Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Звітність перед громадянами влада навчилася вправно заміняти безсоромною демагогією”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

ЧИ ЖИТИМЕМО БЕЗ КОРУПЦІЇ?

Слово Просвіти, №39 за 2008 рік

Сергій ПОНОМАРЬОВ НЕ ПІДМАЖЕШ — НЕ ПОЇДЕШ… І тепер українську владну дійсність характеризує гасло: “Якщо питання не вирішується за гроші — воно вирішується за великі гроші”. Нині влада згори донизу продається з радістю й без проблем. Існує неформальний прейскурант цін на відповідні послуги. Наприклад, якщо голосувальну послугу депутата, за дуже неофіційними даними, оцінюють від 100 тисяч до мільйона доларів США, то підпис міністра у потрібному місці коштує “прохачеві” в середньому лише 30 тис. доларів. Якщо за законне рішення на вашу користь суддя злупить 10 % вашої майбутньої вигоди від нього, то незаконне обійдеться у третину цієї вигоди. Якщо складання іспиту в столичному університеті коштуватиме 300 доларів, то у київському ДАІ його оцінять трохи скромніше — 200 доларів. Прикро, що народ покірно сприйняв ці комерційні ініціативи влади. І тепер навіть ЖЕКівський слюсар-алконавт, прийшовши замінити прокладку в крані, сміливо вимагає від господаря 50 доларів — “за виклик”, а таксист просить у пасажира перед поїздкою 30 грн, бо лічильник без цього “чомусь не вмикається”. Зусиллями куплених журналістів у суспільстві вже поширюється думка про те, що корупція — це складова ринкової економіки, простий і ефективний спосіб розв’язання особистих проблем (кажуть, такі публікації оплачують на рівні передвиборних матеріалів — від 20 доларів за тисячу друкованих знаків без пробілів). САМ НЕ ДАЮ І ВАМ НЕ РАДЖУ Проте в Україні дедалі більшає свідомих громадян, які відмовляються давати хабарі. І не через власну бідність, а з принципу — бо гидко. Такі “диваки” згодні почекати розв’язання свого питання або витратити час і нерви, щоб змусити чиновника виконати свій обов’язок. Звісно, справа ця дуже марудна та нелегка — адже й корумповане українське правосуддя часто стає на бік хабарників. Проте зрозуміло: щойно такі принципові диваки становитимуть більшість населення країни, корумповані українські чиновники просто підуть з торбами. Євген ҐОЛИБАРД І це — подія, бо у сучасному українському письменстві можна простежити лише поодинокі вдалі спроби творчості у специфічному жанрі — література факту. Цей жанр вимагає від автора високої відповідальності за власні оцінки та висновки, отримані з особистих спостережень, розмов з великою кількістю людей і вивчення документів. Це потребує працездатності, самовідданості й неупередженості в роботі над матеріалом, а передовсім — елементарної порядності. Документально обґрунтована, проілюстрована книжка “Крізь призму фактів” відповідає назві. Вона містить фактографію головних подій в Україні від червня 2007 до червня 2008 року, в яких автор брав участь, перебуваючи часом в епіцентрі, а часом серед пересічних громадян держави. Матеріали Віталій Корж добирав під час зустрічей з виборцями переважно не у конференц-залах, а в цехах підприємств, у полі на жнивах, в лікарнях, школах. Фраґменти цих зустрічей відтворено на десятках кольорових світлин, вміщених у книжці. Це книжка про нас, про наші переконання, турботи та сумніви. Це літопис і повість водночас. Починається вона з твердження, яке може бути своєрідною перепусткою до входження у подальший розвиток теми: “Народ наш український — дивовижний, народ-мрійник. Мріє про світле майбутнє, для настання якого не дуже напружується, нічим не хоче ризикувати, а надто — жертвувати”. Інститут демократії імені Пилипа Орлика вирішив об’єднати зусилля таких “гостей з майбутнього” навколо проекту “Прозора Україна”, масове впровадження якого розпочинають цього місяця. “Орликівці” творчо запозичили досвід сусідньої Польщі, де програму “Прозора Польща” успішно реалізують з 2000 року. Вибір диктують схожість соціально-економічної ситуації в наших країнах, успішний польський досвід боротьби з корупцією та прагнення поляків бачити сусідню Україну такою самою прозорою й вільною від диктатури хабаря, як і власна країна. ЯК ПОЛЬЩА СТАЛА ПРОЗОРОЮ Програму “Прозора Польща” розпочинали за умов, схожих на нинішні українські. Влада була досить корумпованою, особливою хабарністю вирізнялися поліція, медицина та органи місцевої влади. Як делікатно зазначив керівник проекту “Прозора Польща” Пшемислав Фенрих, “нас непокоїли неприємні стосунки між громадою та владою. Ситуація трохи поліпшувалася лише перед виборами, і-то тільки “нагорі”. Українські реалії, чи не так? Напередодні виборів влада любить народ, проте без взаємності: народ залюбки харчується дарованою гречкою — і продовжує зневажати владу. Для подолання корупції поляки вирішили використати всі можливості: посилення покарання корупціонерів; забезпечення прозорості влади; поширення в суспільстві думки про неприпустимість корупції. Поляки змогли використати всі ці важелі впливу. За вісім років “Газета виборча” опублікувала майже 600 матеріалів про корупцію в усіх сферах життя. Вони настільки змінили суспільну думку, що зрештою сейм Польщі ухвалив закони, які підвищують відповідальність корупціонерів. Далі поляки взялися за місцеву владу, з якою громадянам доводиться мати справу найчастіше. — Ми хотіли бачити чиновника партнером, а не ворогом, — зазначає Пшемислав Фенрих, — і тому поставили собі за мету будівництво етичного самоврядування. Фахівці проекту “Прозора Польща” розробили для органів місцевої влади “Шість принципів вдалого управління”, які насправді становлять засади громадянського суспільства. 1. Прозорість влади. Принцип передбачає забезпечення публічності роботи органу влади. Для початку чиновники мають розробити та опублікувати перелік послуг, які влада надає громадянам. 2. Нетерпимість до корупції. У кожному органі влади слід розробити і прийняти етичний кодекс, з яким влада має ознайомити виборців. Чиновника, який припустився порушення цього кодексу, карають відставкою. 3. Залучення громадян до управління територією. Розробка та впровадження програми співпраці органу влади з громадськими організаціями. 4. Передбачуваність влади. Розробка за участю громадських організацій стратегії розвитку території. 5. Професіоналізм. Органи влади мали розробити технологію прийому на роботу спеціалістів лише на засадах фаховості. 6. Звітність. Влада має регулярно звітувати перед виборцями про свою діяльність, насамперед про витрачання зібраних на території громади коштів. Розроблені принципи опублікували в “Газеті виборчій” із закликом до чиновників і громад приєднуватися до виконання програми “Прозора Польща”. Успіх прийшов далеко не одразу. Знадобилися великі зусилля команди проекту, щоб розбудити поляків і схилити до початку праці з самоочищення. У пілотній стадії проекту зголосилися взяти участь лише кілька громад і органів місцевої влади. Спеціалісти влаштували для чиновників навчання, їздили країною, контролюючи виконання принципів. У пригоді стало відразу кілька факторів. По-перше, підготовка та вступ країни до Євросоюзу — всю Польщу охопило прагнення змін на краще. По-друге, поляки свого часу змогли використати унікальну ситуацію після перемоги “Солідарності” та законодавчо закріпити високу роль громади в управлінні територією. По-третє, своє вагоме слово в процесі очищення влади сказала Церква, яка завжди ставила високі моральні вимоги до суспільства. По-четверте, польське суспільство пройшло через очищення люстрацією — це полегшило реалізацію програми “Прозора Польща”. Нарешті прагматичні керівники органів місцевої влади збагнули, що сертифікат участі в проекті “Прозора Польща”, який отримував успішний орган влади, — це для них козир перед західними інвесторами і перед виборцями. Зрештою боротися з корупцією в Польщі стало модно. Кількість громад-учасників програми зросла до сотень. Акція “Прозора Польща” триває, і в її успіхові сумніватися не доводиться — поляки проголосили своє небажання жити по-старому. ЧИ ЗРОБИМО ПРОЗОРОЮ УКРАЇНУ? Уже кілька років Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки польської Фундації розвитку місцевої демократії проводить пілотний етап впровадження проекту “Прозора Україна”. Він охопив вісім українських райцентрів і показав непогані результати. Це дало підстави організаторам оголосити про перехід до масової стадії проекту. Проте в Україні рух проти корупції зустрічає перешкоди, яких не було в Польщі. Керівництво України не поспішає до ЄС, тож використати сус- Найогиднішим атрибутом української влади була й залишається корупція. У спадок від комунізму Україна отримала всемогутній “блат” і породжене ним телефонне право. Захопивши владу, українська псевдоеліта швидко перевершила своїх ленінських учителів у мистецтві “рєшать вопроси” з приємністю для власної кишені, запровадивши в небачених раніше розмірах “відкатну” технологію.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин