Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Музика · “Талановитість — найвища оцінка будь&якого ученого чи митця”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

Просвітянка, музою окрилена До ювілею творчої діяльності народної артистки України, професора Людмили Марцевич

Слово Просвіти, №38 за 2013 рік

Дарина АНДРОСОВА, піаністка, кандидат мистецтвознавства, доцент Національної музичної академії імені П. І. Чайковського Людмила Леонідівна Марцевич — народна артистка, професор Національної музичної академії імені П. І. Чайковського, яка відповідально і високопрофесійно виконує свою естетичну, виховну і просвітницьку місію, спрямовану на вшанування українського та світового музичного мистецтва. Як багаторічна активна просвітянка, Л. Марцевич бере активну участь у громадському житті, шефській роботі. Вона — член Національної спілки театральних діячів України, входить до складу наглядової Ради Національної всеукраїнської музичної спілки та Української ліги культури… А скільки разів Людмила Леонідівна очолювала та входила до складу журі міжнародних і всеукраїнських музичних конкурсів! Як активно та різнопланово вона співпрацює з Українським фондом культури, проводячи майстеркласи, шефські концерти, творчі зустрічі. А скільки вечорів Національної спілки письменників України стали значно яскравішими й емоційнішими завдяки участі в них Л. Марцевич і її учнів. Із особливою увагою і теплотою згадує наша ювілярка білоруське місто Гродно, де вона народилася, той поліський край, який подарував їй пристрасну любов до природи, романтичну мрійливість і фантазію митця. Ще з раннього дитинства Людочка була закохана у рояль, вона і сьогодні не уявляє свого життя без цього інструмента. Отримавши блискучу музичну освіту в Одеській консерваторії імені А. Нежданової у чудових викладачів, Людмила Марцевич розпочала концертну діяльність уже у 17 років, а своє перше визнання здобула 1962 року, ставши володарем найвищої нагороди Першого українського конкурсу піаністів імені Миколи Лисенка. Від своїх дебютних концертів, що відбулися у 60-х роках у Києві, до понад семи тисяч концертів у різних містах колишнього Радянського Союзу торувала Л. Марцевич шляхи до світової сцени. Вона — піаністка, котра здатна чутливо передати глибинний сенс музики, зрозуміти сутність втілених у нотах звуків і спроможна натхненно розкрити задум композитора у концертному виконанні. Людмила Леонідівна підтримує прекрасну виконавську форму, що дозволяє їй на кожному виступі демонструвати високий рівень, виокремлюючи головне та водночас опановуючи складний поліфонічний розвиток музичного матеріалу загалом. Відзначаючи у ці дні ювілей своєї творчої діяльності, Людмила Марцевич перебуває у розквіті творчих сил і талановито реалізує себе в професії, виступає із численними сольними концертами в багатьох країнах світу, чує захоплені вигуки “Браво!”. До своїх концертних програм Л. Марцевич завжди добирає яскраву музику: твори Моцарта, Шопена і Брамса, великі цикли Шумана, органні транскрипції Баха, концерти для фортепіано з оркестром Бетховена і Ліста. Поряд із відомими творами західноєвропейських композиторів на концертах Людмили Марцевич звучать твори українських митців — М. Лисенка, В. Барвінського, Н. Нижанківського, Мирослава Скорика, Євгена Станковича… Великий просвітницький посил має і останній авторський проект Людмили Марцевич — “Життя композиторів у музиці і листах”. На сьогодні це вже шість реалізованих вистав-відкриттів. Образний лад цих мистецьких вечорів, які з повними аншлагами відбулися на сцені Національної філармонії України, містить багато змістів, тем, мотивів, філософських асоціацій. Глядачі охоче співпереживають, отримуючи дивовижну радість від несподіваних сценарних вирішень, запропонованих її колегою з реалізації цього проекту — відомим драматургом і сценаристом Василем Неволовим, який за іронією долі в ці дні теж святкує свій ювілей творчої діяльності. Їхні мистецькі вечори своєрідно та неповторно, емоційно та проникливо розкривають засобами музичного мистецтва, з органічним використанням епістолярної спадщини композиторів, дивовижні постаті видатних геніїв різних країн і епох — Фредеріка Шопена, Людвіга ван Бетховена, Петра Чайковського, Миколи Лисенка, Сергія Рахманінова, Поліни Віардо і Івана Тургенєва… Висока мета, українськість, соборна ідея — ось що характеризує ці вистави. А в задумах цього дуету сходження до нових вершин — робота над сценарієм мистецького вечора до ювілеїв братів Георгія і Платона Майбородів, який має відбутися 1 грудня за участю видатних виконавців їхніх творів, а також проект “Тарас Шевченко в музиці і листах” до 200-річчя Кобзаря… Цікаве музичне мислення Л. Марцевич, її спроможність до самобутніх інтерпретацій і неповторна манера фортепіанного виконання стимулюють також активність учнів Людмили Леонідівни. Педагогічне мистецтво Л. Марцевич я, як її колега і певною мірою учениця, назвала б ваговитим золотим колосом, який є результатом багатьох складових музичного, психологічного, морального й людського характеру. Це її високий професіоналізм у співдружності з найтоншим музичним смаком: комплексний всеохопний підхід у навчанні й вихованні молодого музиканта, правда і добро педагога, які породжують рівність і щирість стосунків, спрямованих на максимальну взаємну відповідальність студента і педагога; високий морально-етичний приклад життя і діяльності педагога. І найголовніше — усі попередні принципи майстерно підпорядковуються одному: допомогти студентові відкрити самого себе. Усім добре відомо і в Національній філармонії, де 26 років Людмила Леонідівна була членом Художньої ради, і в Національній музичній академії, що за своє життя Людмила Марцевич ніколи і півсловечка не замовила про себе. Оцю її легендарну скромність перевершує тільки жертовна любов до людей, від яких вона ніколи нічого не брала і яким віддає себе. І чим більше вона себе дарує, тим багатшою стає. Справджується істина — з лона української землі народжуються таланти, чиїм мистецтвом захоплюється світ.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин