Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“БудьDяка розвинена мова має множину варіантів перекладу кожного твору класики”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

МОВА ЄДИНА

Слово Просвіти, №39 за 2008 рік

Микола Малишко. “Свіча” цілого, деталі набувають неймовірних розмірів. “Ціле, — підкреслював О. Кундзіч, — перекладне навіть у тому випадку, коли воно складається з неперекладних елементів”2. Є серед поетів перекладачі настільки тонкі та вразливі у своїй чуттєвості й чутливості, що потреба найменшої зміни звука або поруху пензля під час переходу твору з мови в мову видається їм перекрученням цілісного задуму й оригінальної системи художніх знаків. До таких належить у нас А. Содомора — глибокий аналітик, віртуоз перекладу, чиє вміння угледіти й перевтілити суть поезії мажорно свідчить саме на користь її перекладності. А проте щира скромність Протея, невгамовність у творчому пошуку (в мистецтві немає закінчених речей), доскіплива невдоволеність критика навіяли йому такий сонет: Якщо неперекладність — забобон, То я — з найзабобонніших на світі: З Верленом затужити в унісон?.. Чи парусом так само забіліти?.. Для товмача не кара це — закон: Цю саму хвилю двічі не зустріти; Що не струна — то інший обертон, Щомиті — інший настрій на струні тій. І все ж, найзабобонніший товмач, Як плив, так i пливтиму — між невдач, Од слова путь верстаючи й до слова. А щоб не впасти в крайнощів полон — Над забобоном б’юся знову й знову, Якщо неперекладність — забобон…3 Ні, не мав рації Р. Фрост, стверджуючи: “Поезія — це те, що не піддається переклаD ду”. Навпаки: здатність поезії переходити змови в мову — її властивість і суть, бо в поеD зії втілено прагнення бути почутим, і не тільD ки в себе вдома, на хуторі, повіті чи в країні, — вона спосіб порозумітися через моря й епохи, це погук до людей і відгук у ній багатоD манітності вселенського людського досвіду. Мав рацію М. Гумільов, коли говорив: “Щоб осягти сповна якогоDнебудь поета, треба йоD го прочитати перекладеним усіма мовами”4. Далі буде. 1 Мороз Л. До глибин перекладу. — Літературна Україна. 12 грудня 1985 року. 2 Кундзіч О. Творчі проблеми перекладу. — Київ, 1973, с. 52. 3 Содомора А. Студії одного вірша. — Львів, 2006, с. 230. 4 Гумилев Н. Письмо о русской поэзии // Аполлон, 1914, №5, с. 42.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин