“Самій недовго збитися з путі, Та трудно з неї збитися в гурті”. Леся Українка · с. 4сторінка оригіналу ↗
ВУЛИЦЯМ — ІМЕНА ЗЕМЛЯКІВ
Слово Просвіти, №38 за 2008 рік
Звісно, “концепція”, про яку йдеться, потрібна, і не лише в мас! штабах міста. Логічно, що розро! били її історики — у цьому її пере! вага і слабкість водночас. У ній запропоновано підхід суто науко! вий, коли будь!яка деталь може бути важливою, мати інтерес для дослідження. І якщо в археології якийсь черепок може приховувати сенсаційне відкриття, то чи ви! правданий такий підхід у топонімі! ці? Чи варто зберігати для нащад! ків усі плоди, як пише Микола Туп! чієнко, колективної творчості мешканців вулиці, району чи всьо! го міста? Це можливо, якщо вони й досі не втратили актуальності, по! бутують у мовленні нинішніх меш! канців. Передають у спадок і збе! рігають покоління не все підряд, а найцінніше. Тож чимало назв, особливо тих, які втратили акту! альність, не варто повертати.
В основу Концепції поряд із принципом історичності, який слід очистити від нальоту імперського мислення, очевидно, слід поста! вити принцип краєзнавчого цен! тризму, тобто увічнення в назвах тих подій чи видатних імен, які пов’язані саме з цим краєм. Цю роботу вже розпочала “Просвіта”, збираючи у райцен! трах області матеріали про ви! датних людей, імена яких варто увічнити в назвах тих вулиць, що конче потребують переймену! вань. Такий підхід об’єднав би громади, бо йдеться не лише про діячів українського руху, а й про героїв минулої війни і про вчених (несправедливо забутих і відомих лише вузькому колу спе! ціалістів, але здобутки яких зас! луговують на пошану земляків), тих, хто прислужився рідному місту чи селищу своєю працею будівельників, лікарів, учителів, хліборобів. Цей процес має бути публіч! ним, відкритим, з обговоренням у місцевих ЗМІ, під час “круглих сто! лів” чи інших заходів із залученням авторитетних експертів. Процес непростий, потребує участі небай! дужих людей. Слід пробудити ін! терес до власної історії, оживити взірці для молоді, дати потужний імпульс для просвітницької робо! ти. Звертаюся до активістів гро! мадських організацій, депутатів рад різних рівнів, сільських, се! лищних і міських голів: не чекаючи вказівок, берімося за цю вдячну роботу, залучаючи компетентних і небайдужих людей. Маю сміливість стверджувати, що ця робота може об’єднати й ідеологічних супротивників. Коли ідея з’явилась, я звернулася до голів районних об’єднань “Просві!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
