“Чому ніхто не докопується до своїх національних коренів?” · с. 8сторінка оригіналу ↗
ВИ ГІДНІ НАШОГО ЗАХОПЛЕННЯ
Слово Просвіти, №39 за 2007 рік
До пана Сергія Мельничука м. Луганськ, Україна
Дорогий Молодий Друже! Ми, група українських патріотів при нашій Церкві, люди старшого віку, змушені були прожити наші літа далеко від Рідної Землі, одначе не забуваємо її ніколи. Турбуємося її долею та не менше і долею її мови! Тому й сприйняли ми з великою радістю вістку про Ваш відважний виступ. Про нього гомонить уся наша закордонна преса, і всі подивляють Вашу відвагу та послідовність у змаганні за справу, яка повинна бути дорога й невідклична кожному українцеві. І то саме на окраїнах нашої Батьківщини, у самому осередку наступу північного ворога! Кажуть: “Один у полі не воїн”, а ось Ви, молодий Українець, доказуєте, що може бути й інакше! Щиро й гаряче вітаємо Вас і піддержуємо Ваш почин, співчуваємо Вашій жертві, навіть жертві Вашого здоров’я — для цілого народу, для нас усіх, де ми не жили б! Будьте певні, що Ви завжди в наших серцях та молитвах, і віримо, що Ваша ідея пошириться живо й далеко та розбудить сонних Ваших братів до нового Майдану! Вже й чуємо про подібну акцію молодих і духом живих людей далеко від Вас, у Києві. І віримо, що вона обійме швидко всю країну та змусить запроданців прислухатися до голосу й волі народу. Тож дай нам, Боже! У пошані до Вас та з бажаннями успіхів група українських патріотів у місті Лондоні, Канада о. Зиновій ДІДУХ, священик; Леся ХРАПЛИВАLЩУР; Михайло САВЧУК; Михайло ФЕДІВ; Анна РОМАНЮК; Марія КИРАЩУК; Роман ВОДВУД; Василь НАЛИL ВАЙКО
* * * Шановний пане Мельничук! Тебе вітає Євген Кулеба, українець із Сербії. Дякую за матеріали у Твоїх справах. Вибач, що кажу “Ти”, бо очевидно, що роками Ти набагато молодший за мене. Мені ось уже 60 літ. Належу до третього покоління українців, переселених на простори Балканів. Багато значніше те, що 2006 року сповнилося 40 років моєї боротьби за права українців у діаспорі. Вибач на мою недосконалу українську мову. У Сербії донедавна не було українських шкіл, жодного уроку української мови в школі у мене немає. Я самоук. Зараз займаю посади директора та головного і відповідального редактора україномовної інформативної газети в Сербії “Рідне слово”. Я і редактор україномовної передачі “Час” на місцевому радіо. Твоєю справою мене зацікавило звернення Світового Конґресу Українців до прокурора Луганщини. Я попросив пані Марту про можливість зв’язатися з Тобою. І ось так сталося, що пані Марта по електронці 13 січня передала до мене “купу” Твоїх статей та звернень у Твоїх справах. Того ж дня я одержав від Тебе матеріали. Відтоді ж по місцевому Радіо Кула я зачитав Твою статтю “Бути чи не бути!?” з таким вступним словом: “Ви слухаєте передачу “Час” із студії Радіо Кула. Несподівано до нашої редакції дійшла купа матеріалів про дуже неприємну подію у Луганській області в Україні. Якби це сталося у будь-якій країні світу та хоч і в такій, яка себе вважає з демократичним урядом, як наприклад Сербія, таке питання би не викликало більших сенсацій. Але це, шановні слухачі, сталося в Україні, де людина страждає тому, що хоче навчатися у вищих навчальних закладах українською мовою”. І далі було зачитано статтю “Бути чи не бути?!” Я солідаризуюся з Тобою, палко підтримую Твої легітимні вимоги. Не можна позволити і далі “плюндрувати нашу Україну” (Шевченко),
коли вже вона після багатовікового рабства стала незалежною з усією атрибутикою, в тому числі й державною мовою — українською! Постараюся в рамках своїх можливостей підняти голос проти таких дій, що діються зокрема у Східній Україні. Ця тема займе значне місце на сторінках “Рідного слова”. Два роки тому я побував на Луганщині у складі однієї сербської делегації як представник “сербських українців”. Про п’ятиденний свій побут на Луганщині маю що розповісти. Правда, нас дуже сердечно приймали у всіх осередках візиту. Лише жаль було, що єдина особа на Луганщині, яка офіційно виступала українською мовою, був Євген Кулеба із Сербії… Чи не абсурд?
З найщирішим побажанням успіхів і добра Євген КУЛЕБА, Сербія
* * * Тримайся, Сергію! Я — поляк і живу у Польщі, у Вроцлаві. Отримую через інтернет пошту з Канади від Мирослави Олексюк, і таким чином довідався про твої проблеми.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
