Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Від любові до наших князів, гетьманів, національної ідеї Т. Шевченка, М. Грушев! ського — до прагнення соборності”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

ЗА ПРАВОМ СИЛЬНОГО

Слово Просвіти, №38 за 2008 рік

Микола КАРПЕНКО, заступник голови Сумського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, член НРУ “Росія поводиться з Україною за правом сильного”. Так вислови! лась місцева російська шовіністка про Голодомор 1932—1933 років. Саме за цим імперським правом намагаються знищити Українську державу, нав’язуючи федераліза! цію, поділяючи на схід і захід. Та хі! ба лише з Україною так поводиться Росія?! Що для неї Грузія, Абхазія, Осетія?! Хіба вони мають право на свободу, демократію, не спитавши північного господаря?! Звичайно ж, ні! Війна в Грузії вкотре розвін! чала перед світом російську “ми! ролюбну” політику. Брехня рікою ллється з мос! ковських телевізійних каналів, не гребують нею і московські висо! копосадовці. Але мета в Росії од! на — розколоти Україну. Ще твор! ці ПіСУАру (Південно!Східної Ук! раїнської Автономної Республіки) 2004 року намагалися відірвати від Матері!України її споконвічні землі, аби приєднати їх до Росій! ської імперії. Сценарій запозиче! Євген ЦИМБАЛЮК, Рівненська обл. У народі кажуть, що варе0 ники в українській кухні — це друга страва після борщу. Натомість куховари селища Млинів, організовуючи варе0 никовий фестиваль, поста0 вили за мету довести, що са0 ме цій універсальній їжі на0 лежить першість. І це їм вда0 лося навіть без славнозвіс0 ного Вакули. Млинівські ва0 реники були такими смачни0 ми, оригінальними за фор0 мою та непередбачуваними щодо начинки, що, здавало0 ся, самі залітали до рота і та0 нули в ньому. Серед інших властивостей ва! реників дегустаційний люд ціка! вився трьома — начинкою, фор! мою та розміром. Щодо начинок, то традиційно переважали сир, картопля та капуста. А незвични! ми виявилися мак, шоколад, мед, банани і… гарбуз. Ним, зокрема, начинили вареники кухарі оздо! ровчого комплексу “Петрушка”. До того ж, помістили в гарбузову “каструлю”. Вийшло оригінально та смачно. Тож посудина з гарбу! ний ще з 1917 року. Тоді так само проголосили Криворізько!До! нецьку Республіку. Саме звідти розпочався наступ більшовицьких загарбників на УНР, але експансії 2004 відбутися не судилось, адже міжнародна спільнота на той час вже визнала українську незалеж! ність і сформувалася нова генера! ція громадян!патріотів. Проте, зазнавши поразки від національно!демократичних сил, п’ята колона Кремля знов намага! ється розколоти Україну, але вже за гуманітарно!культурним орієн! тиром. Заслані провокатори мос! ковських центрів на чолі з Затулі! ним знову зібралися у Сіверсько! донецьку, і попри Євроатлантичні прагнення держави нав’язують вступ до ЄЕП під проводом Росій! ської Федерації. Щоб нагадати агентам кому! нізму про “щасливе минуле”, пере! січний громадянин пропонує озна! йомитись із життям звичайного се! лянина із села Погрібки Кроле! вецького району — Макара Іва! щенка. Завдяки особистому архіву можна відтворити його долю. Народився він 1890 року в ко! зацькій сім’ї. Закінчив училище, брав участь у Першій світовій війні. Під час бойових дій за Львів рядо! вий Білостоцького 50!го піхотного полку потрапляє у полон до авс! трійців. Він день у день описує по! дії, в яких брав участь. Невдовзі після поневірянь у по! лоні Іващенко отримав повістку на військову службу до Червоної армії з попередженням: якщо не з’явиться на місце призначення у семиденний термін, його покара! ють, його майно і майно всіх роди! чів конфіскують на користь родин червоноармійців. Щоденно Макар мусив возити дрова для опалення казарми, про що свідчать позначки в його повістці. Середняк!одноосібник села Погрібки пережив війну і вів госпо! дарство, щоб забезпечити родину всім потрібним. Особливо поліпшилося життя тоді, коли продрозверстку заміни! ли продподатком. Сподівання на краще майбутнє додавало впевне! ності. Діти підростали, закінчували школу, але з 1930 року розпочала! ся нова хвиля нищення селянства. Через те, що Макар Іващенко від! мовився вступати до колгоспу, йо! го було взято на облік, а це приму! шувало здавати до громадської

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин