Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“У кожній криниці — неповторний смак води”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

З КАНІВСЬКИХ ДЖЕРЕЛ

Слово Просвіти, №38 за 2007 рік

Валентина ДАВИДЕНКО В Українському домі від7 крилася виставка відомої ук7 раїнської художниці Любові МІНЕНКО. Представлено но7 ві твори в техніці акварелі, аплікації, олійного живопи7 су. Усі вони створені серед природи канівських круто7 схилів, де київська мисткиня в останні роки проводить найбільше часу. У рідній батьківській садибі — її постійнодіючий “пленер”. Навіть дві майстереньки облаштувала у прибудові, а картини заповнюють усі стіни оселі, тож ритм зеленавозолотий довколишніх гір завершується кольорами-імпульсами на полотнах Люби. Один із пейзажів ми обстежуємо у пониззі, в реальному середовищі під височенними деревами, що ними заросли береги річечки, яку й не проглянеш у таких хащах. Колись над нею пролягав дерев’яний міст, який збудував батько Любові Міненко, а ось криниця, яку викопав, ще й досі слугує людям. Вона при самій дорозі, тож і ми, повертаючись додому, крутимо коловорот із відром і насолоджуємося водою цього джерела. Адже тут у кожній криниці — неповторний смак води. Цей візуальний згусток часу — з казковою канівською природою, спогадами дитинства не лише її власного, а й життєписом батьків і дідів, ви прочитаєте і в картинах художниці. Там завжди багато неба, і високі, аж підпирають хмари, крутосхили. А стрімкі лінії одним порухом пензля заплітають у композицію церковні бані в світлі надвечір’я, крону тополі й овал жіночого обличчя. Люба Міненко написала незвичайні образи Святого Материнства — Богородиці зі Спасителем. Хоч до сакральних сюжетів

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин