Духовний простір · “Знову лине слово Боже, горить свіча, моляться і старий, і малий”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
ДРУГЕ НАРОДЖЕННЯ 300%РІЧНОЇ КАПЛИЧКИ
Слово Просвіти, №39 за 2010 рік
яка завернула до каплички, постояла біля неї кілька хвилин, вочевидь виголошуючи молитву. Порівнявся і я з капличкою, а неподалік на велосипеді зупинився дядько і теж осінив себе хресним знаменням. Розговорилися. Чоловік назвався Володимиром Гриненком. А ще — одним із будівничих каплички. Саме від нього і привідкрилася мені таїна цього святого місця, яке свого часу зазнало і поневірянь, і зневаги, і величі. Тутешня капличка бере свій початок із 1715 року. Тоді, під час епідемії холери, її звели “на знак сумлінного моління й покути за гріхи перед Богом”. Холера таки відступила від Радзивилова. А капличка стала не тільки оберегом для тутешнього люду, а й своєрідним поводирем для прочан, що прямували до Свято-Почаївської лаври. По ній, розташованій на вулиці, що вела до Почаєва, орієнтувався православний люд. І звісно ж, подорожні спинялися тут для відпочинку та молитви. Пережила каплиця і дві світові війни. 1944 року неподалік тримався фронт, тутешнім шляхом яка тільки техніка не йшла — танки, машини, мотоцикли, артилерія. На щастя, ніхто не зачепив святині — ні німець, ні совєт. А ось інше покоління со-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
