Інформаційний простір · “У нас дуже багато свободолюбних людей із характером, із внутрішніми цінностями”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Андрій ШЕВЧЕНКО: ТАКИЙ ЧАС ПО-СПРАВЖНЬОМУ ПЕРЕВІРЯЄ ЛЮДЕЙ
Слово Просвіти, №38 за 2010 рік
— Андрію Віталійовичу, чи можна якось вплинути на ситуа$ цію щодо свободи слова? Як опиратися нинішній ситуації? — В Україні будують фасадну демократію. Це дуже важливий і дуже драматичний момент. Фасад пристойний, майже європейський, а коли заглянеш усередину, там глибоко радянська суть. Це не 37$й рік, але часи застою. Зовні ніби є речі, що мають бути у європейській країні, ніби на вибори йдуть різні партії, ніби є різні телеканали, су$ ди, які мають виносити справедли$ ві рішення… Насправді ми бачимо, що будують монополію однієї пар$ тії, яка буде “руководящая и на$ правляющая”, згортають демокра$ тію. Такі моменти перевіряють, як країна рухатиметься далі. Тому все те, що зараз відбувається зі свобо$ дою слова, свободою зібрань — надзвичайно важливе. Що в такий час потрібно роби$ ти? Все починається з кожного конкретно. Журналіст знає, що все вирішу$ ється тут, на робочому місці — коли ти — навіч із диктофоном, із каме$ рою тощо. Від того, як розпоря$ дишся інформацією, залежить усе. Ми у Верховній Раді зараз на$ магаємося провести закони, які можуть захистити цю професію. Зокрема законопроект про додат$ кові гарантії для захисту свободи слова. Я зареєстрував закон про доступ до публічної інформації, який повинен відкрити інформа$ цію, якою володіють органи влади. Якщо ти небайдужа людина, простий глядач, також знайди спо$ сіб чітко донести людям навколо, де чорне, а де біле, що є правда, а що неправда. Такий час перевіряє людей по-справжньому. — Нас переконують, що тиску на ЗМІ немає. Але всі відчувають зовсім інше. — Влада нам розповідає, що нинішня ситуація не нова, мовляв, і при попередньому президенті в нас теж були проблеми зі свобо$ дою слова. Були моменти, коли журналісти виступали проти Ющенка, наприклад, коли він гово$ рив про “найнятого кіллера” тощо. Але є кілька речей, які вирізняють нинішню ситуацію. По-перше, це фізичні напади й атаки на журна$ лістів. Це вражаючі, неприпустимі й шокуючі речі. У Харкові зникає журналіст. Вражає цинічна реакція влади, коли харківський губерна$ тор говорить: “Ну, ви знаєте, зни$ кають люди, буває таке…” У Коло$ миї проламали голову редакторові “Коломийського вісника”, на Пол$ тавщині стріляють у вікна газетя$ рів, у Дніпропетровську б’ють опе$ раторів, в Херсоні — учасника прес-конференції... Це вже систе$ ма. Я розумію, чому так відбуваєть$
ся. Тому, що перед цим уся Україна бачила, як охорона президента по$ валила на землю й побила репор$ тера СТБ, акредитованого на пре$ зидентський захід. Це лишилося без будь-яких наслідків. Перед тим країна бачила, як в Українському домі міліція видавлювала очі ре$ портеру Нового каналу, який нама$ гався пройти, щоб робити свою ро$ боту. Якщо такі речі залишаються безкарними, звідси й береться та$ ка страшна статистика фізичних атак і нападів на журналістів. Це перша ознака цього режиму. Друга відмінність — атмосфера на телеканалах. На наших очах те$ леканали повертаються до практи$ ки цензури й самоцензури. Ті веду$ чі, які ще зовсім недавно були іро$ нічними, саркастичними, критич$ ними щодо влади і щодо опозиції, щодо політиків, зараз перетворю$ ються на людей, які просто чита$ ють новини, що їм написали чи на$ діслали з якихось кабінетів. І третє. Ми бачимо, що зараз влада почала свідомо працювати на згортання свободи в Інтернеті. В парламенті зареєстровано зако$ нопроект, який може поставити по$ за законом блогерів, інтернетви$ дання. Він пропонує встановлюва$ ти штраф за так звані незареєстро$ вані інформаційні агентства. СБУ й прокуратура викликають на допит блогера Шинкаренка. Сигнал дуже чіткий. Влада хоче пока$ зати всім, хто працює в Інтернеті: ми за вами стежимо, і коли будете щось писати в Інтерне$ ті, подумайте, що вам за це буде. Фізичні на$ пади на журналістів, зміна ситуації на теле$ каналах, атака на Інтер$ нет — це частина єди$ ного сценарію. Його ціль проста: змусити журналістів боятися. Влада розраховує на те, що страх зробить свою справу. Що жур$ налісти, які мали б про$ являти характер, мати стрижень — схиляться, зламаються і почнуть співпрацювати з вла$ дою. Це велике випро$ бування, і я думаю, що найбільше завдання зараз для кожного журна$ ліста зрозуміти, що ця битва відбу$ вається в ньому: чи він зламається, схилиться, зігнеться чи виявить ха$ рактер і працюватиме на професію. — Чи багато в середовищі журналістів таких, які здатні чинити опір будь-якому натиску, будь-якій системі, говорити правду? — Таких людей набагато біль$ ше ніж нам здається. Згадаймо, 2004 року, коли професія була
Фото Надії Кир’ян
Андрій Шевченко майже знищена “темниками” й цензурою, на ній уже хотіли поста$ вити хрест, думали, що в Україні журналістика ніколи не підніметь$ ся. Але в журналістів вистачило ду$ ху на журналістську революцію. У нас дуже багато свободолюбних людей із характером, із внутрішні$ ми цінностями, з достатньою від$ даністю цим цінностям. Вірю, що в нас є перспектива. Україна має особливу місію. Вона багато сто$ літь була країною свободи. Дуже відрізнялася не тільки від Росії чи
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
