Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Просвітницько'мистецький “Мазепа'фест” не лише відродиться з попелу, а й стане найпрес' тижнішим істинно українським фестивалем”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Де єднання, там і перемога Полтава вже без «Мазепа+фесту»

Слово Просвіти, №38 за 2012 рік

Сергій ГОРИЦВІТ Упродовж дев’яти літ “Мазепа-фест” у Полтаві радував українську спільноту своєю високою духовною тональністю та сучасним українським мистецтвом. Десятий, знаковий рок-фестиваль не відбудеться… Що втратила Полтава, а разом із нею і вся Україна? Яким задумував і плекав фестиваль його ініціатор і незмінний директор, депутат Верховної Ради, голова обласної організації товариства “Просвіта” Микола Кульчинський? Основне завдання фестивалю — вшанування пам’яті гетьмана Івана Мазепи і козаків, які трагічно загинули в Полтавській битві за волю України, а також популяризація кращих зразків українського мистецтва. “Ідея була підказана діяльністю “Просвіти” і Народного руху України, — розповідає Микола Кульчинський. — Починаючи з 1988 року, ми у Полтаві постійно відзначали трагічну подію української історії — полтавську катастрофу. Влада завжди помпезно відзначала в імперському стилі “праздник русской виктории”. Нас це принижувало, і 1988 року ми не допустили такого святкування. У Полтаву тоді мала прибути так звана “Спілка російської молоді” (півтори тисячі осіб). Та патріотичні сили Полтавщини заблокували все, що можна заблокувати. Унаслідок цього приїхали тільки 40 осіб. Гучно відзначати імперські перемоги й катастрофи для України ми, звісно, не дозволили. І далі проводили за- Микола Кульчинський ходи на кшталт ланцюга пам’яті “Від ката Петра до ката Сталіна”. А 2003 року на Співочому полі імені Марусі Чурай стартував “Мазепа-фест” як рок-фестиваль. Виступали відомі гурти: “Плач Єремії”, “Кому вниз”, “Гайдамаки”, “Вася Клаб”, “Сад”, цікаві полтавські ансамблі. Наступні фестивалі тривали вже по два-три дні. Коли програму поповнив день кобзарства, то свято набуло формату етно-рок-фестивалю. Усіх вразив концерт за участю 90 бандуристів, кобзарів і лірників з усієї України. 2007 року концерти кобзарства й авторської пісні відбувалися у Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя. Наступного року вирішили провести дні народної музики. Згодом на фестивалі стали постійними дні українського кіно. Полтавці переглядали “Молитву за гетьмана Мазепу”, “Пропалу грамоту” та багато інших фільмів Михайла і Юрія Іллєнків, також “Голод-33” і “Владика Андрей” Олеся Янчука. У рамках гетьманської мистецької імпрези Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені І. Франка презентував полтавському глядачеві виставу “Солодка Даруся” за однойменним романом сучасної письменниці Марії Матіос. Маючи Ярослав СТЕХ Із 8 до 9 вересня 2012 р. на польсько-українському кордоні “Нижанковичі—Мальховичі”, що біля Перемишля вдруге відбувся фестиваль “Європейські дні добросусідства Кордон 480”. За гарної погоди і доброго настрою українці і поляки мали змогу зустрітися і взаємно зблизитися, плекати справжнє невимушене єднання, яке потрібне нашим народам. У минулорічних днях добросусідства взяло участь близько 7 тисяч осіб, а нині тут побувало понад 10 тисяч українців і поляків. Крім розвитку суспільно-громадського і зміцнення добросусідських взаємин, на зустрічі йшлося й про сприяння та наближення вступу України в структури Європейського Союзу. Власне, досвід європейської інтеграції Польщі сьогодні дуже цінний для України, народ якої прагне поєднатися з Європою. На жаль, корупційна сучасна влада на чолі з Президентом Януковичем маніпулює суспільством, дестабілізує взаємини на міжнародній арені. Злочинний мовний закон принижує українську державу, сьогоднішні реалії української політики не дають підстав говорити про її відвертий демократичний розвиток. Утиски свободи слова, наростання кризових явищ у судовій системі, економіці, політичні переслідування опозиції не можуть гарантувати Україні об’єктивного трактування з боку ЄС. Тільки цьогорічні жовтневі вибори до ВР України можуть дати надію позбутися тих злочинних сил, які нині при владі. Унікальне Нижанківське- Мальховицьке свято Дружби на кордоні було урочисто відкрито о 10-й ранку 8 вересня ц. р. По обох боках кордону при дорозі були розміщені крамнички з продуктами і сувенірами. Можна було покуштувати смаколики польсько-української кухні, взяти участь в ярмарках, забавах, велосипедних перегонах до Соліни біля Дрогобича та різних молодіжних і дитячих іграх і розвагах. Неперевершені враження залишили по собі концерти польських і українських колективів і зірок естради Івана Поповича, Мар’яна Шуневича та Євгена Федорчинка, Гарцерського духового оркестру з Перемишля, гурту Козак-Систем, “Гайдамаки”, польсько-українська дискотека. Другого дня вже о 10-й ранку знову зібралось чимало людей, але найбільше було присутніх після полудня. О 14-й годині відбулася екуменічна спільна молитва, проведена духівниками обох віросповідань, лунали теплі промови християнського єднання від світських діячів. А потім сцену заповнили численні мистецькі колективи. Кульмінаційним був виступ колективу Руслани: по обидва боки кордону молодь танцювала і веселилася. На мою думку, така імпреза — міст єднання, цінність, якої в організаторських заходах не вдасться перерахувати на матеріальні кошти. Такі дружні зустрічі нас гуртують, дають снагу долати труднощі, а найголовніше — вселяють надію і сподівання на цивілізаційне спілкування європейських народів.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин