Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Зустрічі відкрили читачам нові імена у світовій літературі”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

МІЖНАРОДНИЙ КНИЖКОВИЙ ФОРУМ ПО-ЛЬВІВСЬКИ

Слово Просвіти, №38 за 2008 рік

Льво!в!в!в!ві! Чуєте стугін хра! мових дзвонів? Вони благос! ловляють Форум!” Саме Роман Віктюк підготу! вав урочисту церемонію відкрит! тя 15!го (чим не ювілей?!) Фору! му у Львівському національному театрі опери та балету. Традиційно розпочали Фо! рум оголошенням найкращої книжки, що збіглося з гучним оприлюдненням переможця — Гран!прі конкурсу “Книга року! 2008” здобув “Гамлет, принц Данський” Вільяма Шекспіра у перекладі Юрія Андруховича (видавництво “А!БА!БА!ГА!ЛА! МА!ГА”). Окрім оригінального авторського перекладу, окра! сою видання стали ілюстрації Владислава Єрка. Правда, чор! но!білі й не такі виразні, як у ро! мані про Гаррі Поттера, однак, безперечно, майстерно вико! нані. Перекласти та видати без! смертного класика Іван Малко! вич і Юрій Андрухович вирішили кілька років тому на одному з попередніх форумів. На думку Малковича, “Гамлет” — саме той твір, який кожне покоління має перекласти своєю мовою. Переклад Андруховича став першим перекла! дом Шекспіра укра! їнською у третьому тисячолітті. А сам письменник при! пустив, що до нас! тупного Форуму, можливо, й “Ромео і Джульєтту” перекладе. На Форумі класичне диво у співавторстві Андрухович — Єр! ко — Малкович можна було придбати лише за 40 гривень. Можемо лише гадати, чи збере! жеться ціна на “Книгу року! 2008” у книгарнях. МІЛІЦІЯ — З КНИЖКАМИ На щастя, цього року Форум оминула гірка доля відвідин Президента Віктора Ющенка. Звісно, добре, що глава держа! ви цікавиться, що читають укра! їнці сьогодні, однак перспектива блокування доступу до книжко! вого ярмарку відвідувачів аж ніяк не надихало ані продавців, ані покупців. Можливо, зглянувшись на численні прохання, Віктор Ющенко сам не приїхав, делегу! вавши міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Міністр прибув на книжко! вий ярмарок з важливою місією — закупити для своїх “орлів”!мі! ліціянтів бібліотечки. Він, ма! буть, сам скучив за літературою, бо дуже вже припало йому до смаку львівське “Видавництво Старого Лева”, яке видає книж! ки для дітей. Луценко подарував видавництву комп’ютер і заку! пив тисячу книжок для сиротин! ців Луганщини. МУЛЬТИМЕДІЙНА СУТНІСТЬ ЛІТЕРАТУРИ Третій міжнародний літера! турний фестиваль у рамках Фо! руму книговидавців продемонс! трував мультимедійні тенденції в презентації. Класичні презен! тації, де автор зачитує уривки власного твору, молодим літе! раторам здаються “старосвіт! ськими”. Хоч, безперечно, вони існують і часто доволі цікаві. Читання!тандем: Ірен Роздобудько та Катрін Панколь (Франція) Практику читати вірші під музику україн! ські поети використовують давно, а ось ос! таннім часом дехто почав застосовувати ві! деопоезію. Так, Катерина Бабкіна, Олег Ко! царев, Ігор!Богдан Горобчук продемонстру! вали короткометражне відео, зняте з декла! мацією віршів в авторському виконанні під музичний супровід. Український глядач та! кож мав можливість порівняти це з росій! ським проектом “Відеопоезія” за участю Єлени Фанайлової, Андрія Родіонова та гру! зинським відеоартом “Обсерваторія” Даві! да!Дефі Гогібедашвілі. Улюбленою формою, за допомогою якої український сучасний поет може донести свій твір до слухача, став геппенінг — поезія в дії. Шанувальники сучасної літератури ма! ли змогу почути “Поезію з Ратушевої вежі”, стати свідками “Опівнічного польоту з Висо! кого Замку” або “Ночі поезії та музики нон! стоп”, а також разом з поетами під музику збудувати місто з текстів автора. Щоб поезії не було забагато, її розбав! ляли прозою, точніше, дискусійною прозою. На “круглих столах” порушували актуальні для сьогодення питання: “Література в епо! ху мас!медіа”, “Україна, Росія: літературні та територіальні межі”, “Що таке Європа?”, “Роль жінки у швидкоплинному часі та прос! торі”. Дискусії, навіть не знайшовши одно! значної відповіді на якесь питання, актуалі! зували проблему, змушували над нею за! мислитися. Шанувальники літератури також мали змогу поспілкуватися з відомими в Україні письменниками та поетами, зокрема Тетя! ною Толстою та Володимиром Сорокіним (Росія), Катрін Панколь (Франція), Танею Дюркес (Німеччина), Йозефом Вінклером (Австрія). Комусь із читачів такі зустрічі від! крили нові імена у світовій літературі, а ви! давців, напевно, спонукали замислитися над перекладами їхніх творів українською. Українські письменники були доступні шанувальникам не лише на презентаціях та автограф!сесіях, а й в онлайн!режимі — в чат!конференціях. Окрім літератури, Форум запропонував і кілька мистецьких виставок, зокрема вис! тавку книжкової ілюстрації литовських ху! дожників Альгірдаса Степонавічуса та Бірутє Жілітітє, а також арт!проект Злати Поніровської “Всі ба! лерини потрапляють до пек! ла”, де літературу поєднано з кінетичною скульптурою. Хо! лодними вечорами можна бу! ло почути джазові композиції у виконанні литовських та австрійських джазменів. МАЙБУТНЄ ДРУКОВАНОЇ КНИЖКИ Незважаючи на розмаї! тий асортимент та високу по! ліграфічну якість книжкової продукції, відчутно зросли ці! ни на книжки. Так, середня ціна становила близько 40 гривень. Натомість більшої уваги приділяли рекламі аудіокни! жок та пристроїв для читання електронних книжок. Однак, щоб переконати українського читача у перевагах такого різновиду читання, потрібен час і тривала рекламна кам! панія. На думку братів Капрано! вих — власників видавництва “Зелений пес”, — викорис! тання аудіо! та електронних книжок — новітня тенденція, щоб залучити людей до книж! ки в будь!який спосіб, відво! лікти їх від телевізора та MP3! плеєра. “Нам здається, — ко! ментує ситуацію Віталій Кап! ранов, — що електронна книжка — це насамперед ін! формаційне читання, адже вона значно зручніша для сор! тування та вибірки, аніж папе! рова. Друкована книжка — це читання емоційне. Більшість людей виросла на паперових книжках. Та й читати поезію з комп’ютера… Свого часу, коли з’явилося кі! но, думали, що театр загине. Але театр живе, і кіно живе. Тому сьогодні знайдеться місце і для електронної, і для паперової книжки”. Такої самої думки дотримується і пись! менник Андрій Курков: “Книжка паперова все одно залишиться. Не думаю, що в май! бутньому читатимемо лише дорогі бібліо! фільні екземпляри. Навіть з точки зору здо! ров’я — від комп’ютера швидше втомлю! ються очі. Мультимедійні технології в читан! ні — це демонстрація можливостей високих технологій, які просувають зацікавлені. Мо! да на електронні книжки буде, але вона не стане всеосяжною”, — переконаний пись! менник. Отож 15!й Міжнародний форум видавців закінчився. На згадку залишилося безліч тем, зачеплених у дискусіях, нові імена літе! раторів та цілий список книжок до читання. Сподіваємося, що до наступного року хоч кілька книжок вдасться купити й прочитати українською. А тим, хто ніколи не був на книжковому Форумі у Львові, дружня пора! да: відвідайте — не пошкодуєте.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин