Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Політологи живуть для себе, люди — самі по собі”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

СУСПІЛЬСТВО

Слово Просвіти, №38 за 2007 рік

Іван БУДЗАЙ, академік Української академії наук Будь-яка галузь знань має статус науки, якщо вона базується на законах природи й природних процесах. Політологія також має право отримати статус науки, якщо вона спрямована на визначення методів забезпечення реалізації прагнень людей до кращого життя. Політологія — це наука розвитку людини й суспільства та методів управління цим розвитком з обов’язковим урахуванням національних особливостей і визначеної національної ідеї. Передбачаючи майбутнє в перспективі реалізації національної ідеї, неможливо управляти сучасними суспільними процесами. Майбутнє суспільства залежить від управління процесом репродукції людини — формування здорового, інтелектуально здібного й належно вихованого генофонду нації. Без такого управління нація не матиме майбутнього, вона може виродитися, зникнути, як зникли в історії людства гуни, ацтеки й багато інших народів. Головний напрям розвитку суспільства, його якісних змін визначає національна ідея. На жаль, науки розвитку людини й суспільства та системи управління цим процесом в Україні не створено, що призвело до негативних, а в деяких випадках катастрофічних наслідків у житті українського народу, загальмувало його духовно-інтелектуальний та економічний поступ. А на “вчення” неіснуючої науки політології орієнтуються керівники держави й політичні партії, хоч у цієї “науки” немає ні початку, ні кінця, не визначено головного вектора напряму розвитку українського суспільства. Візьмімо для прикладу Німеччину, яка за 10 років відродила розгромлену війною й розграбовану країну. А ось розвинена Україна за 16 років незалежності скотилася у деяких галузях (аграрний сектор) до повоєнного рівня. Характерним прикладом відсутності науки політології є парламентські вибори 2007 року, що також відбуваються без національної ідеї, без визначення національних пріоритетів, які забезпечують розвиток суспільства. Як наслідок — кожна політична партія визначає свій пріоритет. Наприклад, у Партії реґіонів пріоритетом є розвиток промисловості, зростання ВВП, відповідно збільшення надходжень до державного бюджету, з якого повинен “годуватись” весь народ України, мов немовля з грудей матері, а “молока” для всіх не вистачає. Подолати глобальну демографічну кризу намагаються за рахунок фінансових “уколів” при народженні дітей замість здійснення заходів значного здешевлення вартості відтворення людського ресурсу. При пріоритетному розвитку промисловості ця вартість значно зростає. Мінімальна вартість відтворення людського ресурсу є тільки в сільського населення. За такого напряму розвитку суспільства значного покращення життя і добробуту годі сподіватися. Інші партії у своїх програмах передбачають “прорив” до кращого життя одночасно у 12 напрямах (12 ліній прориву). Не визначено головного вектора розвитку і його початку, Олександр КОСТЕНКО, доктор юридичних наук, експерт із питань ідеології З кожним днем стає дедалі важче розрізняти добро і зло, правду й неправду, красу і потворність, героїзм і злочин, свободу і сваволю, дійсність та ілюзії, порядок і безлад, право й беззаконня, демократію й охлократію тощо. Сваволя й ілюзії вражають дедалі більше людей і виявляються в усіх сферах людського життя у вигляді аморальності, злочинності, екстремізму, містицизму, волюнтаризму, утопізму. Людям стає щораз важче розуміти одне одного. Зловживання, тобто вживання для творення зла засобів, що існують для творення добра, стає нормою життя. Погані люди мають кращий добробут, ніж хороші. Усе це та багато іншого, подібного до цього, є ознаками не соціального прогресу, а регресу. Людство, зокрема й українське суспільство, має набратися відваги й визнати це. А як же зупинити соціальний регрес і вийти на шлях поступу? Для протидії всякому злу передусім треба домагатися, аби “комплекс” сваволі й ілюзій не виникав у людей та не підміняв собою

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин