“Марсіанські” пагорби і дачі оточили Коктебельську затоку”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
ПОЛЬОТИ МАВКИ УВІ СНІ Й НАЯВУ
Слово Просвіти, №39 за 2007 рік
Небанальність рішення, щирість і віддача акторів, цілісність задуму та органічність його втілення, яскрава театральна фор) ма змусили зазвучати хрестоматійний сюжет про любов лісо) вої Мавки та сільського парубка Лукаша дивовижно свіжо, вкотре переконуючи в геніаль) ності написаного Лесею Укра) їнкою. Втілив у життя цю п’єсу, надзвичайну за глибиною та красою слова, Український фольклорний театр “Берегиня” у серці Італії — Римі.
Марія КОЗАЧОК
На сцені створено атмосферу життя справжнього лісу. Чути його голос — співи птахів, тривожні помахи крил, шарудіння і звуки, тихе нашіптування листя. Пластичні русалки заводять танок на узліссі, і за задумом — немов випливають із фантастичних снів. Ліс живе своїм життям. То виринають, то ховаються лісові жителі: Той, що греблі рве, Перелесник, Водяна русалка. На галявині лісовик (Іван Рогожинський) — господар лісів, оспіваних поетесою. Неквапна мудрість його слів намагається застерегти Мавку від майбутніх страждань. Звучить сопілка Лукаша. Мелодія мов будить ліс, природу, кличе Мавку до життя чарівними звуками, вивершуючи природний цикл, ставлячи логічну крапку. Складний образ Мавки втілила Маріанна Сороневич. Вона “пише” образ пастельними фарбами щирості. Цікаво спостерігати за перевтіленнями акторки, позбавленої передбачуваності. У Мавці Маріанна шукає нові риси, інші людські мотиви. Вона не грає бурхливої пристрасті, її любов тиха, велична і неминуча. Мавка, як сама природа… Красномовні перепади
Золотий диплом переможця привіз із П’ятого міжнародного хорового конкурсу імені Йоханеса Брамса молодіжний хор “Світич” Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя. Це вже третій диплом із зображенням мерії курортного німецького міста Вернігероде, в якому Європейське хорове товариство “Інтеркультура” раз на два роки проводить такі змагання. Незважаючи на те, що “Світич” сяяв тут у 1999 та 2001 роках, 2007 року колектив прослуховували на попередньому заочному відбірковому турі. За надісланими відео-, аудіоматеріалами, а також рецензіями його єдиного з України запросили до участі у вокальному змаганні. Ніжинські студенти серед 42 молодіжних хорів набрали найбільшу кількість балів, їх відзначили двома дипломами. Журі, слухачів, вокалістів із 17 країн світу: Китаю, Канади, Південної Кореї, Південної Африки, Конго, Греції, Росії — вразив і викостанів Мавки — від почуттєвої, захопленої, безпосередньої, як дитя природи, до такої, яка намагається боротися за своє кохання. Роман Гаврилюк (Лукаш) грає палітру почуттів закоханого юнака. Казкова театральна атмосфера створюється завдяки костюмам, які спроектувала та виконала Лариса Іськів. Художній керівник вистави — Марія Беднарчук. Український фольклорний театр “Берегиня” дебютував із виставою в Римі на театрально-музичному дійстві “А вже весна, а вже красна” та з успіхом виступив на Міжнародному фестивалі культури “Слов’янський базар у Неаполі”. …Здійматиметься завіса, й триватиме цей політ безсмертних героїв у фантастичному сні й не менш фантастичній дійсності. Змінюватимуться пори року, прокидатиметься навесні Мавка, і сніг немилосердно засипатиме Лукаша з сопілкою у руках… І кохання розцвітатиме і вгасатиме знову…
навський рівень українців, і репертуар. За умовами конкурсу, “Світич” представив національне мистецтво фраґментом фольк-опери Євгена Станковича “Цвіт папороті” і хоровою фантазією Левка Ревуцького “Дід іде”. Як обов’язковий твір студенти виконали німецькою мовою “Циганське життя” Роберта Шумана, а за вибором — улюблену веселу молодіжну пісню Яцека Сікульського “Лев спить уночі”. П’ятнадцять років тому “Світич” створили викладачі музично-педагогічного факультету, тепер уже заслужені діячі мистецтв України Людмила Шумська та Людмила Костенко. Змінювався склад співочого студентського колективу, та незмінними залишалися висока вокальна культура, різноманітний репертуар, в якому переважають твори національного хорового мистецтва. Це відзначали і мистецтвознавці, й журі міжнародних конкурсів в Італії, Польщі, Білорусі, Угорщині. Найціннішою нагородою у своїй скарбничці “Світич” вважає золоту медаль Першої всесвітньої хорової олімпіади, яка відбулася 2000 року в австрійському місті Лінці.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
