“Мистецтво впливає на витончену натуру”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
ФІАЛКИ ПАХНУТЬ ЛИШЕ В УКРАЇНІ…
Слово Просвіти, №38 за 2007 рік
Про це сказала на презентації своєї нової книжки спогадів письменниця з Канади Ліда Палій. “Можна вважати, що той час не вмер, бо він записаний і зберігає всю атмосферу епохи, втрат і прощань. Це ніби останній поклон Ліди Палій тим людям, які живуть на краєчку пам’яті, її родині і всім, хто її оточував”. Так відгукнувся про книжку “Дитинство, заметене часом” Михайло Слабошпицький. Саме він і спонукав написати ці спогади, адже Ліда Палій прийшла до українського читача поетичними творами і художньою прозою, подорожніми нотатками. Це відома творча особистість, художник, мистецтвознавець, перекладач. Вона мандрувала по світу і навіть завітала до племені канібалів поговорити про їхні звичаї. Нова ж книжка належить до рідкісного в нашій літературі жанру спогадів особистісних, які, проте, ще достовірніше передають і суспільну історію, передвоєнний Львів, який мав свої “українські зони”. “Не тільки батьки, а й саме оточення вчило мене національної свідомості. Змалечку молилася кожного вечора і просила: “Дай, Бозю, здоров’я мамусі, татусеві і волю Україні”. На презентації видання в Будинку літератора письменницю з Канади привітали Анатолій Дімаров, Іван Драч, Осип Зінкевич, Петро Перебийніс, Віктор Баранов, Олекса Ющенко, Микола Сом. Во-
Фото Олександра Литвиненка якісно новий рівень активних стосунків у різних напрямах. За ці роки університет став для мене другою аlma мater, а Україна — другою Батьківщиною. Я люблю вашу культуру, люблю вашу мову, люблю ваш народ. Люблю Україну! Дякую, Україно! Grazie, Ucraina!” Нікола Франко Баллоні — ініціни відзначили актуальність такої історіографії й для нинішнього покоління. З відстані часу та з невтраченою первозданністю сприйняття світу написано ці враження про рай дитинства і “вигнання з раю” — поневіряння свідомої галицької інтелігенції, яка залишила батьківщину через реальну небезпеку більшовицького терору. Книга “Дитинство, заметене часом” — це також сповідь від імені покоління, яке на чужині жило тугою за рідною батьківщиною й так і залишилося в просторі спогадів: “В затіненому саду за колючим дротом ожин, за дикою рожею, за роками даремно шукаю малу дівчинку з білими косами”.
атор та автор численних культурно-мистецьких і видавничих проектів та досліджень у галузі історії українсько-італійських відносин, перекладу та видання творів італійської літератури українською мовою, зокрема, Данте Аліґ’єрі, Джованні Боккаччо, Франческо Петрарки, Нікколо Макіявеллі, Карло Гольдоні. Він ініціював важливі видавничі й наукові проекти, присвячені темі Голодомору 1932— 1933 рр. в Україні. Зокрема, у листопаді 2007 р. побачить світ фундаментальне дослідження “Листи з Харкова. Голодомор 1932—1933 років в Україні та на Північному Кавказі у повідомленнях італійських дипломатів” (за редакцією проф. А. Ґраціозі) українською мовою. Важливим досягненням двостороннього співробітництва в галузі мистецтва має стати спільний проект встановлення пам’ятників Тарасові Шевченку в Римі та Данте Аліґ’єрі в Києві. Римська мерія вже виділила земельну ділянку під пам’ятник Т. Шевченкові в центральній частині італійської столиці.
Матеріали підготувала Валентина ДАВИДЕНКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
