“Те, що віддаєш молоді, повернеться тобі у старості”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Відкритий лист Президентові України Віктору Ющенку
Слово Просвіти, №39 за 2007 рік
Вельмишановний Вікторе Андрійовичу! Відомо, що недавно Національний заповідник “Хортиця” увійшов до заповітної сімки найвизначніших чудес України, набравши найбільшу кількість голосів. Це перемога не лише колективу заповідника, а й усіх запоріжців, усіх тих, хто не лише вболіває за долю найбільшого острова на Дніпрі, а й надає йому конкретну допомогу. У цій перемозі вагома і Ваша частка, вельмишановний пане Президенте, адже саме Ваш Указ від 29.04.05 р. “Про додаткові заходи щодо розвитку Національного заповідника “Хортиця” поклав початок справжньому відродженню упослідженого острова. До цього досягнення доклав рук і послідовний багаторічний дослідник, пропагандист та охоронець хортицьких багатств, автор семи книжок та понад двохсот статей і нарисів про Хортицю Костянтин Іванович Сушко, який у квітні 2005 року очолив заповідник. Коментуючи його призначення на відповідальну посаду під час перебування у Запоріжжі 04.06.05 р., Ви, вельмишановний Вікторе Андрійовичу, авторитетно заявили, що призначенням К. І. Сушка на посаду генерального директора Національного заповідника “Хортиця” ми, тобто керівництво країни, “влучили в десятку”. І Ви, а також усі ми, хто ініціював призначення К. І. Сушка на посаду, не помилилися. Лише за два роки на Хортиці під керівництвом нового директора сталися зміни, які продемонстрували невідворотність процесу відродження святині українського
Вікторія ПРОЦЕНКО
Кожне місто, містечко або село має своє серце. Це можуть бути старовинні вулиці, гарні краєвиди чи якісь особливі установи: театри, музеї, книгозбірні... Те, що несе в собі історію цього місця, традиції, передає його дух. Саме так можна охарактеризувати Вінницьку обласну універсальну бібліотеку імені К. А. Тимірязєва. Тому сторіччя цієї установи, яке відзначали у лютому цього року (і яке припало на Рік книги в Україні), стало особливим святом для вінничан. Створена 1907 року, бібліотека завжди була осередком культурного життя міста. Почавши своє існування з двох читальних залів, невеликого книгосховища та кімнатки для бібліотекарки, книгозбірня сьогодні має понад десять відділів, штат працівників нараховує понад сто осіб. У книгозбірні працюють різноманітні гуртки, ведеться активна видавнича діяльність. 1926 року було організовано Вінницьке літературне об’єднання, яке влаштовувало масові вечори, лекції, запрошувало відомих письменників, розглядало і лобіювало твори початківців. Саме тут 1989 року вперше проведено Стусівські читання, тепер це стало доброю традицією: такі читання відбуваються щороку за участю родини письменника. Підготовка до відзначення 100- річчя бібліотеки почалася ще 2004 року. Першим кроком стало проведення ремонтних робіт. Це не лише гарний зовнішній вигляд приміщення, а й осучаснення вентиляційної системи у звичайних читальних залах для захисту від книжкового пилу й у відділі старої народу. Відремонтовано адміністративне приміщення (вперше за 24 роки!), організовано роботу охоронної служби, створено низку меморіально-туристичних маршрутів, завершено першу чергу спорудження історико-культурного комплексу “Запорозька Січ”. Та чи не найголовніше — заповідник отримав Державний акт на право постійного користування УСІЄЮ землею Хортиці та прилеглих до неї островів. Саме це і розлютило місцеву владу, яка має свої плани на цю священну територію. Місцеві владці НІКОЛИ всерйоз не сприяли розбудові на Хортиці заповідника, і якщо після Вашого візиту до Запоріжжя 04.06.05 р. вони просто мовчали, зволікали, то тепер активізувалися. Почали з атак на гендиректора заповідника К. І. Сушка й ініціюють його відставку. На вимогу місцевої влади було створено міністерську комісію з комплексної перевірки, яка працювала у червні цього року, і підстав, як і кілька попередніх перевірок КРУ, для звільнення К. І. Сушка не знайшла. Здавалося, пристрасті довколо заповідника мали б ущухнути, але це не так. Запорізькі правоохоронці розпочали фронтальну перевірку діяльності заповідника. Знову перевіряють усілякі акти, угоди, рахунки, проекти тощо. У той час, коли через зволікання правоохоронців на Хортиці триває самовільне будівництво, немає допомоги заповідникові ДАІ та міліції, спецпрацівники вперто і наполегливо намагаються довести незаконність спорудження об’єктів, які мають зупинити автомобільну експансію. Заповідник,
та рідкісної книги, де потрібні особливі умови зберігання. Потім розпочато видавничу діяльність: видрукувано довідник “Інформаційний ресурс бібліотеки”, “Вінниччина бібліотечна” — коротка довідка про найбільші книгозбірні області, а на черзі — дослідження з історії бібліотеки імені К. А. Тимірязєва. Проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію, в якій взяли участь представники бібліотек з усієї України. Розглядали питання розвитку бібліотекознавства, історії та майбутнього бібліотечної галузі на реґіональному та державному рівнях. Однак, окрім наукової роботи, були й святкові дійства. 25 травня на острові Кемпа учасники конференції посадили липову алею з 25 дерев, і тепер на Вінниччині ростуть липи Одеської, Харківської, Івано-Франківської, Національної парламентської та інших бібліотек. Але з закінченням ювілейних торжеств нововведення у Вінницькій обласній бібліотеці не припини-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
