Унікальні майстри · “За кожним задумом приховано увесь попередній мистецький досвід”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Мішок із грішми
Слово Просвіти, №38 за 2017 рік
Олександр і Сергій Харуки та Володимир Таран
Катерина ГАЛИНСЬКА
Але я забігла трохи наперед… Отже, співпраця мистецької групи “Арттриум” (Володимир Таран, Олександр і Сергій Харуки) із Національним банком України почалась ще 1995-го, коли колективу запропонували попрацювати над ескізами монет “100-річчя Олімпійських ігор сучасності” та “Перша участь у літніх Олімпійських іграх”. Ці монети були відкарбовані 1996 року на Монетному дворі Польщі: свого Україна ще не мала. На той час усі учасники групи працювали на Банкнотній фабриці НБУ головними спеціалістами з розробки та виготовлення банкнот. За більш як 20-річний творчий період ці художники створили тисячі ескізів пам’ятних і колекційних монет, близько 250 відкарбували у різних металах. Це — вагома частка від загальної кількості монет (740), що були презентовані Національним банком України донині. — Вразила серія монет, присвячена 200-літтю від дня народження Шевченка. Прокоментуйте втілення, — прошу Володимира Тарана. — Ми, звичайно, не могли не відгукнутися на цю пам’ятну дату. Так з’явилася велика монета масою 500 г зі срібла 999 проби діаметром 85 мм, номіналом 50 гривень. Реверс монети розділено навпіл: угорі дзеркальна поверхня, унизу — рельєфна, декора-
Буває, їх запитують: а де можна вивчитися, щоб “малювати” гроші. Усі троє в такий момент усміхаються. Насамперед треба бути професійними художниками-графіками. Самі вони не думали, не гадали, що їх справді навчатимуть “малювати” купюри — аж у Швейцарії. Було це далекого 1994 року, коли Володимир Таран, Олександр і Сергій Харуки (брати-близнюки) працювали на Банкнотно-монетному дворі Національного банку України. Їх відрядили на навчання у спеціалізованій, чи не єдиній у світі фірмі “DЕ LA RUE GIORI S.А.”, де художники вчаться творити дизайн банкнот. Вони й пройшли там професійний вишкіл. І “свої” банкноти таки створили: це робочі ескізи нового банкнотного ряду та “живі”, які ще перебувають в обігу, 20-гривнева купюра з портретом І. Франка та зображенням Львівського оперного театру і 5-гривнева банкнота з Богданом Хмельницьким. А згодом ці художники почали спеціалізуватися на дизайні монет, які випускає в обіг НБУ. І нині вони впевнені: створювати ескізи монет треба справді вчитися спеціально. Необхідно відповідно набити руку — для виразності й точності ліній, лаконічності образу та його символічного наповнення. Необхідно також уміти продумане й уявне зображення перевести спочатку в графічну композицію, а потім — побачити його в рельєфі, малій пластиці. Та й це не все. Існує відповідна експертна рада при НБУ, котра може прийняти або відхилити ескіз, який ще має пройти не один етап схвалення. Олександр Харук: — Буває, члени Експертної комісії НБУ запитують, чого на ескізі той чи той символ або образ. Звісно, художники продумують “картинку”, яка має бути й лаконічною, і змістовною, й стилістично цілісною, якщо йдеться про серію. Але зображення може “виринути” інтуїтивно. За кожним задумом приховано увесь попередній мистецький досвід, знання історії, вміння знайти її образний перегук із сьогоденням.
тивна. Це — символ драматичної долі поета. По колу зображено серію автопортретів Шевченка: вони ілюструють різні періоди життя митця. Для реверсу ми вибрали рядки із поезії “Доля”: “…МИ НЕ ЛУКАВИЛИ З ТО- БОЮ,/ МИ ПРОСТО ЙШЛИ; У НАС НЕМА/ЗЕРНА НЕПРАВ- ДИ ЗА СОБОЮ”. У центрі композиції аверсу — коло з рядків поезії “Муза”: “...ВНОЧІ, І ВДЕНЬ, І ВВЕЧЕРІ, І РАНО ВИТАЙ ЗО МНОЮ І УЧИ, УЧИ НЕЛОЖНИМИ УС- ТАМИ СКАЗАТИ ПРАВДУ”. На тлі рушника — стилізоване алегоричне уособлення таланту митця, його дві музи: Поезії та Образотворчого мистецтва. Сергій ХАРУК додає: — Для реверсу монети із нейзильберу діаметром 35 мм номіналом 5 гривень ми використали рельєфний портрет Шевченка за мотивами його автопортрета 1841 року. Угорі напис: “СВОЮ УКРАЇНУ ЛЮБІТЬ…” Праворуч і ліворуч — рослинний орнамент. Він нагадує стилізований вишитий рушник, яким традиційно прикрашали портрети Кобзаря. Саме за вдале художнє рішення монета “200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка” (50 гривень) стала лауреатом конкурсу НБУ “Краща монета року” за 2014 рік. Художники неодноразово ставали лауреатами конкурсу НБУ на кращу монету. Зокрема — за монету “Чумацький шлях” (за 2007 р.),“Зимненський Святогірський Успенський монастир” (за 2010 р.), “1000-річчя заснування Софійського собору” (за 2011 р.), “Українська лірична пісня” (за 2012 р.), “Українська вишиванка” (за 2013 р. ), “200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка” (за 2014 р.), “Київський князь Володимир Великий” (за 2015 р.), “Щедрик” (за 2016 р.) — Розкажіть, — звертаюся до Олександра Харука, — про цю монету докладніше. — Мотив реверсу поділено на дві частини стилізованим музичним рядком зі “Щедрика”: угорі портрет Миколи Леонтовича з диригентською паличкою в правій руці. На лівій руці композитора — ластівка. Ліворуч від портрета на тлі концентричних кіл,
що символізують звучання музики, — вставка з кубічного оксиду цирконію. Внизу “Колядка дзвіночків”: на тлі кольорових голографічних кіл зображено дзвоники. Голографічні переливи наче моделюють мелодію “Щедрика”, створюючи ілюзію звучання колядки. На аверсі монети — гурт колядників. Володимир Таран додає: — Шкода, що не вдалося видрукувати ще й упаковку для монети з мелодією “Щедрика”. Зате презентаційна листівка із QR-кодом таки побачила світ. За посиланням можна слухати різні варіації виконання відомої щедрівки. У світі подібне існує, але презентація монети у такий спосіб була вперше в Україні. Таким чином ми нагадали усьому світу, хто є автором популярної різдвяної мелодії. У США, де широковідомий наш “Щедрик”, мало хто знає, що “Колядка дзвіночків” — це обробка української народної пісні. — Ваша монета могла б долучитися до популяризації культури України за кордоном. Знаю, що ваше тріо неодноразово вигравало конкурс у Японії… — Так, 2004 року за монету “ПРИРОДА УКРАЇНИ” ми виграли Гран-прі Міжнародного конкурсу монетного дизайну, який проводить Монетний двір Японії, — розповідає Сергій Харук. — Одержували нагороду в Японії 2005-го, на піднесенні після Помаранчевого майдану. Далі неодноразово мали високі відзнаки Монетного двору Японії за інші монети. — Ви згадали про Помаранчеву революцію. І Революція гідності, наскільки знаю, теж гідно, вибачте за тавтологію, відображена вашим тріо. Брати Харуки доповнюють один одного: — Так, це три монети у наборі: ЄВРОМАЙДАН, РЕ- ВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ, НЕ- БЕСНА СОТНЯ. Перша монета символізує стихію “вітер”: вільний простір, прагнення до змін. У центрі аверсу — композиція із людських облич, фрагмент велелюдного зібрання-віча, що часто відбувалися на площах міст і містечок України на першій фазі революційних подій 2014—2015 рр. Цей мотив облямований дзеркальною рамкою у формі квадрата: символізує владу, всемогутність, істину та справедливість. У полі рамки — цитата із п’ятої статті Конституції України: “Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ”. Основна композиція розміщена на тлі прапора, що розвівається. У центрі реверсу — рука, стиснута у кулак, що тримає прапор України. У нижній частині — край рукава вишиванки. Тлом слугує прапор Європейського Союзу. Композиція символізує прагнення України до європейських цінностей і стандартів життя. “РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОС- ТІ” — друга монета серії. Вона символізує вогонь: катарсис, божественну очисну силу. Домінанта аверсу — образ молодого борця за гідність та справедливість, якого зображено на тлі дзвону — символу тривоги та заклику до оборони. Тло усієї композиції — язики полум’я. Композиція реверсу — силове протистояння на Майдані. Мотив має форму козацького хреста, що символізує тяглість історії, ідею спадкоємності з Козацькою державою. Монета “НЕБЕСНА СОТНЯ” — це стихія землі: саме з неї усе живе з’являється й у землю повертається, щоб відродитися знову. Мотив аверсу акцентує на свічках за невинно вбитими, полум’я яких перетворюється на душі Небесної сотні… Відсвяткували вже й 26-ту річницю нашої Незалежності. До 25-ліття цієї дати НБУ випустив добірку монет, дизайн яких теж виконали художники Володимир Таран і брати Харуки. У цій серії вирізняються монети, присвячені витокам української державності: КИЇВСЬКА РУСЬ, ГАЛИЦЬКЕ КОРОЛІВС- ТВО, КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА. Художники підкреслюють: цікавим і незвичайним у добірці єте, що при розміщенні монет у певному порядку, як це зроблено у сувенірній упаковці, три монети
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
