Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Гаряча тема · “Важливі якості: чесність, порядність, толерантність, шляхетність, інтелігентність”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

«ЯКБИ МИ ВЧИЛИСЬ ТАК, ЯК ТРЕБА…» Окремі міркування щодо набутків і прорахунків попередніх етапів Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика

Слово Просвіти, №39 за 2009 рік

Людмила БОЙЧЕНКО, кандидат філологічних наук, доцент Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”, відмінник освіти України, м. Суми У навчальних закладах Сумської області було проведено ІХ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. Особистість Петра Яцика добре відома в Україні й серед українців діаспори. Як і багато інших наших співвітчизників на чужині, своїм дороговказом патріот і меценат обрав українську національну ідею. Сприймаючи мовний чинник за пріоритетний у державотворчому процесі — “є мова, є держава, є нація”, — він започаткував Міжнародний проект “Вивчаймо та плекаймо українську мову”. Належної уваги приділяють реалізації цього проекту в Державному вищому навчальному закладі “Українська академія банківської справи Національного банку України”. Хроніка майже десятилітньої праці колективу академії зафіксувала теми, імена, творчі знайомства й відкриття на поступальному шляху утвердження української мови як державної в рамках проекту. Наші студенти завжди виявляли себе надзвичайно діяльними, прагнучи нового в змісті й організації мовних заходів: “Рідній мові — сяйво нашої любові”, “На п’єдесталі слова”, “Священний дар”, “Роль рідної мови в житті творчої особистості” — це назви лише деяких заходів. Традиційно в академії до розмови зі студентами запрошували відомих журналістів, письменників, політиків, науковців. Інформацію про заходи висвітлювали ЗМІ. Торік відбувся ІІ (обласний) етап ІХ Міжнародного конкурсу з української мови, участь у якому взяли студенти вищих навчальних закладів — переможці І етапу — “найкращий цвіт нації, найміцніший її ґрунт, на якому вона (мова — Л. Б.) зростає” (І. Огієнко). У наказі управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації (Л. Пшенична), виданого за результатами II етапу конкурсу, було названо імена переможців і відзначено викладачів ВНЗ I—IV рівнів акредитації за “вагомий внесок в утвердження української мови як державної, якісну підготовку студентів-переможців II етапу IX Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика”. З огляду на суспільну значущість майбутнього ювілейного заходу, доречно висловити міркування щодо набутків і прорахунків попередніх етапів. Для проведення конкурсу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (директор В. Живодьор) розробив завдання п’ятьох рівнів складності. Найскладніші — для студентів ВНЗ ІІІ—ІV рівнів акредитації. Але замість живого зв’язного мовлення, за умовами цих завдань, мовні дії обмежено окремими словами. Вони добре відомі всім зі шкільного курсу мови: “зніміть риску в словах”, “поставте наголос”, “запишіть числа словами” тощо. За таких умов свобода учасника конкурсу дорівнює нулю. Мовний код уже визначив усі можливості, які можуть бути тут реалізовані, але для маніпуляцій з роботами можливості колосальні. Мовний аналіз окремих слів без уваги до функціонального аспекту мовного засобу — “те саме, що розглядати рослину в гербарії, тобто не так, як вона дійсно живе, а як штучно підготовлена для цілей пізнання”, писав Олександр Потебня. Враховуючи це, ми розробили завдання іншого плану. Так, на І етапі конкурсу запропонували охарактеризувати персонажа твору за манерою мовлення, передати його мовлення в інтелігентному товаристві, тобто зі звичного просторічного, малокультурного, за текстом Івана Микитенка, мовного світу “увести його в інший, культурний мовний світ”, якщо студент, учасник конкурсу, справді представник цього світу, наприклад: От я, пролетаріат Охріменко, забув свій язик. Як прийшов на завод шішнадцять років тому, так і забув. Почав був по#руському, сяк#так аби не по#своєму. А куди ж це го# диться. Прямо скажу: нікуди не годиться! От, сказать, на село як поїдеш, до бать# ків, сказать, у гості, сусіди прийдуть, ти як чесонеш… Чужий, кажуть, з городських… Паном став… Факт. Партія справедливо ка# же, ти пролетаріат, і виходу нема: треба зна# ти свій язик, інакше нуль тобі ціна (Іван Ми# китенко). матеріял (матеріал); лавреат (лауреат), павза (пауза), фавна (фауна). Рекомендовано правило “дев’ятки” застосовувати і в іншомовних власних назвах: Аристотель, Едип, Цецилія тощо. Але ж нової редакції Українського правопису не було прийнято, лише рекомендовано продовжувати обговорення проблем орфографії. І якби учасник конкурсу використав слова катедра, матеріял, фавна, чи вважала б комісія такі написання правильними? До орфографічних похибок зараховано описку в написанні слова житя, хоч далі це слово написано правильно — життя. За помилку визнано індивідуальну графіку букви е (схожа на о). У прислів’ї, без уваги до звучання, накладено табу на використаний прийменник в, хоч у Словнику фразеологізмів української мови маємо: В міру сил… В зеніті слави… тощо. В українського поета Володимира Базилевського читаємо: Лише в індивідуальному мовленні розкривається духовність, національна самосвідомість, рівень знань літературної мови, вміння досконало послуговуватися нею відповідно до завдання, загальна мовна культура, реалізується право бути оригінальним, мати власний стиль. За образною оцінкою Ірини Вільде, “слова — наче кольорові камінці, і мало їх назбирати в купу. Треба ще й уміти викладати узори з них”, а членові комісії — гармонійно декодувати ці “узори”, що вимагає активного і багатогранного мовленнєвого досвіду, отже, додамо, участі у складі журі талановитих і авторитетних учених, журналістів, письменників. Безперечно, має бути, окрім цього, зміщення акценту конкурсних завдань в бік релевантності напряму навчання — економічного, юридичного тощо. Розробники завдань, на жаль, не пов’язують їх з реальною вишівською практикою, яка готує студентів якісно послуговуватися мовою саме в напрямах обраного фаху. Відповіді про вміння грамотно користуватися її засобами в таких основних сферах професійного спілкування — міжперсональному, діловому, науковому — конкурсні завдання також не дають. Високоякісна мовна підготовка повинна визначатися рівнем знань державної мови — основного засобу ефективної комунікації в офіційних сферах діяльності, до якої готуються майбутні фахівці, вивчаючи професійну мову, а не мову загалом, особливості реалізації основних функцій державної мови — інтеграційної, організаційної, інформаційної. Натомість у конкурсних завданнях навіть не згадано поняття “державна мова”. Схоже, що упорядник завдань ще й дотепна людина, коли пропонує від 26385 відняти 57948, а до 6001987 додати 29300018, “забуваючи” просте, але безальтернативне правило: класи цифр із п’ятого знака слід відділяти пробілами. Перевірка конкурсних робіт — дуже відповідальна справа. Доручають її зазвичай викладачам найвищої кваліфікації, які досконало знають мову і володіють нею на рівні мистецтва. Тоді сприйняття іншої мовної особистості — автора конкурсної роботи — буде гармонійним. Під час формування журі неодмінною умовою мали б стати не лише досконалі знання орфографічних, пунктуаційних, граматичних і стилістичних норм української літературної мови, а й інші, не менш важливі якості: чесність, порядність, толерантність, шляхетність, інтелігентність. Однак члени журі конкурсу припускаються численних помилок, перевіряючи завдання, що впливає на результати конкурсу. Наведемо кілька прикладів ІХ конкурсу. З розділу “Фонетика й орфографія” виправлено: Арістотель на Аристотель. Як відомо, у Проекті нової редакції правописного кодексу (1999) було запропоновано певні уточнення (26 позицій): маратон (марафон), катедра (кафедра); геніяльний (геніальний), В світі немає, крім усмішки, — більше нічого В світі немає, крім чуйного слова, — нічого… Або: В полі студено. В полі зима, Вчора був брат. Сьогодні — нема. Зі списку слів для тлумачення корпорація, електорат, пролонгація, дифірамб, лінгвістика, еволюція, індустріальний, менедж# мент, адаптація, комплект помилковими визнано пояснення слів дифірамб (лестощі), комплект (сукупність). Звертаємось до тлумачного Словника української мови в ХІ томах: лестощі — лицемірне надмірне вихваляння; комплект — установлене число осіб, сукупність; індустріальний — промислово розвинений. У Словнику читаємо: “який має розвинену промисловість”. Що ж тут не так? Є запитання щодо парадигм відмінювання числівників та оцінювання цього завдання. Не сприйнято правильно “пунктуаційний малюнок” роботи, невміння відрізняти смислову пунктуацію від помилкової, а саме: 1) під час інтонаційно-смислового виокремлення присудка, вираженого прикметником: кожна з її (мови) сходинок — оригінальна; 2) пунктуацію відсутнього порівняльного звороту: росла й мова як засіб передачі душевних хвилювань людей… тощо. Спроба переліку цих помилок видалася нам спів- Матеріал з навчального посібника Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. — К.: А.С.К., 1998. — С. 98 Матеріал з пакета контрольної роботи для студентів заочної форми навчання члена журі В. Г. Шановна адміністраціє хлібокомбінату! Шановна адміністраціє хлібокомбінату! Ви, мабуть, уже знаєте… Вам, мабуть, відомо… Виявилося… З’ясувалося… Через це… У зв’язку з цим… Просимо відрядити досвідчених фахівців Просимо передусім відрядити освічених спеціалістів(?)

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин