Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

ДЕЩО ПРО ПРОЕКТИ, МАТЕМАТИКУ І МАТЕМАТИКІВ ТА… ОСВІТУ. ЯК ВОНО Є!

Слово Просвіти, №39 за 2006 рік

СУЧАСНА ШКОЛА Продовження. Початок у ч. 36 за 2006 р. ШКОЛА І МАТЕМАТИКА Прийшовши в ліцей із науко! во!дослідного інституту, я спочат! ку розгубилася, з гіркотою гадала, чи потрібні мої глибокі знання з математики майбутньому юристо! ві? Тішило, що математика потріб! на майбутньому економісту! І на! самперед я повинна була допомог! ти дитині відчинити двері ВНЗ, який вона обере. Згодом зрозумі! ла, що це набагато складніше, ніж просто наукова робота чистого ма! тематика чи прикладника. Школа (маю на увазі хорошу школу, якою вважаю свій ліцей!) дає величезний простір для твор! чості гарного вчителя, безумовно, в тандемі з хорошим учнем. Гар! ний математик і гарний вчитель математики — не одне і те саме! Гарний математик завжди егоїст: “Не спатиму, не питиму, але пер! шим розв’яжу цю задачу!” Гарного вчителя математики насамперед має турбувати питання: “Як заці! кавити учня знайти розв’язок са! мостійно?” Пам’ятаю, що моя улюблена Галина Іванівна не зав! жди могла розв’язати ті задачі, які пропонувала мені, але дуже пиша! лася моїми розв’язками. І лише через тридцять років, ставши вчи! телем, я зрозуміла: це було гені! альне лукавство геніальної вчи! тельки! Уже понад тридцять років піс! ля закінчення університету я спос! терігаю і за середньою, і за вищою школою. Думаю, в мені завжди бу! ло більше від педагога, ніж від ма! тематика. Та й маю двох дітей, які закінчували і школу, і ВНЗ. Мо! лодша донька отримала диплом минулого року, і я тепер із цікавіс! тю вивчаю долю молодого спеціа! ліста в нашому суспільстві. І хочу відзначити деякі особливості су! часної шкільної математичної нау! ки і математичної освіти у вищій школі. Звичайно, у своєму аналізі я не претендую на стовідсоткову досто! вірність, тому що не проводила серйозних статистичних дослід! жень, але вже протягом десяти ро! ків переживаю влітку вступні епо! пеї зі своїми випускниками, а по! тім, коли вони часто прибігають у ліцей, отримую правдиву інфор! мацію про процес навчання у ви! щій школі. Як правило, це ВНЗ економічного профілю, хоча наші випускники успішно вчаться і на механіко!математичному факуль! теті та факультеті кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка, а та! кож на елітних факультетах Націо! нального технічного університету “Політехнічний інститут”. …Яка наука може бути благороднішою, прекрасні" шою, кориснішою для людини, ніж математика? Бенджамін Франклін Усі, хто закінчував загально! освітню школу двадцять!тридцять років тому, погодяться зі мною, що середня математична освіта була досить серйозною. Програма еле! ментарної математики в середній школі мала три розділи: геомет! рію, тригонометрію та алгебру. Насправді саме елементарна мате! матика давала можливість здібно! му учневі за допомогою гарного вчителя отримати необхідні умін! ня та навички, розвивала логічне мислення і, головне, готувала учня …Арифметика — наче вхідна брама до всіх інших на" ук, бо без її пізнання ніхто не може зробити кроку до храму науки… Феофан Прокопович до сприйняття курсу вищої мате! матики у ВНЗ. Гуманітаризація шкільної ос! віти, яка почалася приблизно п’ятнадцять років тому, докорін! но змінила співвідношення між предметами, які вивчають у се! редній школі. Природничі дис! ципліни, а також і математика, подібно шагреневій шкірі, стали щезати зі шкільного розкладу старших класів або залишилися в мінімальній кількості: у школах гуманітарного напрямку інтегро! ваний курс математики — три го! дини на тиждень (у нашому ліцеї — лише дві); хімія, фізика, біоло! гія та астрономія тепер один предмет — природознавство (три години). Можливо, якщо це не спецшкола з поглибленним вив! ченням фізики чи хімії, у цьому є рація. На мою думку, важливо в дитини сформувати загалом пра! вильне уявлення про навколиш! ній світ, не вдаючись у тонкощі кожної дисципліни, тому що до! сягнення в цих галузях за останнє століття настільки вражаючі, що в жодну шкільну програму в повно! му обсязі інформація не поміс! титься. А чи маємо право так само чинити і з математикою? Я погоджуюся з цими словами, бо за десять років роботи в ліцеї пересвідчилася: у дитини, здібної до математики, не виникає особ! ливих проблем ні з вивченням іно! земних мов, ні з дисциплінами гу! манітарного циклу, які побудовані на принципах логіки. Ці діти часто не люблять тих предметів, де за! мість логічного мислення вимага! ється тупе зазубрювання числен! них фактів, наприклад, історії. Алей історія може бути логічно!довер! шеною і закономірною, якщо її викладає учитель!логік. Якщо ви візьмете до рук конспекти нашого вчителя історії Гольденберга Якова Михайловича, то зрозумієте, що цей учитель дуже гарно вчив мате! матику! І не лише він. Прийшовши в ліцей і ще не знаючи більшості вчителів, я у шкільній бібліотеці “надибала” на невеличку книжечку: В. Ф. Чукіна “Граматика української мови (в таблиця та схемах)”. Гортаючи її, я була вражена: структурна побудо! ва та логічність викладу матеріалу виказували в авторі людину, яка легко і невимушено оперувала ши! роким спектром дуже серйозних математичних понять, насамперед з теорії графів. А коли познайоми! лася з цією чудо!вчителькою, до …Ніякі людські дослід" ження не можна назвати справжньою наукою, якщо во" ни не пройшли через матема" тичні доведення. Леонардо да Вінчі нестями закоханої в рідну мову, в якій вона почувалася справді боги! нею, то моє перше запитання було таким: “У Вас, я думаю, перша ос! віта математична?” Віталія Федо! рівна розсміялася. — Ні! Але коли я приїхала до Києва вступати до університету, то довго думала, на який із факульте! тів податися: механіко!математич! ний чи філологічний? Як бачите, вибрала другий! А шкода, що Віталія Федорівна не вибрала першого! МАТЕМАТИКА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ Згодом зустрічала досить ці! каві випадки впливу математики на професію, на перший погляд, дуже далеку від цієї галузі науки. Наведу такий приклад. Років п’ять!шість тому в економічній групі навчався гарний хлопчик — Владислав. Математика йому да! валася нелегко, але це була дуже старанна й відповідальна дитина, тому особливих проблем не ви! никало. На одній із батьківських зустрічей розговорилася з його мамою і дізналася, що батько Влада — досить відомий у Києві юрист і що син також буде юрис! том. На моє запитання: “Навіщо мучити хлопця поглибленим вив! ченням математики? Хіба не простіше перевести його в одну з гуманітарних груп, де з матема! тики йому буде набагато прості! ше”, — мати відповіла: “Наш батько вважає, що для професії юриста глибока математична ос! віта дуже бажана. Він за першою освітою — математик, і ще не так давно працював в одному з інсти! тутів АН України. Юриспруден! ція — його друга спеціальність, і він упевнений, що саме матема! тична освіта дала йому можли! вість стати першокласним юрис! том. Поки інший юрист розгляне одну ситуацію, він встигає проа! налізувати десяток і запропону! вати свій варіант, який завжди є оптимальним”. Ще хотілося б торкнутися ролі шкільної математики у вихованні особистості, формуванні того “Я” дитини, після якого приходить ус! відомлення, що вона зможе все. Прийшла я в ліцей 1996 року, і однією з груп, де я викладала мате! матику, була юридична група дру! гого курсу (10 клас). Діти гарні, та з математикою спочатку не все було гаразд. Очевидно, я дуже швидко хотіла навчити цих дітей предмета (та ще й досить глибоко!), який, на думку багатьох, був не головним …Арифметика — це лі" чильна мудрість. Без цієї мудрості ні філософа, ні ліка" ря не може бути”. Леонтій Магницький для них, бо кожен уже бачив себе чи то “крутим” юристом, чи то ві! домим адвокатом, чи то поважним суддею. Тож “повоювавши” зі мною і зрозумівши, що я не збира! юся “здаватися”, вони почали вчи! ти математику легко і охоче (хіба для талановитої дитини це немож! ливо!), і на кінець першого семес! тру в нас не було особливих проб! лем. Проте залишилося кілька уч! нів, для яких, я зрозуміла, матема! тика стала каменем спотикання, і це мене, як учителя, дуже непоко! їло. Думаю, мене турбувало навіть не стільки їхнє незнання, скільки той переляк у дитячих очах, коли йшлося про синуси чи косинуси. Менше за все я хотіла поселити

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин