“За кілька років в Україні зафіксовано майже 3 000 крадіжок культурних цінностей”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
ГАРЯЧА ТЕМА
Слово Просвіти, №39 за 2008 рік
Надія КИР’ЯН Фото автора
У Головному управлінні культури і мистецтв КМДА нещодавно відбулася прес-конференція “Украдені музейні цінності: причини та хто за цим стоїть”. Начальник управління Світлана Зоріна розпочала розмову з того, що в червні цього року завершили звірку наявності музейних предметів групи “Живопис” у Музеї історії міста Києва. Під час звірки бракувало 111 живописних робіт вартістю понад 5 млн доларів, серед яких вісім ікон ХІХ століття, 12 картин С. Шишка, 10 робіт Ф. Коновалюка, 48 етюдів Г. Ткаченка тощо. Місяць тому надіслали повідомлення до міліції та прокуратури. Лише тепер почали надходити відповіді. Після перших публікацій у пресі повернули чотири картини: “Пам’ятник князю Володимиру в Києві” І. Киселя і три полотна С. Шишка “Літо”, “Над Дніпром” та “Міст метро”. Решта зникли.
Євген БУКЕТ
Меморандум про потребу термінових заходів для забезпечення збереження творів мистецтва, що перебувають у музеях і архівах України, приватних колекціях, підписали нещодавно учасники “круглого столу” “Музейні крадіжки в Україні: як зберегти національні скарби”, ініціаторами якого виступили Український дім і журнал “АРТ-Ukraine”. У роботі “круглого столу” взяли участь представники багатьох державних установ: СБУ, Генпрокуратури, МВС. Від Міністерства культури і туризму працював Микола Яковина. За кілька років в Україні зафіксовано майже 3 000 крадіжок цінностей, які є культурною спадщиною нашої країни. Екстрений “круглий стіл” відбувався у зв’язку з черговою гучною крадіжкою картин із Закарпатського обласного музею, а також вилученням правоохоронними органами з експозиції виставки “Великий антикварний салон—2008” картини Миколи Глущенка, яку, можливо, викрали з Уманського краєзнавчого музею. За даними Держслужби охорони МВС України, лише з 2000-го до 2003 року з музеїв Вінницької, Івано-Франківської, Харківської, Сумської, Запорізької, Полтавської та Чернігівської областей викрадено понад 1 700 предметів, що мають історичну цінність. Офіційно з 13 музейних пограбувань міліція роз-
Микола Пимоненко. “На річці”
— Схема вивозу картин проста, — прокоментувала Світлана Зоріна. — Картини з музею передають за актом терміном на рік нібито для прикраси кабінетів чиновників. До музею вони зазвичай не повертаються. У світовій практиці прийнято передавати твори мистецтва лише на художні виставки. Але якби, наприклад, картини з Лувра чи якогось іншого європейського музею відповідальні особи передали до кабінетів чиновників, певно, наступного дня позбулися б посад. Щоправда, на теренах СНД буває й не таке. Авторка пам’ятає, коли ще до так званої перебудови пройшла чутка, що один із секретарів комуністичної партії влаштував своєму чаду весілля, використавши посуд з Ермітажу… У зв’язку з недавніми подіями ще гостріше постає питання про приміщення для музею. Річ у тому, що до 2004 року Музей історії Києва був розташований у Кловському палаці. Цей палац передали Вер-крила лише вісім. Більшість музейних експонатів ще в розшуку. Так, у березні спалахнув скандал навколо заміни 24 картин з Уманської картинної галереї та з Ямпільського краєзнавчого музею. Зараз знайдено 12 картин. Під час звірки експонатів музейного фонду Музей історії Києва недорахувався майже сотні картин та ікон. Кримінальної справи так і не порушили, оскільки міліція кваліфікує цей випадок не як крадіжку, а як недбалість. Улітку брутально пограбували Музей західного і схід-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
