Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Режисери не захотіли чекати сприятливих інвести0 ційних умов і державної підтримки, на яку можна сподіватися роками, і так не дочекатися ніколи”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЧЕХОВА

Слово Просвіти, №39 за 2010 рік

У Києві з 23 по 28 вересня тривав VII міжнародний фестиваль жіночих монодрам “Марія”, присвячений першій народній артистці України Марії Заньковецькій. Цьогорічний фестиваль відбувся під знаком 150-ї річниці від дня народження Антона Чехова. ЇЇ слова підтвердила ще одна англійка — професор, доктор медицини Університету Кардиф Маргарет Сіріол Коллі: “Чехов модерністський автор і в англійській літературі він прочитується саме в такому контексті”. Письменниця, професор, доктор філології Університету Единбурга Женет Пейслі розповіла про сучасне пере-прочитання Чехова в Шотландії, його інтерпретації та оживлення, яке знайшло відгук у сучасних шотландців. А директор та художній керівник Мад1 ридського національного російського те1 атру Ірина Куберська вважає, що у ХХ столітті взагалі не вдалося повністю зрозуміти, розкрити Чехова, адже він був письменником майбутнього, і тільки в XXI столітті з’явилася можливість це зробити. Пані Ірина розповіла про своє бачення Чехова на прикладі вистави “Вишневий сад”, яку вона, як режисер, поставила в своєму театрі. “Героями Чехова рухає сексуальна творча енергія, якої Чехов теж зазнав. Ми маємо не підкорятися обставинам, а творити, рвати обставини”, — пояснила своє бачення класика пані Куберська. Український театрознавець Олег Вергеліс розповів про першу постановку Чехова в театрі Франка 1946 року. Це був “Вишневий сад”. У виставі грали Наталя Ужвій, Дмитро Мілютенко, Євген Пономаренко. Реакція критиків на виставу була дуже бурхлива. Настільки, що двадцятирічний син Ужвій Михась не витримав і написав відкритого листа на захист своєї матері та її персонажа — Раневської. Кінознавець, головний редактор журналу “Кінотеатр” Лариса Брюхо1 Душа фестивалю — народна артистка України Лариса Кадирова вецька охарактеризувала Чехова як “ходячий рентген”. Вона докладно розповіла про екранізації Чехова та їхні особливості. Також пані Лариса провела паралелі між Бергманом і Чеховим. Шведського режисера, вплив Чехова на творчість якого дуже відчутний, письменник приваблював своєю бунтівною натурою. Він називав його чудовим діагностом, і казав, що не дивується тому, що він став лікарем. Наталія Бабанська, директорка му1 зею Марії Заньковецької розповіла про серйозні глибокі дружні стосунки, які пов’язували Марію Заньковецьку й Антона Чехова. Про їхні листи та бажання Чехова купити собі будинок біля Ніжина (Заньковецька в цьому йому намагалася допомогти). На що президент фестивалю, емоційна Лариса Кадирова не стрималась і викрикнула: “Це була не дружба! Закохався він у неї. Закохався!”. А драматург Олександр Мордань зауважив, що багато хто зараз звертається до Чехова через бажання самовиразитися, й змагається з колегами в тому, хто оригінальніше прочитає текст. “Всі герої Чехова нещасні. Серед них немає поганих, немає гарних. Є живі. Чехов присутній в усіх нас, хочемо ми цього чи ні”, — резюмував він. Під час фестивалю на Камерній сцені Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка були показані жіночі моновистави з різних країн світу. Серед яких США, Польща, Угорщина, Росія, Білорусь, і, звісно, Україна. Зокрема глядачі побачили прем’єру вистави “Стара жінка висиджує” (режисер-постановник Збігнєв Хшановський, виконавиця Лариса Кадирова), а також “Вигнання до раю” (постановка Віргінні Тарнавськайте, виконавиця — Галина Дзягілєва), “Актор” (режисура — Станіслав Мельський, виконавиця — Олександра Томас) та ін.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин