Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Правду треба говорити українцям просто в вічі”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

ПОДІЇ, ФАКТИ, КОМЕНТАРІ НЕ ЗАБУДЬТЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ КОБЗАРЯ!

Слово Просвіти, №39 за 2008 рік

Володимир ФЕРЕНЦ, м. Івано-Франківськ Без державної мови не функціонує жоден закон, бо чужою мовою його сприймають ніби не від імені України. Саме тому місія Президента як гаранта конституційного порядку застосування мов ключова. У цій тезі заховано глибинну причину правового нігілізму. Розв’язувати мовні питання Президентові, етнічному українцеві, доволі складно, але треба вгамувати емоції та з холодним прагматизмом наводити порядок у мовній сфері — виразно демонструвати народові різницю в призначеннях мови, суть понять “мова державна”, “мова етнічна”, “мова міждержавного спілкування та іноземна”. Показувати народові ці поняття як різні за природою і призначенням треба не лише просвітництвом, а передовсім реалізацією у мовній сфері принципу “закон один для всіх”. Хай хоч дибки стають замовні політичні критики зусібіч, але Президент повинен відмовлятися сприймати мовне питання як політичне, навіть жертвуючи перспективою другої каденції. Саме тому Президент для України в ідеалі — це такий собі термінатор на один термін, якому немає потреби за когось агітувати, насамперед за себе. Українці шанують справжніх сподвижників нації й держави лише після їхньої смерті. Другий термін — це одна з причин вимушеного перетворення президента на всеукраїнського миротворця з тонким натяком-сподіванням на переобрання. Хитрий Леонід Кравчук не захотів такої долі й тепер ходить у політичних авторитетах, а ті, що після нього, вже не можуть взяти на себе таку місію, адже оточення штовхає їх до другого терміну. Хоч парадоксально, але скасування другого терміну президентства збільшило б відповідальність перед народом і зменшило б привабливість посади президента для людей авантюрних або слабких. Віктор Ющенко ще має час стати термінатором від закону і правди, після якого всі поважатимуть Конституцію. Для цього йому достатньо передовсім у внутрішній політиці домогтися верховенства Конституції в тій частині, яку найчастіше порушують: статус державної мови. Державна мова — це насамперед атрибут держави. Тому кожен, хто не здатний досконало послуговуватися нею в публічній діяльності й державній службі, повинен негайно призупинити службу й довести професійну придатність і лояльність до народу. Якщо не вистачить здібностей досконало оволодіти мовою й совісті поважати державу, завжди можна знайти менш відповідаль- Андрій Чебикін. Офорт ну й добре оплачувану роботу за здібностями й уподобаннями. Такий порядок творять не лише укази, ай тверде небажання Президента чути іншу мову у власному оточенні від будь-якої державної людини. Президент Франції якось відмовився розуміти англомовне звертання міністра і зробив йому зауваження. Народ і французькі ЗМІ сприйняли це нормально. В українській політиці й у багатьох умовно українських засобах масової інформації таку позицію подадуть як порушення прав людини й вимагатимуть відставки Президента. Але ж хтось повинен зробити державницький крок! Тверда, неполітизована, гідна позиція держави у мовному питанні — це те, що потрібно Україні. Замість домагатися правового підходу до розв’язання проблеми державної мови дехто з патріотів-балакунів радив би Президентові України вимагати від Росії таких умов для української мови, які має російська в Україні. Таких порадників багато. Дуже легко намовляти батька дражнити чужого дядька злодієм, не помічаючи величезних натовпів злочинців-високопосадовців за статтею 10 Конституції України. Перед тим, як вимагати від інших країн світу шанувати нашу державну мову, треба домогтися цього від усіх громадян України. У цьому випадку Президент не нянька і не агітатор — він гарант Конституції. Якщо замало повноважень, він

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин