“Хто не опирається чужим словам, той визнає їх владу над собою, той залежний, а не вільний”. · Мова єдина 7 · с. 7сторінка оригіналу ↗
ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН
Слово Просвіти, №38 за 2021 рік
46. ОНЛАЙН, ОФЛАЙН
Програма Форуму видавців у Львові, що названий тепер “буковим” – BookForum, показово збагачена англійським суржиком онлайн та офлайн: “28 BookForum цього року відбудеться 15–19 вересня у Львові вперше за всю історію у гібридному форматі: онлайн та офлайн”. Як бачимо, гібридний не лише формат, а передусім мова, отже, і мислення організаторів “букового” форуму.
Первісно англійські лексеми online
і offline, що утворені способом зрощення прийменників on (prep. на та ін.) і off (prep. вказує на відстань від чогось – АУС, с. 961–962; 965) з іменником line, спершу використовували у спеціяльній сфері комп’ютерних технологій і телекомунікацій:
online 1. У комп’ютерній техніці стан пристрою чи обладнання, що перебуває під безпосереднім контролем іншого пристрою. 2. У комп’ютерних технологіях статус пристрою, який функціональний і готовий до обслуговування;
offline 1. У комп’ютерній техніці стан пристрою чи обладнання, що не перебуває під безпосереднім контролем іншого пристрою. 2. У комп’ютерних технологіях статус пристрою, від’єднаного від обслуговування).
Відповідно до Оксфордського словника, online (буквально на лінії) – це “керований або під’єднаний до комп’ютера” або як “діяльність”, “служба”, яка доступна виключно через Інтернет, наприклад онлайн-магазин, онлайн-навчання, онлайн-гра. У комп’ютерній техніці онлайн означає, що пристрій увімкнено – і він готовий до роботи (а не підключено, бо це московський суржик), а офлайн – не під’єднаний і не готовий до роботи.
Відтак ці два терміни розширили своє функціювання на сфери міжлюдських взаємин і стали предметом вивчення соціології: коли людина в мережі – онлайн, за межами мережі – офлайн. То чи є потреба вживати ці англізми? Запитання риторичне, позаяк наші відповідники надто очевидні: в мережі – не в мережі (поза мережею).
Щодо навчального процесу, який змінює свої форми через епідемію, то є сенс уживати форму живе навчання чи інтернет-навчання, пам’ятаючи, що дистанційне навчання – це давно випробувана форма заочного, чи віддаленого навчання.
А як же онлайн і офлайн на “буковому” форумі? Живі зустрічі (чи наживо) та інтернет-зустрічі.
Ольга КРАСЮК, директорка Гадяцької публічної бібліотеки 2011–2021 рр. Фото Ілони БАКАЛО
Ми є свідками знаменної історичної події для Гадяча та його головної книгозбірні. Це – відкриття меморіальної дошки на вшанування 160-ліття створення Гадяцької публічної бібліотеки, 150-ї річниці від дня народження письменниці, перекладачки, фольклористки
Лесі Українки, чиїм ім’ям названа книгозбірня, та 180-річчя від дня народження зачинателя бібліотеки, історика, економіста, публіциста Михайла Драгоманова – у день його ювілею 18 вересня відбулося святкування.
Меморіальна дошка відкрита на ознаку трьох ювілеїв, які поєднала у своїй історії бібліотека в Гетьманській столиці – одна з найстаріших книгозбірень України.
47. БУКПІТЧИНГ Що означає, коли Форум видавців у
Львові на 25-му році свого існування перетворюється на BookForum? Передусім, що це не проблема вузько видавнича, а ментальна й загальнополітична, коли Україна на 25-му році відновлення свого ніби незалежного шляху віднайшла нову форму підлеглости – англомовну, яку подає як новітній шлях визволення та форму інтеграції в світову спільноту. На цьому “буковому” форумі найвища нагорода також мовить по-чужому: гран-прі (тобто головна премія) BookForum Award (˂ award “присуджувати, нагороджувати”).
Ця чужомовна лексика – показовий вияв поневоленого розуму та залежної свідомости, що не вміє жити без підлеглости комусь чужому – такий собі постколоніяльний синдром пихатого раба під космополітично-ліберальною цукроватою. Мова про це сигналізує чи не першою, бо є вербалізацією абсолютно всіх усвідомлених і неусвідомлених процесів. Черговий англізм з лексемою book – яскраве цьому підтвердження: “Канада та Україна: букпітчинг через океан”. Презентація путівника по українському книжковому ринку та публічна дискусія між видавцями Канади та України (1).
Цікаво, що міжмовна омонімія українського бук як дерева та англійського book як книжки має спільне джерело походження, що зазнало процесу семантичної дивергенції (смислового розщеплення) в різних мовах та метафоричного перенесення в германських мовах. Сучасне англійське book германського походження від *bōkō. Саме дерево бук росло в значній кількості на території Европи і давні германці використовували його для нанесення на ньому заруб, відзначаючи час та важливі події. З появою писемности з букового дерева почали виготовляти дощечки, вирізаючи на них букви, себто щось написане. Так назву дерева перенесено на те, що на ньому написане, тобто букву – один із різновидів рунічних (гот. runa від прагерманського *run “таємниця, шепіт”) знаків. Незважаючи на те, що в VII столітті у Британії книги вже почали виготовляти з пергаменту, первісну назву збережено. Себто англійське book виникло зі староанглійського bok, book ˂ д.-
англ. bōk, bōc “бук; грамота, написана на корі букового дерева; книга”. Слово фіксують в мові з 808 року (порівняймо з німецьким Buch, голландським bock, данським bog, шведським і норвезьким bok “книга”) (2, с. 62–63).
Більшість дослідників-етимологів схиляються до германського запозичення лексеми бук у слов’янських мовах як дерева у праслов’янській мовній спільності: українське, російське, болгарське, білоруське бук, польське, чеське, словацьке, верхнє і нижньолужицьке buk, полабське bauk, boik, сербохорватське bȕk, словенське búkev, búkva (ЕСУМ 1, с. 284, 286). В нашій мові – це ще й, крім “листяного дерева з гладкою сірою корою і міцною деревиною”, “ціпок, палиця, кий”, а також численні словотвірні похідники буква, буквалізм, буквальний, буквальність, буквально, буквар, букварик, букварний, буквений, буквиця, буквоїд, буквоїдство, буквочка, буки “назва літери б”, букініст, букіністичний, буковий, буковинець (-нка), буковинський, Буковина (СУМ I, с. 251–253).
Натомість українським відповідником до англійського метафоричного book стало слово книга з іншою, не зовсім ясною етимологічною картиною: з праслов’янської kъnigy (мн.), можливо, через посередництво тюркського *küinig, *küiniv (уйгуй. kuin) зводиться до китайського kʻüen “сувій, згорток” або виведення слова від kъn-, спорідненого з чеським kmen “стебло, стовбур”, і суфікса -igа як слова на позначення дерев’яних дощечок для письма (ЕСУМ 2, с. 473).
Отож перша частина англізма букпітчинг, утвореного способом складання, має спільне прагерманське походження, сягаючи в англійській мові IХ століття. Натомість друга частина цього слова pitch [pɪtʃ] – багатозначна і різночастиномовна зі значеннями: 1. смола; вар; пек; дьоготь; 2. бітум; 3. кидок; подача (бейсбол тощо) та ін., а як дієслово – 1. смолити, 2. споруджувати, ставити (намет), 3. кидати, шпурляти, подавати (м’яч), 4. продавати, торгувати; виставляти на продаж та ін. (АУС, с. 1027–1028), що в двох значеннях відносно корелюється з тим поняттям, яке вкладають у нього наші просунуті кінотворці та кіноадміністра-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
