Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Перед виставою найбільше інтригувала засторога: “Для повнолітніх глядачів”!” · с. 15сторінка оригіналу ↗

ТАЄМНИЦЯ ЯПОНСЬКОЇ РАДОСТІ

Слово Просвіти, №38 за 2010 рік

го з найбагатших художників світу, батька психоделічного поп-арту — Такаші Муракамі. Його роботи пе$ ріодично викликають обурення прибічників більш традиційного мистецтва. От і нещодавня вистав$ ка Такаші Муракамі у Версалі спро$ вокувала акцію протесту францу$ зів, які виступали проти “клоун$ ської виставки”, що псує репутацію Версалю як “вікна до французької культури”. Іронія в тому, що японське мис$ тецтво кінця ХІХ початку ХХ століт$ тя дуже вплинуло на розвиток єв$ ропейських авангардистських те$ чій. Японським живописом у жанрі “Укійо-е” (“картини плинного сві$ ту”) — захоплювалися Тулуз Лот$ рек і Ван Гог. А мистецтвознавці вважають, що вплив японського мистецтва не обмежився орієн$ тальними мотивами, які так полю$ били художники різних країн світу, а був глибшим і стосувався нового принципу композиції, плоскісного типу зображення та навіть особли$ вого декоративного чергування плям. З японським живописом відбу$ лася дивна річ. Японці завжди були прибічниками національних тради$ цій не лише в мистецтві, а й у жит$ ті, тому, багато в чому змінивши європейське мистецтво, самі вони вирвалися за межі дуже пізно. На$ багато пізніше, ніж увесь інший світ. На той час Європа вже пере$ жила різноманітні “ізми” і рухалася далі. Здається, саме для того, щоб швидше наздогнати цей “потяг” і модернізувати свій живопис, що майже не змінювався протягом ос$ танніх ста років, сучасним япон$ ським художникам довелося стри$ бати через кілька сходинок і карди$ нально змінювати стиль. Організатори виставки “Живо$ пис радості”, яка за десять років об’їздила півсвіту, впевнені, що са$ ме ці дев’ять художників наново відкрили японський живопис, який на той момент вважався в Японії мертвою формою. Щоправда, зовсім змінитися не вийшло, — незважаючи на оригі$ нальні та несподівані теми, лиши$ лися характерна для японців деко$ ративність і графічність, а великий розмір полотен лише підкреслює сюжетний мінімалізм зображу$ вального ряду. Мистецтвознавець Мацуї Мідорі звертає увагу на те, що прагнення до змішування жанрів саме й є резуль$ татом боротьби між успадкованим художниками обов’язком виявити суто японську ідентичність і їхньою потребою в інтернаціоналізації. І справді, деякі полотна, пред$ ставлені на виставці, схожі на ди$ зайнерські ескізи. Своєрідний сти$ льовий мікс, у якому інгредієнтами виступають комікси, книжкова ілюстрація та навіть анімація з еле$ ментами прикладного мистецтва. Усе це приправлено незбаг$ ненною європейцю таємницею, адже уявлення про радість у япон$ ців зовсім відрізняється від нашо$

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин