На часі · “Держава, Церква, Український народ – єдина духовна, політична сув’язь, що гарантує нашу Свободу і Перемогу”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
“Ми, художники, – воїни духовності”...
Слово Просвіти, №38 за 2023 рік
21 вересня до Міжнародного дня миру в Національному музеї Тараса Шевченка відбудеться знакова культурна подія – відкриття антивоєнної миротворчої виставки відомого українського художника Олександра Мельника “Бачу справи твої, людино!”. Початок о 18.00, за адресою: бульв. Шевченка, 12. Як повідомив художник, “тут будуть представлені твори від 1976 до цього – 2023 року, в яких мої роздуми про трагічну долю людини у відвічних неспинних війнах, про таку ж вічну надію на мир, хоч для наших дітей і внуків, для нащадків”. Олександр Мельник – художник-монументаліст, відомий майстер історичної картини, автор мозаїк, фресок, розписів, вітражів, гобеленів, станкової графіки та ілюстрацій, портретів визначних постатей. Основна тема творів станкового живопису – історія України та проблеми війни і миру. “Засобами мистецтва художник намагається повернути правдиву історію України, застерегти людство від катастрофічних наслідків майбутніх війн. Його роботи складні, філософські, сповнені глибоких сенсів і сучасних форм. Полотна створені десятиліття тому, стали зараз ще актуальніші і хвилюватимуть глядача й через століття, бо відобразили дотик людської душі з любов’ю. Кожна його робота концептуальна, глибоко осмислена і народжена у любові до України і у болю до її долі. Тема війни пронизує і зв’язує всі роботи в цілісну експозицію-промову. Запрошую вас стати свідками творення культурної спадщини України, відчути подих історії і поглянути у своє майбутнє і майбутнє нащадків. І для цього вам не потрібна машина часу, лише вдумлива зустріч з творами Олександра Мельника”, – написала в мережі кураторка виставки Леся Кочергіна. Для нас приємною і щасливою стане ця зустріч ще й тому, що Олександр Мельник – невтомний просвітянин, захисник української мови, лавреат Народної премії імені Тараса Шевченка ВУТ “Просвіта” 2022 р.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
