Музика · “Я мала найвище щастя, коли співала світові українські пісні”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Місія Соломії Крушельницької
Слово Просвіти, №38 за 2012 рік
Мирослава ЗАЙКО, членкиня НВМС, м. Заліщики
Про жодну оперну співачку немає стільки високопрофесійних захоплених рецензій світових музикознавців, скільки відгуків і спогадів є про Соломію. ХІХ—ХХ століття — епоха опер. Міська молодь черпала духовне, творче натхнення та ідеї з оперних сюжетів, у театрах. А сільська молодь — в аматорських самодіяльних театральних виставах на толоках, у стодолах. Просвітницького значення набували українські ювілейні концертні шевченкіани та інші ювілеї. Соломія з дитинства відчувала й розуміла свою просвітницьку місію. Вчилася співати у батька-священика (сольфеджіо), у сільському хорі, в тернопільському хорі “Українська бесіда”. У підавстрійській Галичині було поширене з просвітницькою метою хорове мистецтво. Вивчаючи рідну і світову історію, літературу, Соломія здобула такі знання, що в консерваторії її звільнили від загальних предметів, і цей час вона присвячувала вдосконаленню оперного й народного співу. Під час навчання у Львівській консерваторії співачка була учасницею академічного хору та добровільного хору “Боян” під орудою Д. Січинського, О. Нижан-
Ліліана ХОМИШИН, м. Донецьк
Хор імені Лисенка заснував 1996 року великий українець, музиколог, композитор, оперний співак, уродженець міста Долини, що на Івано-Франківщині, Мирослав Антонович. Хлопець ще з дитинства був залюблений у музику, саме тому вивчав музичні науки й спів у Львові та виступав у різних операх. Закінчив навчання в Утрехтському університеті й захистив дисертацію під керівництвом професора доктора А. Смейерса. Із-під пера М. Антоновича вийшли роботи про східнота західноєвропейську музику. У міжнародних музичних виданнях публікувалися його статті. Він також читав лекції на конгресах музикознавців в Утрехті, Оксфорді, Зальцбурзі, Нью- Йорку. Був диригентом хорів, у яких співав. Любов до України, її культури й милозвучних пісень переповнювала його. Саме тому під час навчання в Утрехтському університеті, коли в Голландії припинила свою діяльність Українська католицька духовна семінарія, доктор Мирослав Антонович вирішив створити хор винятково з голландців-чоловіків, який співав би на богослужіннях українською мовою у візантійському обряді. Звідси й назва “Візантійський хор”. Мета його створення — відкрити голландцям красу східного обряду та культуру українського народу. 28 лютого 1951 року відбулася перша репетиція, а вже через 2 місяці хор відспівав у каплиці шпиталю св. Антонія в Утрехті першу Службу Божу. Звістка про хор швидко поширилася в Голландії та за її межами. Він підкорював своїм співом публіку Західної Європи, США, Канади. Хоч би де хор голландських козаків (так ще називають цей колектив) виступав — його зустрічали з відкритим серцем. Під керівництвом Мирослава Антоновича хор дав понад 3000 концертів, а 1990 року співаки вперше відвідали Україну — Батьківщину засновника. Через шість років М. Антонович зібрав уже мішаний колектив співаків, аби спільно з Візантійським хором виконати один концерт на користь Міжнародного фонду сім’ї Лисенків у Києві. Концерт відбувся у травні 1997 року у церкві св. Якоба в Утрехті і мав надзвичайний усківського. Вона — частий гість просвітницьких концертів. Разом з іншими студентами ставила на сцені консерваторії українські опери: “Купало” А. Вахнянина, “Запорожець за Дунаєм” Гулака-Артемовського, “Різдвяна ніч” М. Лисенка, виконувала головні партії. Вона часто зазначала: “Я хотіла довести галицьким песимістам, що українська душа здібна осягнути вершини артистизму і тим потягнути за собою інших”. Всупереч міщанським звичаям, Соломія на позичені батьком гроші їде до Мілана навчатися співу, бо “одними здібностями вершин не осягнеш”, треба докласти великої самозреченої праці. Отримавши приватним способом вокально-сценічну освіту в італійському Мілані, гастролюючи за контрактами, виступаючи у найпрестижніших залах Європи, Америки з великими тріумфами, будучи примадонною Варшавської та Санкт-Петербурзької опер, Крушельницька не втрачала зв’язків зі своєю рідною підавстрійською Галичиною. Цікавиться політичним станом свого поневоленого краю, допомагає коштами радикальній партії І. Франка, М. Павлика, Л. Мартовича, допомагає родині виплатити борги, організовує молодшій на 15 років сестрі Ганні вокальну науку в Мілані та платні контрактові виступи в операх. Часто приїздить Соломія в рідне село Біла, бере участь у щорічних Шевченківських академіях у Львові, гастролює із сольними концертами у Тернополі, Чернівцях, Станіславі (Івано-Франківську) і в повітових містах Галичини. Своїми концертами пробуджує і підтримує національний дух населення. Співає пісні, романси М. Лисенка, Д. Січинського, М. Вербицького, В. Матюка та інші на слова українських поетів. Бере до репертуару ідейно-змістовні, драматично-ліричні пісні, героїчні балади. Навіть у побутових піснях вона знаходить глибокий підтекст, вміє його виразити мистецькими засобами: чиста інтонація, виразна дикція, відповідна міміка, глибока щирість та ін. Мріяла після одеських гастролей співати в Києві, познайомитися з українською громадськістю і з Лисенком, але київ-
Відзначаємо 140-річний ювілей славетної світової оперної співачки Соломії Крушельницької. Тернопільська громадськість та Обласний фонд Соломії Крушельницької за народні кошти спорудили конкурсний мистецький пам’ятник Соломії Крушельницькій на весь зріст.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
