Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · с. 7сторінка оригіналу ↗

ПИЛЯВЦІ

Слово Просвіти, №39 за 2005 рік

21—23 вересня 1648 року неподалік містечка Пилявці (нині — місто Пилява Хмельницької області) славне воїнство Гетьмана Богдана Хмельницького отримало чергову перемогу над польським військом. Те польське військо було величезним — близько 40 тисяч жовнірів і шляхти, а разом зі слугами — близько 90 тис. осіб. Воно було добре озброєне та мало великий обоз. Проти козаків польська шляхта виставила трьох нових полководців — князів Заславського, Острога та Конецпольського. Хмельницький із погордою прозвав їх: “перина, латина, дитина”, бо один був уже старий і занадто пещений, другий — учений, але до війни непридатний, а третьому ледь виповнилося 20 років. Польське військо не мало єдиного керівництва, князі не могли утримати дисципліни й ладу в ньому. Панство вибралося на війну, як на гулі: везли з собою повні всілякого добра вози і погрожували, що козаків розженуть самими нагайками. Козацький табір розгорнувся біля Пилявців, і козаки стали на греблі через Ікву, притоку річки Случ. Якраз за цю греблю і зав’язалася борня. Поляки, навіть не укріпивши як слід свого табору, кинулися на козаків, які обороняли греблю. Три дні тривала битва: то поляки захоплювали греблю, то козаки її знову відбивали. Дочекавшись приходу татарського війська, Богдан Хмельницький 23 вересня віддав наказ до головного наступу. Пустивши в атаку всього три тисячі татар, Хмельницький виманив основні сили польської кінноти. Не маючи спільного керівництва, у своє-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин