Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Щоб земля була не голодна, щоб на той рік був гарний урожай”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Слово Просвіти, №38 за 2007 рік

Це велике дванадесяте свято, що відкриває річний цикл церковних свят. Відзначають його з IV століття. Обставини Різдва Діви Марії не описано в Новому Завіті, відомі вони з апокрифічної “Євангелії від Якова” II ст. За переказами, Богородиця успадкувала високе походження з боку батька і матері. Батько Діви Марії, Іоаким, походив з царського роду від коліна Іудового, від дому царя Давида, нащадків якого стосувалося біблійне пророцтво про народження Месії. Мати Її, Анна, походила з високого священицького роду і вела родовід від коліна Левиного, від дому первосвященика Аарона. Праведні Іоаким та Анна жили в Назареті, одному з найнепомітніших куточків давньої Іудеї, про який зневажливо говорили: “З Назарету хіба щось може добре бути?” Жили вони дуже бідно, довгий час не мали дітей, адже св. Анна була безплідною. Але подружжя не втрачало надії на милість Божу, твердо вірило, що Богові все можливо, і що Він зможе розрішити неплідність Анни навіть у роки старості. Те, що сім’я не мала дітей, єврейський народ вважав великою карою Божою за гріхи, тому кожний бездітний єврей зазнавав зневаги від інших. Св. Іоаким та Анна також терпіли несправедливу ганьбу від своїх одноплемінників. Особливо важко було Іоакимові як нащадкові царя Давида, тому що в його роду мав народитися Христос. Тож подружжя весь час просило Бога, щоб він послав їм дитину, і дало обітницю: якщо в них народиться немовля, посвятити його на служіння Богові. Одного святкового дня Іоаким, благаючи про народження дитини, приніс до Єрусалимського храму жертву Богові, але первосвященик не прийняв її і назвав Іоакима недостойним. Св. Іоаким у великому горі пішов у пустелю і там зі сльозами молився і дав обітницю постувати доти, доки Господь не почує його молитви. Дізнавшись про те, що сталося в храмі, св. Анна також плакала і молилась, благаючи благословення на їхню сім’ю. Під час молитви перед нею з’явився Архангел Гавриїл і сказав, що Бог почув її молитви, вона зачне і народить. І про потомство її будуть говорити в усьому світі. Ангел сказав, що вона народить Дочку і повинна дати Їй ім’я Марія, що по-єврейськи значить “Пані, Надія”, і через Неї світові буде дано спасіння. Таке пророцтво Ангел дав Іоакиму. Осяяні великою радістю, Іоаким та Анна зустрілися в Єрусалимському храмі, подякували Богові й повернулись додому. І все це здійснилося — свята праведна Анна народила Діву Марію, Яка своєю чистотою і досконалістю перевищила не лише всіх людей, а й Ангелів, бо стала земним Престолом Божим, райськими дверима, крізь які Бог зійшов до нас, а ми підіймаємось на небеса, Раєм, що виростила Живоносне Древо — Христа Спасителя. Так співається у святковому богослужінні на Різдво Пресвятої Богородиці. Народження Діви Марії сталося на межі Старого й Нового Завіту, і це було здійснення численних пророцтв про Неї. Її символізувала небесна Ліствиця, що з’явилась у сні Якову (Буття, 28, 10—17), Неопалима Купина (Вихід, 3, 1—7), розквітлий жезл Аарона (Числа, 17, 23), вода, що її виточив у пустелі з неплідного каменя Мойсей (Числа 20, 7—11), брама замкнена, обернена на схід, крізь яку ніхто не ввійде і не вийде, що явилась пророкові Єзекіїлю (Єзекіїль, 44, 1—4), і росоносна піч, що не опалила трьох мужніх юнаків, кинутих до неї ідолопоклонниками (Даниїла, 3, 19—25).

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин