Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

АНАТОЛІЙ КАЛЕНИЧЕНКО: «ЧЕРВОНА РУТА» І ТРИ СВІТИ МУЗИКИ

Слово Просвіти, №39 за 2006 рік

— Що відбувається зараз із фестивалем, які проблеми? — Нині, як і раніше, директором “Чер! воної Рути” є Тарас Мельник, виконавчим директором — Мирослав Мельник. Я склав свої повноваження керування художньою частиною, хоча все одно допомагаю, тому що “Рута” — це назавжди. Зараз відбувають! ся обласні відбіркові тури, ведеться послі! довна селекційна робота, але найбільша проблема — брак коштів. Тому школа!май! стерня, яка існувала з 1995 року, припинила свою діяльність. Немає можливості запро! шувати фахівців, етнографів або замовляти музику композиторам, оплачувати роботу стилістів, дизайнерів, аранжувальників. За все треба платити, та немає чим. — Але відбуваються і півфінальні, і фі" нальні концерти, проходять гала"концерти. — Однак усе це не має того розмаху, який був раніше. Вони проходять у Києві, а не в обласних центрах. Останні концерти фінального етапу пройшли в Будинку куль! тури національного авіауніверситету. Варто зауважити, що якість селекційного відбору виконавців від зменшення масштабу фес! тивалю не постраждала. Є дуже цікаві рок! гурти, акустичні проекти, солісти. Складні! ше з поп!музикою. Раніше поп!виконав! цям багато давала школа!майстерня “Чер! воної Рути”, оскільки там робили музику, імідж, сценічний одяг музикантів. Сьогодні цього немає, відповідно це позначається на рівні виконавців. Серед відкриттів хочу назвати гурт “Пінс” (“булавки”) з Кремен! Найкращим етнічним фестивалем в Україні визнано імпрезу просто неба “Шешори” — за назвою гуцульського села в мальовничих горах, де ця акція відбулася вдруге. Кілька тисяч людей у наметах, велика сцена, безліч фолькових гуртів із Чехії, Польщі, Угорщини, Росії. Родзинкою “Шешор” стала “Перкалаба” — команда з Івано-Франківська. Уперше у столиці гурт з такою нікому не зрозумілою назвою “засвітився” під час фестивалю “Культурний герой”. Наступні візити івано-франківської “Перкалаби” до Києва (фестивалі “Пульс асфальту”, “Рок-екзистенція”, сольник у клубі “Бабуїн”) уже відбувалися в режимі супераншлагів. Не надто чіткий контур цієї химерної формації викристалізувався остаточно. Якщо зважити, що гуртом опікується ветеран рок-н-рольчуга. В них дуже точна, гостра й сучасна ма! нера гри, чимось вони нагадують “Вій” і “Армаду” — наших колишніх лауреатів. Акустичне тріо “ЗАТ” теж справило сильне враження. Поменшало цікавих проектів у номінації “Сучасна танцювальна музика”, власне — з тієї ж причини, що і поп!вико! навців. — Колись кожен молодий співак або музи" кант мріяв потрапити на “Червону Руту” як на фестиваль, що мав великий авторитет, можливості, який притягував, магнетизував. Фестиваль мав свою харизму, обличчя. Бага" то хто пам’ятає супераншлагові гала"кон" церти… — Це було. Правда й те, що нині “Чер! вона Рута” втрачає власний “бренд”. Але не все залежить від нас. Коли почалася стрімка комерціалізація телебачення, від нас на каналах стали вимагати гроші за трансляцію “рутівських” концертів на рівні рекламних тарифів. Та й потім наше теле! бачення орієнтувалося, образно кажучи, на “головного” глядача. Спочатку ним був Президент Кравчук, потім — Президент Кучма, а це мало істотний вплив на культурні орієнтації телеканалів. Ми пок! ладали великі надії на зміни у владі. Справді прийшли нові люди, яких ми вва! жали “своїми”. Зокрема колишній міністр культури Оксана Білозір добре розумілася на усій цій “естрадній кухні”. Ми сподіва! лися на їхню зацікавленість проблемами “Червоної рути”. Були обіцянки, але ре! альних результатів не було. ного руху в Західній Україні Олег Гнатів (нині — програмний директор FM-радіостанції “Вежа”), то процес цей був легким і приємним. — Наскільки мені відомо, “Перкалаба” — це назва невеличкого містечка десь далеко в горах… Олег Гнатів: Так, до того ж це крайня точка на мапі України. Далі — тільки ліси й кордон із Румунією. Ще одне значення слова “Перкалаба” — це шлях, яким ми йдемо. Про мету не думаємо. Головне — це шлях. І тільки. — Чи давно існує “Перкалаба”? О.Г.: Гурту вже чотири роки. Його створили Федот і Ярема, друзі та сусіди. Вони мешкають у Станіславі в одному будинку на набережній. Ярема раніше грав у найкращому, на мій погляд, панківському гурті Фото О. Литвиненка — Питання до Вас як до керівника кафед" ри музикознавства поважного інституту. Розкажіть про підготовку нової музичної ен" циклопедії. — Майже підготовлена багатотомна “Ук! раїнська музична енциклопедія”. Спочатку планувалося, що буде три томи. Але коли підготували перший том обсягом у 90 друко! ваних аркушів, а ми лише “покрили” літери від “А” до “Є”, зрозуміли, що томів буде мі! німум чотири. Наша енциклопедія включа! тиме не тільки академічну й класичну, а та! кож народну музику, масову музичну культу! ру. Вона буде універсальною. Там представи! мо цікаві розділи з інформаціями про укра! їнські музичні зарубіжні зв’язки, які ще ніде не друкувалися. Наприклад, відомості про зв’язки Йогана!Себастьяна Баха з Україною, гасла “Шуберт і Україна”, “Бетховен і Укра! їна”. Вперше у нас буде представлена укра! їнська музична діаспора. Є в енциклопедії гасла “постмодернізм”, “неокласицизм”, “необароко” — усі ті явища, які ніколи ґрун! товно не висвітлювалися, а об’єктивно були дуже цікавими в контексті європейської му! зичної культури. Кожний із томів нараховує більше 700 сторінок. Перший має з’явитися у жовтні. “Стратегічні сперматозоїди”. Федот працював на радіо ді-джеєм. Якось вони з Яремою покликали мене на репетицію. Удвох зробили кілька пісень. І мене це вразило. Через деякий час приєдналися інші учасники гурту. Так утворилася “Перкалаба”. Те, що вони почали робити, — продукт їхнього співіснування, співпереживання, співміфотворення. Влітку минулого року “Перкалаба” увійшла до числа гуртів-лауреатів інтерактивного фестивалю “Пульс асфальту”. Власне, мета цієї унікальної імпрези, що розтягнулася в часі на цілий рік, — виявлення та підтримка найкращих формацій українського рок-андеґраунду. Організатор “Пульсу” Антон Яковина дотримав слова, і всі команди були професійно записані в студії “Круц-Рекордз”. “Перкалаба” записала одну з останніх (уже “розкручений” на концертах хіт) пісню “Парагвай”. Пісні гурту, записані під час фесту “Рок-екзистенція”, увійшли до CD- збірки цієї рок-імпрези. За словами продюсера “Екзистенції” Тараса Грималюка, саме “Перкалаба” стала найяскравішим відкриттям, і з цим одноголосно згодні організатори й публіка. Отже, секрет “Перкалаби” в її природності. z Матеріали підготував Олександр ЄВТУШЕНКО Незмінного художнього керівника фестивалю “Червона Рута” Анатолія Калениченка можна назвати легендарним, оскільки сам фест уже давно набув статусу першовідкривача фактично всіх зірок української популярної музики. В історії “Червоної Рути” були свої перемоги, злети, були непевні часи, кризові періоди. Але фестиваль не зник, не помер, хоча й утратив репутацію найзнаковішої інтегральної події. Не хочеться в це вірити, тому що “Червона Рута” завжди йшла на крок попереду всіх інших. Сьогодні Анатолій Калениченко завідувач відділу музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології ім. Рильського Академії наук України. Він — керівник низки наукових енциклопедичних видань, частина яких уже вийшла друком, а інша з’явиться невдовзі. Нашу розмову ми розпочали з “Червоної Рути”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин