Слідами наших виступів · “Сьогодні перевіряється українство: чи ми з вами нація чи не нація, чи здатні створити державу і захищати свої святині чи ні?” · с. 8сторінка оригіналу ↗
ШЕВЧЕНКО
Слово Просвіти, №38 за 2010 рік
Деталі дуже важливі, але необ$ хідно за ними бачити задум. Тому моя пропозиція, щоб ми знайшли відповіді на всі загрози від людей, які оголосили війну українській справі. Одне з наших завдань — не просто напрацьовувати інтелекту$ альний продукт — нам треба іти до людей, до студентських аудиторій, треба розширювати діалог, тому що українців можуть затиснути в ін$ формаційному просторі. Людина тільки тоді піднімається з колін, стає пліч-о-пліч з іншими, коли от$ римує справжні аргументи від жи$ вої людини. Канів сьогодні під загрозою, музей під загрозою, Шевченко під загрозою: нам хочуть здріб) нити його. А він же для нашої на) ції — опорна постать. Звернімося до Шевченка: “Коли ми діждемося Вашінгтона // З новим і праведним зако) ном?”, — тут є намагання кон) ституювати суспільне буття ук) раїнців, прийняти свою консти) туцію, а це може бути, коли є власна держава. І карали Шевченка не за те, що “образив” царицю, а через його внесок у модернізацію Ук) раїни. Він зробив наголос на потребі мати свою національну державу, здійснити духовне від) родження, мати літературну мо) ву, наповнити українське буття європейськими цінностями.
У МУЗЕЇ ПОВНЕ ФІАСКО Ігор ЛІХОВИЙ, генеральний директор — науковий керівник Шевченків( ського національного заповід( ника (1989—2005), дійсний член Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS): — Те, що відбувається навколо музею в Каневі, — не поодиноке явище в Україні, це один із важли$ вих пунктів, на якому сьогодні пе$ ревіряється українство: чи ми з ва$ ми нація чи не нація, чи здатні ство$ рити державу і захищати свої свя$ тині чи ні? Геродот писав, що коли пер$ ський цар Дарій прийшов завойо$ вувати скіфів, то вони ніяк не підда$ валися на війну з ним, уникали її. Дарій почав ображати скіфів, у від$
хідність сусіднього народу, який у складних умовах вибудовує свою національну політику, для якого наш поет не чужий. Півроку залишилося до відзна$ чення 150$ї річниці смерті Тараса Шевченка. Нічого для цього не ро$ биться, створений міфічний оргко$ мітет, який очолює прем’єр-мі$ ністр, до якого входять міністри, і немає жодного шевченкознавця! Особливість нинішньої ситуації втому, що це повне ігнорування за$ конодавства, світової практики, традицій, повний нігілізм до фахів$ ців, ніхто ні з ким не радиться, ніхто нікого не боїться — тож і роблять, що заманеться. Ми ґрунтовно готувалися до реорганізації або новостворення музею-заповідника Т. Г. Шевченка. Першим його створював ще Си$ мон Петлюра 1918 року, потім 1925 року долучилися Василь Кри$ чевський, Микола Скрипник, це була спроба створити світового рівня меморіал батькові україн$ ської нації. Багато було закладено позитивного. Все потім перетво$ рилося на політизацію. 1939 року музей відкрився, його проектував Кричевський. Нинішні так звані авторитети говорять, що Кричевський — не митець, не архітектор, що він тво$ рив в умовах Радянського Союзу, а значить, у депресії, безопірний пе$ реслідуванням. Але Кричевський — геніальний творець, з яким мож$ на йти у світ сьогодні абсолютно спокійно, бо його модернізм абсо$ лютий. 1998 року Національний запо$ відник, у якому я мав честь працю$ вати на той час уже дев’ять років, запропонував українському уряду програму щодо підготовки до юві$ лейних дат Тараса Шевченка. Там був блок загальнонаціональний, блок, що стосувався Черкащини, блок Канева і Національного запо$ відника. Ми взялися спочатку, бо на той час було важко з фінансами, відреставрувати музей Кричев$ ського. Чому постало це питання? Прем’єр-міністр Валерій Пусто$ войтенко 1999 року підписав пос$ танову, якою передбачив шість ро$ ків на здійснення ремонту й рес$ таврації, пристосування приміщен$ ня до нинішніх умов. На це були відведені певні кошти, але розпо$ чали роботи тільки 2004 року. 2001 року проект було затвер$ джено всіма інституціями — Мініс$ терством культури, держбудом, визначені завдання. Я писав це завдання 2001 року і коли подивив$ ся, що зроблено, — то виконано за обсягами робіт на 95 % від того, що я тоді писав. Але 5 % — це ложка дьогтю в бочці меду, смак абсолют$ но інший. Справді, врятовано бу$ динок, бо він потребував серйоз$ ного капітального ремонту, бо в бу$ дівництві було використано багато дерева, яке струхло за цей час, зокрема перекриття між поверха$ ми, були використані слабкі фунда$ менти. Загалом історія зведення цього музею — трагічна. Директор Стре$ тович 1937 року під час будівниц$ тва був засуджений на десять років
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
