Політика 3 · с. 3сторінка оригіналу ↗
У ПОШУКАХ ВИБОРУ
Слово Просвіти, №39 за 2006 рік
ПАРТІЯ ВЛАДИ
Ні для кого не секрет, що за фасадом однієї з найбільших ук! раїнських партій — Партії реґіо! нів — точиться жорстока бороть! ба. Не таємниця і те, що ця партія лише ззовні монолітна і єдина. Ця політична сила має як мінімум три угруповання, які протистоять одне одному. На сьогодні перевага виявилася на боці угруповання партійного клану, який пов’язу! ють із іменем Прем’єр!міністра Віктора Януковича. При цьому самі “донецькі” чітко поділені на дві групи: політичну та бізнесову. Останню очолює Ринат Ахметов. “Не донецькі” гуртуються навко! ло Євгена Кушнарьова. До “старих донецьких” (“апа! ратників” або політиків) зарахо! вують тих, що працювали з Яну! ковичем у Донецькій облдержад! міністрації та Кабінеті Міністрів. Сюди ж входять депутати, які че! рез бізнес або політичну кар’єру повністю залежні від Януковича або Азарова. Серед них Рибак, брати Клюєви, Стоян, Хара і ін., тут і “червоний директорат” Звя! гільський, Богуслаєв, Скударь та інші. Щодо групи Ахметова—Ко! лєснікова — то це так званий “ди! кий” донецький бізнес, що став на ноги в буремні 90!ті… Крім за! гальновідомих прізвищ донецько! го бізнесу, до групи Ахметова— Колєснікова можна зарахувати депутатів, що працювали в струк! турах Ахметова: фірмі “Люкс”, “Систем Кепітал Менеджмент” та ФК “Шахтар”. До них входять Ра! їса Богатирьова і Тетяна Бахтєєва. Минулого року вже стояло питання про усунення від влади в партії Віктора Януковича та й сьогодні робиться все, щоб пог! либити тріщину в стосунках Януковича та Ахметова. При то! му всі намагання виходять із надр Партії реґіонів. Але те, що Янукович очолив уряд України, додало йому сил протистояти опонентам. І як не парадоксаль! но, але він буде змушений збли! жатися з Президентом Віктором Ющенком. А для цього йому потрібно чітко виконувати статті “Універсалу національної єднос! ті”, у свою чергу і Ющенко буде змушений підтримувати одне з угруповань партії. Хоча б для то! го, щоб не дати їм розколоти Ук! раїну. Тим більше, що на сході в
ЕКСПЕРТНА ДУМКА
21 вересня Прем’єр-міністр України В. Янукович на зустрічі в Брюсселі з Президентом Європарламенту Хосе Боррелем заявив, що Україна готова пройти шлях до вступу в Євросоюз. Центр дослідження політичних цінностей поцікавився у експертів, чи можна йти до ЄС, обминаючи НАТО?
Володимир ФЕСЕНКО, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”: — Звичайно, можна. Такі прецеденти є, коли країни, які вже давно члени НАТО, ніяк не можуть вступити до ЄС. Найяскравіший приклад — Туреччина. Хоча процеси європейської інтеграції за змістом багато в чому пов’язані між собою, все-таки логіка цих інтеграційних об’єднань різна. Але, на мою думку, не треба політично об’єднувати ці два процеси в Україні. Якщо ми не будемо абсолютизувати процеси євроатлантичної інтеграції, а до процесів європейської інтеграції підходити раціональніше,
Президента залишилося дуже мало прихильників. Ви не замислювалися над причинами того, чому реґіон, що найбільше постраждав від Партії реґіонів, віддав свої голоси цій політичній силі? Чому населення Донбасу так, м’яко кажучи, нега! тивно ставиться до нової влади та її представників? Так!от, призначення Вадима Чупруна головою Донецької обл! держадміністрації після Помаран! чевої революції не було помил! кою. І Чупрун на той час був дово! лі непоганим вибором. Він був рівновіддалений і від донецького клану, і від місцевої збірної “по! маранчевої” команди. Чужого Донецьк не прийняв би, а як по! казала практика, серед донецької “збірної” кандидата на цю посаду не знаходилося. Проте було зроб! лено все, щоб ключові посади зас! тупників губернатора дісталися саме “помаранчевим” силам. Контролював силові та фіскальні органи соціаліст Юрій Грімчак; соціальні питання, медицину та освіту “нашоукраїнець” Олек! сандр Братанов; питання промис! ловості та енергетики — представ! ник УНП Олександр Клименко; сільське господарство — Ігор Жерновий із Народної партії. За “реґіонами” збереглася посада за! ступника з питань комунального господарства (Юрій Хіврич) та за! ступника по кадрах (Борис Ада! мов). Проте останній практично був зв’язаний по руках та ногах кадровою комісією, в якій сильні позиції займала “помаранчева” команда. Отож займаючи ключові по! зиції, за злагодженої роботи про! фесіоналів “помаранчеві” могли змінити ситуацію на користь но! вої влади. Та цього не сталося. Се! ред заступників губернатора по! чалася війна за вплив і можливість зіштовхнути Чупруна та обійняти його посаду. За винятком Жерно! вого, всі активно штовхались у Секретаріаті Президента. Особ! ливо часто там помічали Климен! ка. А тим часом відповідальності за їхню роботу з них ніхто не зні! мав. Ситуація в області гіршала. Надзвичайно ускладнилася вона у вугільній і металургійній промис! ловості, за яку відповідав Олек! сандр Клименко. Щодо професіоналізму, то й тут у “помаранчевих” заступників були проблеми. За винятком того ж Жернового, який справді висо! копрофесійний фахівець у своїй сфері і зробив для підйому занед! баного сільського господарства області чимало, решта на звання професіонала не тягнули. Олек! сандр Братанов був добрим лі! карем, але виявився бездарним керівником. Раніше 55!літній Братанов не мав жодного стосун! ку до політики. Все своє свідоме життя уродженець Маріуполя присвятив медицині: 1974!го за! кінчив Донецький медичний уні! верситет, а вже в 1996 удостоївся почесного звання заслуженого лі! каря України. Крім того, Олек! сандр Олександрович уже не пер! ший рік віце!президент Донець! кої обласної медичної асоціації. До призначення в обладміністра! цію працював, за його словами, експертом Міністерства охорони здоров’я України. В результаті всі підконтрольні йому сфери були відпущені в самостійне плавання. Йшли розправи над викладачами,
прибічниками нової влади, побо! ри в медицині та освіті досягли небачених розмірів. Юрій Грімчак — звичайний партфункціонер. Єдина його зас! луга в тому, що він не намагався копати глибоко у новій сфері, й начальником обласної міліції був призначений Михайло Клюєв, який почав справжню війну про! ти організованої злочинності. Ін! коли просто добре не заважати працювати професіоналам. Та найбільш значущою фігу! рою в області намагався стати Олександр Клименко. Саме на нього великі надії покладали спо! чатку Юлія Тимошенко, а потім і Віктор Ющенко. Не даремно саме його персона кілька разів маячила, як кандидатура на посаду донець! кого губернатора. Біографія кан! дидата, як і в багатьох бізнесменів, сповита туманом і сповнена опти! містичної віри в “американську мрію”. Простий прохідник із шах! ти “Трудовська” перекваліфіку! вався в шевця... Через рік майже швець став начальником відділу Курахівського будинку побуту, а потім раптом стає начальником відділу АТ “Енергозбутпром” — організації, що займалася аж ніяк не пошиттям і ремонтом взуття, а поставками металу й електроенер! гії. 1994 року пана Клименка приз! начають главою правління того ж АТ “Енергозбутпром”. Кар’єра йде вгору, і 1998 року він — уже глава правління ВАТ “Донбасе! нергобуд”. Непогано як на взуттє! вика. Найцікавіше в цьому те, що вища освіта в нього заочна. Її Олександр Іванович здобув лише 1999 р. Варто звернути увагу, що в науці він теж людина не остання — 2003 року його обрано членом!ко!
Осінь не принесла Партії реґіонів значного полегшення. Так сталося, що в її рядах уже зараз створилися чи то дві, чи навіть три потужні групи впливу. Звичайно, про повний розкол у партії на цьому етапі не йдеться. Та протистояння між Віктором Януковичем і групою Рината Ахметова стає все помітнішим. Врешті, цілком можливо, що й Микола Азаров при нагоді влізе в політичну конфронтацію, відстоюючи власну точку зору та свої інтереси. Виокремлюється й група Євгена Кушнарьова, яка згуртувала в собі людей, що не мають стосунку до Донбасу.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
