Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №39 за 1997 рік

Слово Просвіти, №39 за 1997 рік

ай ПР онвінійднаннь нні 1 зх я ни Ко ПРОБИ с-ще оненнананнно- НН реа нен р р а Р АРЕНІ БЕ: НН ни жи 1 ванн іонна ко ДЕРЖАВУ ЗАХИСТИТЬ НАЦІОНАЛЬНА ІДЕОЛОГІЯ Нам. українцям, насамперед українськи інтелігенції слід визнати, що з певних історичних причин ми занедбали свою національну ідеолопю. Не плекаємо її й нині Перед просвітянами, педагогами, інтелігенцією взагалі стоять важливі завдання щодо осмислення прюритетної РОЛІ української національної деологі в житт народу, реалізації її в усіх галузях функціонування держави Уа ми повинні глибоко усвідомити, що українська національна щдеологя має поасти провідне місце серед таких загальноприйнятих понять, як етнософія, етнопсихологія, національна культура, національна лпература, нацюнальна освіта Наша єтнічна ідеологія відОБражена В давньоукраїнській міфології, символіці, Фольклорі, народному мистецтві, інших галузях народної теорчості, системах народних знань У просвтницькій діяльності, освітній справі, роботі з молоддю доволі рідко, зчаста й безсистемно 1 фрагментарно застосовуються положення, іде: єтноїщеологпі, відображені в народній творчості «Від Сяну до Дону іду, як додому», «Від Дунаю до Полісся український дух вознкся», «Від Донбасу до Карпат -- скрізь живе вкратнський брат», «Обізвався Яготин іжин мені побратим», «Про Київ не жа- 2. до Волині пригортайсь, а Покуття Тримайсь» та інші Українці з давніх Давен плекають де! єдності, соборності своїх етнічних земель У наведених і багатьох інших перлинах народно: мудрості відображені національно-державницькі ідеї, історична Українська Ідея Мрія мати власну національну державу На підтвердження ціє: фундаментальної ідеї наведемо и такі приклади з фольклору «За Україну будемо битися до загину», «Україна -- наша славная родина», «Здобувай народу славу -- зміцнюй рідную державу» У часи волелюбної, непоюрної для ворогів України Козаччини національна еліта плекала | реалзовувала ідею української козацької держави. Ось кілька прикладів зі скарбів етноїдеології «Наш гетьманський Чигирин місту Кия побратим», «Надія наша -- не Москва і не Варшава, а Козацькая держава», «Наша вищачесть т слава -- міцна Козацька держава». Глибоке пізнання і застосування батьками, педагогами, широкими верствами громадськості в роботі з молоддю єтнощеолопі сприятиме "рормуванню в неї! чиких ідейних орієнтирів, аціонально: свідОмМОСТІ | Сам ОСВІДОМОСТІ, патрютизму, громадянськості, державотворчих якостей. У просвітницький і освіТнІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІД враховувати, що за своїм змістом і обсягом поняття «національна деолопія» є значно глибшим ніж поняття етноїщеологя. Зміст поняття «національна ідеологія» включає в себе, крім етнодеології, й дет, вироблені та обгрунтовані впчизняною наукою, культурою До змісту цього поняття входять також тідеї, ПОГЛЯДИ, ЦІННОСТІ, які є вищими здобутками зарубіжної науки, культури ї які, творчо трансформуючись на нашому національному грунті, стають здобутками української національної ідеології Підкреслимо, що сучасна західноєвропейська концепція нації ВИДІЛЯЄ найфундаментальніші компоненти, без яких неможливе повноцінне нормальне життя нації, функціонування її держави Так, відОМИЙ дослідник національних проблем, професор Лондонської школи єкономіки Ентоні Сміт зазначає «історична територія, полптико-юридична спільнота, полтико-юридична рівність членів, спільна культура та ідеолопя -- ось компоненти стандартної! західної моделінації » (Ентоні Д Смп. Національна ідентичність Київ: Основи, 1994 -- С 20). По-перше, тут наголошується на тому, що ідеологія нації, тобто національна ідеологія, є найважливішою складовою частиною поняття «нація» По-друге, виділені тут іде! спільно сТОриИЧНОЇ! Території, полтико-юридичної спільноти, полтико-юридичної! рівності громадян, спільної культури є засадничими в національній ідеології Такі де! мають складати основу свідомості, ДуховносТі, культури як усього суспільства, так і кожНОГО громадянина держави роблеми української! етичної, національ ногдеології досліджували видатні українці М Костомаров, ГП Куліш, М. Драгоманов, Б Грінченко, М. Грушевський, В, Винниченко, В Вернадський, Д Донцов, В Липинський, інші вітчизняні і зарубіжні мислителі Важливі шляки формування в молоді національногідеології обгрунтовували С Русова, | Огінко, Г Ващен- ко, О Кульчицький, Б Цимбалістий, В. Янів, Я Ярема, М. Шлемкевич та інші Наше завдання -- уважноїтгрунтовно дослідити здобутки науки у цій царині ї на основі їх узагальнень витворити новий зміст освіти, програми вивчення основ наук, культури для того, аби молодь успішно оволодівала національною ідеологєю Найпотужнішим рушієм життя І Діяльності як окремої людини, таківсього суспільства є ідея пюбові до рідної землі, природи, мови, кульгури, народу, держави Ідея любові провідна в українській національній ідеологі Видатний український мислитель В. Липинським пророчо писав «Коли відродження націй відбувається без національного ідеалізму, без любові до цілої нації в усіх її класах і групах, без того ідейного національного пафосу, тобто романтичного захоплення образом повної! волі й незалежності нації, що ишло в парі з відродженням уах європейських народів, то внаслідок з того ж самого поняття нації викидається весь його живий творчий зміст. Остається тільки форма -- мертва шкарлупина беззерна» (Двіконцепції української політичної | думки. В'ячеслав Липинський -- Дмитро До- нцов. -- Нью-Йорк -- 1990 -- С 321). Так, ідейний національний пафос, патріотизм мають бути притаманні духовності науковців, вони надають їй глибини і сили, натхнення в дослідницьких пошуках, великої працездатності, напруги енерпі. На шостому році незалежності України слід зрозуміти чиновникам від педагогіки, людям без гуманітарної освіченості й вихованості, що педагогічна теорія | практика не творяться без любові до рідного, без глибокого патріотизму. Кожному педагогові -- від учителя, вихователя до академіка, міністра освіти України треба грунтовно знати українську національну щідеолопю, яка в усічаси визначала 1 утверджувала найвищий статусідеї любові у впчизняній педагогічній думці, без якої педагопка буде, як влучно говорив В Липинський, «мертвою шкарлупиною без зерна» оби політологи, українознавці и інші дослідники стверджують, що українська національна щделогія -- це багатогранна система філософських, політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних ідей, поглядів, переконань, ідеалів, ЯківідоОбражають потреби, інтереси нашого народу і держави, перспективи їх розвитку Просвпяни І освітні працівники повинні домогтися, щоб кожен юнак | дівчина, батько і мати глибоко усвідомлювали, що українська ідеологія покликана захищати самобутність мови, культури, національний спосіб життя українців, національних меншин нашої держави, а також демократичні засади, традиції нашого суспільства, мого гуманістичні цінності, державну незалежність України Українська національна ідеологія -- це могутній ідейний рушій, двигун інтелектуальної, теоретико-методологічної сфери духовності Відсутність такого потужного дейнодуховного інтегратора призводить до невизначеності й нечіткості у свідомості Й поведінці, діяльності особистості, до безладдя! хаосу, кризи в житті суспільства, держави Необхідно підкреслити, що ідеологія спрямовує розвиток духовності, культури, визначає напрямки, орієнтири науковим" пошукам Ідеологія має власний духовний зміст І! спрямованість. Вона консолідує суспільство, об'єднує людей із багатьма відмінностями (психологічними, регіональними, національними тощо), визначає г обгрунтовує націотворчі і державотворчі процеси культурно-історичний досвід нашого народу, результати досліджень переконливо свідчать, що найвищим статусом в українській національній ідеології наділені іде: Бога й України, любові до рідного краю, свободи особистості, її творчої праці для себе І для батьківщини, іде! та цінності, що відображають верховенство турбот про дітей, збереження родини, вшанування предків, розвиток І захист рідної культури, побудову Української держави, повагу до інших народів У нашого народу високо ціняться Ідеї героїчної! боротьби за свободу нації і особистості, розуміння того, що лише свобода нації, незалежної держави забезпечує умови для свободи особистості. Українська національна ідеологія освячує високу громадянську свідомість, самосвідомість, подвижницьку діяльність І, в разі необхідності, самопожертву в ім'я рідного народу Наша ідеологія підДдНОСИТЬ до рангу Національного Героя громадянина, який по-лицарськи бореться за свободу і незалежність України Нині ми все глибше усвідомлюємо, що вищими набутками національно! ідеологі є козацько-лицарські ідеї, які століттями утвер- джували в сторічній пам'яті, свідомості нашого народу націотворчі и державотворчі пориви, нездоланну силу волі и силу духу, прагнення подолати ворогів і бути повноправним госпо- дарем на рідній землі. Науковці доводять, що в середовищінаціонально свідомої інтелігенції, передових колах суспільства в Велику Козацьку добу (ХМІ -- перша половина ХМІЇЇ ст.) панівною була козацько-лицарська ідеологія як вищий рівень української національної! ідеології. В останні роки в різних сферах життя І діяльності громадяни України керуються щ(деолопєю державотворення, яка є квінтесенцією національної ідеології, Її основні ідеї, втому числі й педагогічно трансформовані, відображені в Конституції України, в документах державної ваги, в Державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття» та інших. Значна частина учених, представників української інтелігенції вважає, що ідеолопя державотворення має бути державною ідеологією незалежної України. Гуманістична, демократична держава має зберігати, розвивати і захищати власну національну ідеолопю гнедопускати засобами законодавства, органів державної безпеки ворожої для України ідеології. ідеології партій, громадських організацій не повинні перечити державній ідеолопі, Конституції України. Однак численні факти свідчать, що деякі високопоставлені чиновники від педагогічної науки, зберігаючи свою монопольну владу, висловлюють | поширюють антиукраїнські, антидержавні Ідеї. Так, академік, академік-секретар АПН України С У. Гончаренко ічлен-кореспондент цієї ж академії Ю. | Мальований у роки національного відродження | становлення незалежної України активно пропагують «свободу ідеолопі в галузі освіти» Вони різко протиставляють фундаментальні поняття «ідеологія державотворення» І! «державна щ(деолопя», заявляючи, що «ідеологія в галузі освти як сукупність поглядів, ідей, цілісних уявлень не може бути державною». Вони, м'яко кажучи, замовчують українську національну ідеологію, ніби їі взагалі не існує в нашого народу, настирливо поширюють думку, що в незалежній Україні не повинно бути державної ідеолопі. Наперекір науковій істині названі академіки керуються у своїх працях застарілим методологічним апаратом радянських часів, нехтують такими фундаментальними термінами, як «українська педагогіка», «національне виховання», «національний характер», «національний світогляд», «козацька педагопка», «лицарське виховання», «український патріотизм», не вживають поняття «Україна» в значенні «Батьківщина». Вони силкуються нав'язати космополітичні засади системі освіти І ВИХОвання, «воюють» засобами наукової влади, посад, які вони займають, з палкою любов'ю до рідної землі, Української держави, з ідеологією українського патріотизму. Згадані науковці пришивають педагогам-патріотам І демократам спорохнявілий ярлик українського націоналізму, пишуть «затуркана націоналізмом українська чи козацька педагопка». Як І в радянські часи, замовчують творчу спадщину видатних українських педагогів С Русової, І. Опеєнка, Г Ващенка, Я Чепіги, А, Волошина та інших Багатьма шляхами чиниться опір глибокому вивченню в системі освіти національного ідейного багатства, відображеного в українознавстві -- інтегрованій системі наукових знань про нашу Батьківщину, рідний народ, його культуру, духовність І державність, а також національні меншини Про це свідчать статті С. У. Гончаренка і Ю | | Мальованого («Соціально-педагогічні проблеми розбудови української школи» часопис, «Рідна школа». - 1993. Мо 4 С 51--56; «Педагогічне фарисейство», часопис «Освіта України». -- 1997, Ме 2--3. С 10 та інші), Преса вже неодноразово писала про те, що С У Гончаренко | Ю | Мальований своїми публікаціями відстоюють антиукраїнські, | антидержавні позиції (див. статт І Ющука «Чи бути українській педагопці?» в «Вечірньому Києві» від Їб травня 1996 р; А Погрібного, В стрілько, Г Князюка «Академічні парадокси, що гальмують розвиток української педагопки» в «Освті» від 23 жовтня 1996 р татнші) Думка громадськості свідчить, що згадані науковці відстоюють не наукову позицію, а політичну, щідеолопічночужу, небезпечн для нашої незалежності, нацональної свободи. Кризовий стан освіти і виховання вимагає обгрунтовувати ефективні шляхи формування в молоді української національної ідеології, На жаль, керівництво Міністерства освтпти України, АПН України стоять осторонь від проблеми, яка має бути в їхній діяльності пріоритетною. Педагогічна громадськість чекає створення грунтовних концепцій, програм, теоретичних і методичних розвідок в доступним викладом основних блоків ідей, положень української національної ідеології, аспектів і сфер їх застосування в навчально-виховному процеа. Реформуючи освіту, треба домагатись, аби вона глибоко відображала основні ідеї, цінності нащого народу. адля поліпшенняідейного виховання молодівкрай необхідно в кожному клаа вивчати інтегрований навчальний курс -- українознавство, Сучасне наукове українознавство, як зазначає П. П. Кононенко, академік АН вищої школи, автор багатьох українознавчих концепцій г програм, відомого підручника «Українознавство» (витримав два видання), є «методологія, теорія і стратегія розбудови Української держави» Необхідно активвувати підготовку читанок, хрестоматій з українознавства, в яких розкриватимуться ідейні - - І ся багатства української національної ідео ідейно-моральні, духовні цінності українсь державотворення. й Просвітянські та освітні органи повинні | спрямовувати батьків, педагогів, керівників шкіл на постійне вивчення учнівською молод- дю української міфології, фольклору, мистецтва, символіки, національних традицій звичаїв, уяких у високій художньо-естетичній формі сконцентровані філософські, моральноетичні ідеї, цінності. Важливого значення набуває систематичне формування в молоді умінь виділяти провідні ідеї в навчальному матеріалі, в кожній системі знань. Засадничі, системоутворюючі іде! та зв'язки їх з універсальною українською національною ідеєю. Високоефективними шляхами формування в сучасної молоді шляхетних ідей, моральних цінностей, державотворчих якостей є реалізація цілей | завдань творчо відроджуваних нині етнопедагопки, козацькот педагогіки, лицарського виховання. Ідеї, принципи, форми 1 методи козацької педагопки, лицарського виховання мають невичерпні можливості формування в кожного підлітка, юнака І дівчини умінь протистояти злові, аморальності, жорстокості, вироблення мужньої позиції, наступальності в боротьбі з потворністю в житті, готовності перемагати в ній Засоби сучасного лицарського виховання сприяють формуванню в молоді героїчного духу, подвижницької спрямованості особистості сили волі, переваги загальнонаціональнихінтересів над особистими, глибокого патріотизму Іі високої громадянськості -- якостей, яких так не вистачає нині багатьом юнакам ! дівчатам Важливо, щоби коженнавчально-виховний заклад, кожен педагог постійно дбали про активну участь вихованців у дитячому гюнацькому молодіжному руа. Потрібно домогтися, щоби Міністерство освти : АПН України створили необхідні умови, зокрема науково-методичні, з метою розвитку діяльності СУМУ, Пласту, Джури, Січі, Молодої Смі та інших дитячих і юнацьких об'єднань, організацій. Із великим запізненням значна частина педагопчної громадськості починає все глибше усвідомлювати необхідність зміцнення ідейних засад національної системи осаїти І виховання. Ця фундаментальна проблема має бути в центрі уваги не пише керівників шкіл, органів освпи, науковців, просвітян, але и громадських педагопчних організацій: Всеукраїнського педагогічного товариства їм Г. Ващенка, Міжнародного освітнього фонду ім. Ярослава Мудрого, Всеукраїнського доброчинного фонду лицарського вихованням П Сагайдачного, Української спілки освітян та Інших. Необхідно постійно нарощувати зусилля задля об'єднання просвітян, педагогів І батьківської громадськості, інтелігенції взагалі для того, щоб підростаючі покоління успішно оволодівали українською національною ідеологією (деолопєю державотворення, палкого патріотизму високої громадянськості Ю. РУДЕНКО, доктор педагогічних наук пн анна й то - з «чаімдсу і чні Й р й І че СУ ТІЛ Ре Я пр о см ЗРО ВВЕ У У | , | 39 г о "р М нр іі Й т шій і. Р

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин