Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Просвітницько'мистецький “Мазепа'фест” не лише відродиться з попелу, а й стане найпрес' тижнішим істинно українським фестивалем”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Райські починання Богдана Поліщука

Слово Просвіти, №38 за 2012 рік

Олеся ТОМЕНКО, кандидат філологічних наук, доцент кафедри культури та соціально-гуманітарних дисциплін Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури У Музеї книги і друкарства України, що в Києво-Печерській лаврі, відбулися одразу дві цікаві події: відкриття виставки “Сценографія Богдана Поліщука” та презентація сьомого числа Незалежного театрального журналу “Коза”. Обидві події театральні, ініційовані Богданом Поліщуком, молодим талановитим художником театру, видавцем, куратором, книжковим графіком і дизайнером, поетом. Щойно закінчивши Національну академію образотворчого мистецтва й архітектури, Богдан Поліщук уже має за плечима вагомий доробок. Він розробив і втілив костюми та декорації до вже поставлених вистав “Лісова пісня” у Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса (режисер А. Приходько) та “Райськеє діло” за мотивами поезій Івана Малковича у Національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка (режисер А. Приходько), про які захоплено говорила Валентина Григорівна Бочковська, директор Музею книги і друкарства, відкриваючи виставку. Саме колоритні, насичені українськими етнографічними елементами костюми, віднайдені старовинні вишивки, рушники, запаски створюють особливу атмосферу дійства. Обмежений простір у виставі “Лісова пісня” художник зумів розширити костюмами, традиційними українськими килимками, що слугували єдиною декорацією, оскільки звичної для нас сцени в театрі не було — всюди сиділи глядачі. Проте художник не лише аскетичний прихильник традиції. Він легко, з гумором осучаснює акторів: Лукаша бачимо як сучасного хлопця, Богдан Бенюк звичайнісінько іде собі на рибалку у джинсах. Хоча поруч відбувається автентичне дійство. Особливо Богданові вдаються головні убори: намітки, хустки, вінки, шапки, вибагливо закручені й вивершені, вони наче грають разом з акторами. Він використовує в своїх розробках елементи костюмів різних областей України та вдало поєднує їх зі сценічним образом акторів. Якщо Вам бракуватиме різдвяного настрою та чогось невловимо українського, смі- Олена Рачковська та Богдан Поліщук ливо вирушайте до театру ім. І. Франка на виставу “Райськеє діло”, прем’єра якої відбулася наприкінці червня цього року. Розкішні декорації, вражаючі костюми ваблять глядачів, візуалізують українські архетипи. Свого часу у розмові з Миколою Жулинським Богдан Ступка поділився враженнями від репетицій: “Це треба бачити… Спектакль такий український… Національний! Українське слово, українські обряди, звичаї, танці, пісні”. А ще Богдан Поліщук — активний учасник різноманітних виставок і фестивалів: був він і на “Гоголь FESTі, мав виставки в галереї О. Замостян, презентував арт-буки на Львівському форумі видавців. Усіх присутніх запросили на презентацію сьомого числа театрального журналу “Коза”. Творча група (а це Богдан Поліщук, Олена Рачковська, Олександра Сльозко, Юлія Поліщук, Олена Мишанська, Євгенія Гринь) кардинально змінила концепцію журналу. Унікальність цього видання полягає в тому, що це єдиний в Україні рукописний журнал. Усі тексти стосуються театру. Інтерв’ю з режисерами провідних українських і зарубіжних театрів, критичні статті, аналіз останніх театральних подій, анонси, міжнародні театральні зв’язки, майстер-класи, фестивалі, історичні екскурси, видатні постаті української сцени та навіть рецепти від знаних театралів, — усі ці матеріали роздобувають самі ініціатори видання. Окрім того, вони ще й самі пишуть тексти, оформляють, ілюструють, редагують, видають та презентують. І якщо у попередніх числах ви лише насолоджувались незвичною мистецькою формою журналу, то тепер можете ще й почути живі голоси Наталки Пархоменко (актриси театру ім. Леся Курбаса), Мирона Кіпріяна (головного художника театру ім. М. Заньковецької), Олега Вергеліса (театрального критика), Андрія Приходька (режисера театру ім. І. Франка) та послухати їхні відверті думки про сьогодення театру впереміш із автентичною музикою гурту “Курбаси”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин