Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Нюрнберг-2 має стати судом українського націоналізму над патологічною формою націоналізму – рашизмом”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Антиманіфест комуністичної партії

Слово Просвіти, №38 за 2023 рік

Після Біблії Маніфест комуністичної партії – мабуть, найтиражніше друковане видан! ня всіх часів і народів. Так само, як і Біблія, він містить певну концепцію світового устрою на момент написання (1848 р.) і програму побудови людської цивілізації “майбутнього” на “нових” засадах. Валерій ШВЕЦЬ Друга світова війна була перемогою не лише одних держав над іншими, територіальним перерозподілом Європи і світу. Вона була глобальною перемогою лівого світогляду над правим, комплексу лівих ідей над комплексом правих ідей. Серед країн-переможниць у Другій світовій війні виявилась і країна, що була абсолютним злом планети, – Радянський Союз. Це була єдина рабовласницька держава серед країн Європи. Країна, де раби становили більшість населення, на відміну від класичних рабовласницьких країн давнини. Країна, де місце Біблії, як то було у християнських країнах, зайняв саме Маніфест комуністичної партії. Причому сфера впливу цієї країни поширилась на половину Європи. Невдовзі після війни ще понад один мільярд людей встали під прапор Маніфесту – виникли комуністичні Китай, В’єтнам, Корея, де всі “принади” комуністичного способу життя проявились ще більше, ніж у Радянському Союзі. Ідеї Маніфесту глибоко вкорінились і в решті країн Європи, і навіть у Північній Америці. Більшість членів всіх парламентів Європи – це люди лівих поглядів. Вони не називають себе комуністами. Цей термін, з огляду на злочини комуністичних режимів різних країн, тепер не дуже популярний. Вони ховаються під іншими прапорами й гаслами. Перевага Маніфесту перед Біблією – у лаконічності. Проживши довге життя, я так і не зустрів людину, яка б прочитала Біблію від першого до останнього слова. Сам декілька разів пробував – не вийшло. Для ґрунтовного розуміння Біблії слід роками вчитись у духовних навчальних закладах. З Маніфестом не так. Його може доволі швидко прочитати навіть малоосвічена людина. Він містить короткий набір тез і гасел, зовні привабливий, оскільки пропонує прості рецепти досягнення людством абсолютного щастя. Розглянемо ці прості рецепти? Світ живої природи перебуває у стані постійної боротьби міжвидової і внутрішньовидової. Краще було б застосувати термін конкуренції. Завдяки конкуренції виникло життя на землі та людина. Знищити конкуренцію – це знищити шлях вдосконалення всього живого, що неминуче привело б лише до глобального вимирання. Європа вимирає так само, як і Україна. Саме знищення конкуренції і ставлять собі за мету автори Маніфесту. Але говорять вони не про конкуренцію, а про класову боротьбу. Вони спрощують структуру людства до існування лише двох класів: капіталістів і пролетарів. Залишають поза увагою боротьбу-конкуренцію капіталістів між собою, яка для них загрозливіша, ніж боротьба з власними найманими працівниками. Її ніби не існує. Залишають поза увагою боротьбу-конкуренцію найманих робітників між собою, яка для них зрозуміліша і безпечніша, ніж боротьба з власником виробництва. Її також ніби не існує. А що ж існує? Лише боротьба найманих працівників зі своїми роботодавцями. Цю боротьбу вони називають класовою. Цей єдиний вид конкуренції між людьми вони вважають злом і пропонують його знищити, знищивши клас роботодавців, фактично, економічну свободу людей. А хто ж тоді буде власником засобів виробництва? Самі наймані працівники. А який механізм керування колосальними матеріальними і виробничими ресурсами? Дуже простий. Від імені найманих працівників засобами виробництва буде керувати держава, з єдиного центру, за єдиним планом, без експлуатації людини людиною. Отже, перший простий рецепт – зосередити всі засоби виробництва в руках держави. Але в якому сенсі тепер зникне експлуатація? Тепер весь прибуток від виробництва належатиме державі, а не конкретній людині. Далі держава з міркувань найвищої справедливості розподілить цей дохід між працівниками. Чи поліпшаться умови праці найманих працівників і зростуть зарплати? Ні, зате не буде експлуатації людини людиною. Але привласнення державою всіх засобів виробництва робить її монополістом на ринках праці та виробництва. А монополія завжди прагне зменшити видатки на найману працю і не здатна забезпечити ефективний розвиток виробництва саме через відсутність конкуренції з іншими виробниками. Згадайте Радянський Союз, де більшість населення становили селяни. Їм за роботу взагалі нічого не платили. А економіка і села, і міста перебувала в жалюгідному стані порівняно із західним світом. Але ж не буде експлуатації людини людиною. Добре, а держава – це хто? Це конкретні люди, що виконують управлінські функції. А звідки вони беруться? З глибини народних мас. Ви вважаєте, що доктор наук, професор, а можливо, й академік, гірше керує вузом, ніж міг би керувати лаборант якоїсь кафедри, часто без вищої освіти, якого в ім’я народовладдя зробили ректором? Ви вважаєте, що людина, яка створила бізнес і далі його розвиває, є гіршим керівником, ніж людина з глибини народних мас, яка прийшла на все готове і не усвідомлює всі деталі виробництва і збуту продукції? Але ж зате не буде експлуатації людини людиною. Буде! Ця експлуатація називається державним капіталізмом – найгіршою формою капіталізму. Тут слово капіталізм навіть недоречне. Насправді виникає рабовласницька держава з імператором на чолі. Подивіться на Північну Корею. Там не існує виборної найвищої влади. Більше того, вона стала спадковою. Подивіться на Китай. Там найвищу владу обирає далеко не у демократичний спосіб невелика частина суспільства – члени так званої комуністичної партії. Згадайте Радянський Союз, де близько 30 років правив, до смерті, імператор Сталін, якого народ не обирав. Тож чи зосередження всіх засобів виробництва в руках держави знищило конкуренцію між людьми? Ні. Вона набула безпрецедентних і жахливих форм. Оскільки, наприклад, у Радянському Союзі, всі матеріальні блага можна було отримати лише через причетність до влади, то в коридорах влади реально точилась боротьба не на життя, а на смерть. Найпростіший спосіб піднятись на наступну сходинку владної вертикалі – підвести свого безпосереднього начальника під розстрільну статтю. Так, у 1937 році було розстріляно 750 тисяч представників влади різних рівнів і ще 750 тисяч відправлено до таборів. Резюме. Зведення природної конкуренції між людьми до так званої класової боротьби не має нічого спільного з науковим під% ходом. Воно призводить лише до найгіршої форми державного устрою – рабовласницької дер% жави. Метою всіх цих “інтелектуаль% них” побудов Маніфесту є зни% щення економічної свободи люди% ни. Але ж людина здатна чинити опір свавіллю держави. Рівень цього опору залежить від заможності людини. Якщо її статки дозволяють, то вона взагалі може відмовитись від праці на державу. Класики це передбачили. Якщо єдиним джерелом існування людини є держава, то людина змушена буде підкорятись всім правилам гри, запропонованим нею. Для цього людину слід позбавити приватної власності. Заборонити їй щось виробляти, продавати, чимось володіти на кшталт власної землі, власної майстерні, власного будинку. Це і є другий простий рецепт Маніфесту – заборонити приватну власність. Тим самим у людини ліквідується особиста свобода. Людина перетворюється на іграшку в руках держави, а насправді тих людей, які ототожнюють себе з державою. У перші роки радянської влади доходило до абсурду: влада спробувала відмінити навіть гроші. Її очільникам здавалось, що не природні і набуті властивості людей, а саме гроші є одним з факторів нерівності між людьми, оскільки мають властивість зосереджуватись у різних людей у різній кількості. Вам потрібен буханець хліба – ось талон від влади, якщо заслужиш, вам потрібна пара взуття – ось талон, якщо заслужиш, вам потрібно вилікувати зуб – ось талон, якщо заслужиш, тощо. Третім простим рецептом було руйнування родини. Дійсно, роди% на могла стати тою фортецею, де могла хоча б частково сховатись людина від всевладдя держави. Тобто у людини відбирали право навіть на сексуальну свободу за канонами християнської моралі. В родині і діти, хоча б частково, могли вийти з-під тотального впливу держави. Внаслідок руй% нування родини їхнє виховання також мало стати функцією дер% жави. Четвертим простим рецептом була денацифікація людей, зни% щення почуття їх етнічної, істо% ричної і культурної спорідненості. Взагалі, маніакальною ідеєю ав% торів Маніфесту було створення з народів планети максимально однорідного людського субстра% ту, де одна людина нічим не від% різнялась від іншої. Класики обґрунтовували тезу про денацифі% кацію тим, що всі війни людства велись між представниками різ% них народів. Але досвід двадцято% го сторіччя показав, що найкри% вавіші війни часто велись в межах одного етносу: Північна і Півден% на Кореї, Північний і Південний В’єтнам, або населення однієї країни: громадянські війни в Ро% сійській імперії, Сполучених Штатах, Китаї тощо. Зверніть увагу, як тихенько в паспортах зникла графа “Національність”. У протистоянні із зовнішнім світом, наприклад рабовласницькою державою, людина часто спирається на такі вічні цінності, як релігія, доброчесність, обов’язок, справедливість тощо. Тому Маніфест проголошує п’ятий простий рецепт – скасування релігії і моралі. На моє глибоке переконання, в сучасному світі існує Штаб світової революції на ідеологічній базі Маніфесту. У різний спосіб рецепти Маніфесту реалізуються або вже реалізувались у деяких провідних країнах світу через потужне фінансування різноманітних заходів, політичних партій, громадських організацій, засобів масової інформації тощо. Вже є і суттєві досягнення: 1. Скасування релігії і моралі – без коментарів, надто очевидно. 2. Денацифікація – населення провідних країн світу штучно наповнюють вихідцями з Азії, Африки і Південної Америки. 3. Руйнування родини – зверніть увагу на рекламу одностатевих шлюбів, гей-парадів тощо. Приватна власність на засоби виробництва ще не скасована, оскільки приватне підприємництво поки що необхідне для завершення створення технологічних умов для тотального обмеження свободи людей. Особиста приватна власність людей теж існує, оскільки є необхідною передумовою і потужним стимулом приватного підприємництва. Яка ж людина є ідеалом тих, хто замовили написання Маніфесту? Це людина без родини, без дітей, без національності, без віри в бога, без моралі, без власності, без особистої свободи. Кому потрібні люди-механізми? Тільки таким самим людям-роботам на верхівці піраміди влади. Для їх характеристики існує спеціальний науковий термін – корпоративні психопати. Поки що вони лише прагнуть влади, але створений ними Штаб світової революції на сьогодні є потужною силою сучасної цивілізації. Чи вдасться Штабу перемогти покаже найближче майбутнє. Але шлях до комунізму – це шлях до смерті людської цивілізації. Що ж робити? Для початку сформулювати засадничі принципи ідеології, протилежної комуністичній, тобто націоналістичної. Максимальна свобода особистості як основа свободи суспільства – ось її основне гасло. Конкретніше: 1. Конкуренція або змагальність має стати нормою у всіх сферах діяльності людства. Це забезпечить максимальну свободу особистості на її життєвому шляху. 2. В економічній сфері це означає вільну конкуренцію суб’єктів економічної діяльності і мінімальне втручання держави в економічні процеси і то лише опосередковано, наприклад, через регулювання рівня банківської облікової ставки. 3. У приватній сфері це означає недоторканість і святість приватної власності – яка є гарантом свободи особистості і головним мотиватором її ефективної економічної діяльності. 4. Всебічне зміцнення родини і створення сприятливих умов для стрімкого зростання чисельності українців.. 5. Зміцнення моралі переважно через пропаганду її віковічних цінностей. Моральна, а можливо і матеріальна підтримка релігійних конфесій, що віками стояли на сторожі родинних цінностей і моралі суспільства. 6. Виховання у кожної людини поваги і гордості за свою націю і, одночасно, повагу до загальнолюдських цінностей. Кожна людина персонально вирішує зазначати, чи не зазначати в паспорті її національність. З чого починати? Починати потрібно з Нюрнберга-2, який би засудив комуністичну ідеологію як таку, і її найвидатніших представників, деяких хоча б заочно, деяких хоча б заднім числом. Коли абсолютне зло – Радянський Союз на Нюрнберзі-1 виступав в якості обвинувача, то як можна сприймати такий судовий процес? Нюрнберг-1 був судом націонал-комунізму (рашизму) над націонал-соціалізмом (нацизмом). Нюрнберг-2 має стати судом українського націоналізму над патологічною формою націоналізму – рашизмом (націонал-комунізмом), під прапором якого багато десятиліть ховалася Московія у своїй експансіоністській політиці щодо народів світу. І розпочатись цей судовий процес має після завершення російсько-української війни.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин