“Самій недовго збитися з путі, Та трудно з неї збитися в гурті”. Леся Українка · с. 4сторінка оригіналу ↗
ДОРОГА ДО ЛЕСІ
Слово Просвіти, №38 за 2008 рік
тупово затихає розповідь екскур! совода і всі зачаровано слухають Лукашеву сопілку. У “сірому будиночку” майстер! но відтворено робочий кабінет Петра Косача, вітальню, сцену, фортепіано. Здається, що батько поетеси досі працює за письмо! вим столом, користується книжка! ми з книжкової шафи або відпочи!
ває у кріслі!гойдалці, мати Олена Пчілка пише або проводить з діть! ми вистави на сцені. Навпроти батьківського “сіро! го” виділяється “білий будиночок” із терасою. Петро Антонович писав до Людмили Драгоманової: “Щоб було просторіше, збудував за це літо (1890 р.) окреме шале!флігель для старших дітей, і в ньому живуть Леся і Ліля, а Миша теж, коли при!
Вітальня “сірого будиночка”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
