Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Рівних їм у титанічності праці Україна не знає”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

НЕЗАБУТНІ

Слово Просвіти, №38 за 2008 рік

Євген БУКЕТ фото автора Незвично вирішив відсвят! кувати свій 60!річний юві! лей знаний український іс! торик, джерелознавець, доктор історичних наук, лауреат Націо! нальної премії України ім. Тараса Шевченка, автор понад 1300 пуб! лікацій із різних проблем новіт! ньої історії України Сергій Біло! кінь. У родинному будинку Гру! шевських триває виставка “Гру! шевськіана зі збірки Сергія Біло! коня”. На відкриття прийшли ко! леги, друзі, родичі ювіляра, відомі поети, художники, музиканти, громадські діячі. Одна зі сфер зацікавлення науковця — дослідження постаті видатного історика, громадсько! го та політичного діяча Михайла Грушевського. Захопившись сту! діями про життя та діяльність ві! домого вченого, Сергій Іванович по крихтах збирав раритети ро! дини Грушевських, відкриваючи нові сторінки у життєписі славно! го роду. “Сергій Іванович відомий на! самперед своєю унікальною ко! лекцією документів, світлин, кни! жок багатьох видатних діячів Ук! раїнської держави, — зазначила директор історико!меморіально! го музею Михайла Грушевського Світлана Панькова. — Є україн! ська академічна традиція: вшано! вувати ювілярів виданням збірни! ків, книжок, але наш музей вирі! шив ушанувати Сергія Івановича виставкою. Я знала, що в його ко! лекції велика кількість матеріалів про Грушевського, його родину і вони всі — унікальні. Тому як лю! дина, що вже 15 років досліджує творчість Грушевського і розуміє Олексій НЕЖИВИЙ, директор науково!краєзнавчого центру “Інститут грінченкознавства”, член правління Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Виповнюється 145 років з дня наро! дження талановитого письменника, лексикографа, фольклориста, педа! гога, громадського діяча, людини непохит! ної волі, вартового рідного слова Бориса Дмитровича Грінченка. Він — автор повістей про життя україн! ської інтелігенції “Сонячний промінь”, “На розпутті”, про українське село на зламі XIX і XX сторіч — “Серед темної ночі”, “Під ти! хими вербами”. Перу Грінченка належать майже п’ятдесят оповідань, шість поетич! них книжок, драматичні твори, переклади. А ще численні фольклористичні та істори! ко!літературні праці, публіцистичні, педа! гогічні статті. 1887 року Борис Грінченко разом із дружиною Марією Загірньою приїхав на запрошення Христини Данилівни Алчев! ської вчителювати в с. Олексіївку на Кате! ринославщину (тепер Перевальський ра! йон Луганської області). Тоді Олексіївка бу! ла своєрідним культурним осередком усієї України. На ім’я Бориса Грінченка надходи! ли журнали, альманахи, газети, а також чи! мало листів від українських письменників та громадсько!культурних діячів. Навесні 1891 року сім’ю Грінченків відвідав Трохим Зіньківський, а восени 1892 тут перебував Іван Липа. У тяжких умовах розпочалося вчите! лювання Б. Грінченка. Згадаймо горе! звісні укази 1863 і 1876 років, коли забо! ронили друкувати книжки, періодику ук! раїнською мовою, навчатися україн! ською. Всупереч заборонам, Борис Грін! ченко не лише навчав рідною мовою, а й писав українські підручники — “Буквар”, “Рідне слово”, “Українська читанка”. Він осмислював найважливіші теоретичні питання педагогіки, що саме тут набули практичного застосування. Згодом Бо! рис Грінченко опублікував педагогічні праці: “Яка тепер народна школа на Ук! раїні”, “Народні вчителі і українська шко!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин