Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Кожна людина має янгола!охоронця, який оберігає її та допомагає у житті”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

ДУХОВНИЙ ПРОСТІР

Слово Просвіти, №38 за 2008 рік

Борис САМБОР, секретар Свято!Благовіщенського братства при Покровській церкві, м. Київ Преподобний Макарій наро! дився в Овручі, що на Воли! ні, у благочестивій правос! лавній сім’ї Токаревських (за дани! ми одного з волинських переказів, — Токарських). Дата народження невідома. Напевно, це було в пер! шому десятиріччі XVII ст. Мінея за травень називає конкретну дату — 1605 рік. Батьки виховали його у страху Божому та любові до храму й мо! литви. Він часто йшов на послух до людей духовних, щоб навчатися в них життя благочестивого. А нев! довзі настав час, коли юнак, назав! жди залишивши батьківський дім, прийшов до Овруцького монастиря Успіння Пресвятої Богородиці. Ця обитель належала до найдавніших на Волині. Послушник монастиря за деякий час прийняв чернечий пос! триг з іменем Макарія, що грецькою мовою означає “блаженний”. Старанно вивчаючи догми пра! вославної віри та історію вітчизня! ного православ’я, Макарій швидко пройшов усі стадії послуху. Улюб! леним його заняттям було читання творів святих отців, а особливо святителя Іоана Золотоустого. Про це свідчила книга преподобного Макарія з власноручним підписом, що зберігалася в Переяславсько! му соборі ще у XIX ст. У Мінеї є відомості про те, що 1625 року ченця Макарія перевели до Куп’ятицького Пінського монас! тиря. Там єпископ Лазар (Барано! вич) рукоположив його спочатку на ієродиякона, а потім на ієромона! ха. У подальшому Макарій викону! вав обов’язки настоятеля Кам’я! нецького Воскресенського, а потім керував Куп’ятицьким монастирем. Приблизно після 1657 року ар! хієпископ Лазар, на той час міс! цеблюститель Київської митропо! лії, висвятив Макарія в сан архі! мандрита і призначив настоятелем рідного Овруцького монастиря. Це були тяжкі часи для Україн! ської Православної Церкви, особ! ливо на Волині. В Україні тривала страшна доба Руїни. Православ! ний люд зазнавав утисків, його постійно ображали й навіть били іновірці, святі храми оскверняли та грабували. Преподобний Макарій був істин! ним захисником Православ’я і під! тримував паству, яка шукала спокій! ного пристановища. У найтяжчі часи він падав на коліна, молився, читав Псалми Давидові: “Господь — Просвічення моє і Спасителю мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся? …Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє;

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин