА- МА-ГА, 2007. Салман Рушді. Опівнічні діти / Переклад з англ. Наталі Трохим. — Київ: Юніверс, 2007. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — Львів: Літопис, 2007. Кор. “СП” ську переходжу лише тоді, коли бачу, що співрозмовник мене зовсім не розуміє. Упевнена, що державна мова в Україні має бути одна, адже без мови немає держави. Ніхто не забороняє національним меншинам поважати свої мову і культуру, підтримувати їх. Але якщо вони живуть в Україні, то мають вивчати і знати українську мову, користуватися нею. Це природно. Галина БАБАК, студентка третього курсу Харківського національного університету ім. В. Каразіна: — У моєму житті українська має важливе значення, але я проти примусу чи нав’язування мови. Це повинно бути природною потребою людини, яка усвідомлює свою належність до певної нації, родового коріння. Так склалося, що я спілкуюся в університеті та в колі творчої молоді українською, а в родині та з друзями — російською. Вважаю, що українська мова має набрати сили й стати основною мовою спілкування в усіх галузях суспільства, тому російська не повинна стати другою державною в Україні. Сергій ГОРБАТЕНКО, аспірант Слов’янського державного педагогічного університету (м. Артемівськ Донецької обл.): — Мова визначає буття будь-якої нації. Немає мови — немає мене. Арсен ІЙ, студент Львівського поліграфічного технікуму: — Українська — моя улюблена мова. Не тільки тому, що рідна, не тільки тому, що найкраща, не тільки тому, що пишу нею. А ще тому, що я її дуже люблю! Спілкуюся лише українською. А до державності російської в Україні ставлюся скептично. Студентка зі Львова Ольга Якуба, старшокласниця з Волині Тетяна Бондар, майбутній педагог з Чернігова Анна Клоновець, студент університету “Україна” з Обухова Геннадій Горовий, студентка Черкаського Національного університету ім. Б. Хмельницького Ірина Зеленько та інші опитані також зазначили, що вони проти другої державної. Пригадалися рядки з вірша Олени Теліги “Сучасникам”: “О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог”. Сьогодні, коли вирішується не лише доля української мови, а й української державності, не можемо бути осторонь животрепетних проблем політики, культури, моралі. Ми — українці, тому маємо боронити від манкуртів, зайд, перевертнів свою землю, мову, душу, долю. Особливо ж тоді, коли Бог послав тобі талант жити Словом і у Слові. Талант бути собою.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин