День учителя · “У наш напружений час робота педагога, окрім того, що важка, ще й малооплачувана”. · с. 6сторінка оригіналу ↗
ВАСИЛИНА МАЛИШЕВСЬКА: ККООЖЖННАА ДДИИТТИИННАА ППООВВИИННННАА ООТТРРИИММАААТТИИ ЯЯККІІССННУУ ООССВВІІТТУУ
Слово Просвіти, №39 за 2011 рік
“59 ШКОЛЯРІВ СТАЛИ ПЕ: РЕМОЖЦЯМИ ТА ПРИЗЕ: РАМИ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ОЛІМПІАД” — Новий навчальний рік розпочався, а який підсумок року, що минув? — Новий навчальний рік ми розпочали з позитивними здобутками. Наші діти гарно пройшли зовнішнє незалежне оцінювання. Серед випускників 2011 року маємо вісім школярів, які отримали із ЗНО по 200 балів. До того ж 59 чернівецьких школярів стали переможцями та призерами всеукраїнських олімпіад і конкурсів (минулого року їх було всього 30). Найкращі знання у наших школярів з української мови та літератури, англійської та німецької мов, географії, історії, психології, інформатики та біології. Зокрема учень гімназії № 2 Андрій Волков представляв Україну на олімпіаді з біології в Тайвані, де виборов третє місце і привіз на Батьківщину бронзову медаль. Кращими в Україні стали роботи школярів із Чернівців з історії та англійської мови. Це велике досягнення учнів навчальних закладів міста за останні 12 років. — А як підготувалися установи освітньої галузі міста до нового навчального року? — Незважаючи на брак фінансування, наші школи гарно підготувалися до нового навчального року — усі приміщення відремонтовано. У дитячих садочках усе настільки гарно і з любов’ю зроблено, що душа радіє за нашу малечу: тут створено найкращі умови для гармонійного і здорового розвитку діток. Облаштовані спортивні кімнати, музичні зали, кабінети логопедів, психологів, на території є квітники, майданчики для ігор, альтанки, де діти можуть відпо-
Валентина СЕМЕНЯК, член Національної спілки журналістів України
Коли хочеш опинитися у справжній Казці — треба їхати не до… Парижа, а в столицю Латвії Ригу. Тут особливий і унікальний кожний камінчик, кожний метр землі. А коли ще й поїхати не через Білорусь, а через Польщу і Литву, то враження таке, ніби ти потрапив у самісіньке серце Європи… Того дня сонце в Ризі відпочивало, і старовинне місто зустріло нас мжичкою і різнокольоровими парасольками. Мешканцям Риги не звикати: дуже часто погода в них залежить від настрою Балтійського моря. Але в мене того дня настрій був особливий і піднесений. Адже попереду фантастична зустріч із не менш фантастичною жінкою… Наша добра знайома рижанка Алла Білде допомагає нам відшукати унікальний за архітектурою будинок у самісінькому центрі, де розташована Українська школа. Саме так: українська! Перше враження: не школа, а старовинний замок. Довжелезні коридори, високі стелі й вікна. “Це добре, — несподівано з’являється думка, — бо чивати. Усі педагогічні зони відповідать вимогам нових програм.
“НАД ДЕСЯТИКЛАСНИКА: МИ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДЕР: ЖАВНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ” — Протягом останніх років наповнюваність класів — чи не найбільший головний біль освітян... Яка ситуація нині? — Цього року за парти у Чернівцях сіло на 500 дітей більше, ніж минулого року. Ми запровадили так звану батьківську парту: батьки присутні на уроках і допомагають першокласникам. Зросла й наповнюваність класів. Якщо минулого року наповнюваність класів становила 25,1 %, то сьогодні — 27,1 %. Збільшилася кількість школярів і в старшій школі. Якщо минулого року в 10 класі в середньому було 22 учні, то нині вже 26. — Минулого року стартувало чергове реформування освіти. Перехід на 11-річний термін навчання якось позначився на самому навчальному процесі? — Якщо говорити про плюси і мінуси таких змін, то перехід на 11-річний термін навчання призвів до повної невизначеності щодо організації навчально-виховного процесу в 10 класах. Ми починали рік без корекції навчальних програм, чітких методичних рекомендацій щодо викладання предметів, підручників. Щоправда, на сайті Міністерства освіти і науки, а також Інституту інноваційних технологій розміщено тексти підручників в електронному вигляді, за якими довелося працювати і вчителям, і учням. Проте така ситуація (коли кожному десятикласникові потрібно роздрукувати по 32 сторінки з 16 предметів, а це 512 сторінок) тільки перешкоджала організації навчального процесу. Тому торік ми покладалися лише на досвід учителів, які з розумінням поставилися до десятикласників, над якими десятий рік поспіль проводять державні експерименти в царині здобуття знань. Нам пощастило уникнути значних проблем завдяки професіоналізму методичного кабінету міського управління освіти, де працюють фахівці, які слідкують за програмами, допомагають їх адаптовувати відповідно до вимог часу. По допомогу до методичного центру може звернутися кожен учитель із будь-якої школи міста, щоб удосконалити свої навички і уміння, і зробити урок цікавим для учнів. За останній рік відчутно покращилася комп’ютерна база шкіл. Діти разом зі своїми педагогами мають нагоду розвиватися, рости і здобувати нові знання. Але проблем усе одно вистачає. — Сьогодні багато говорять про створення освітніх центрів та оптимізацію освіти. Наскільки актуально це для таких міст, як Чернівці? — Освітні округи у нас в області є, але в нашому обласному центрі вони не мають перспективи, бо Чернівці — місто невелике, це поперше. По-друге, у Чернівцях широко розвинута мережа шкіл нового типу та спеціалізованих шкіл. Тобто, дітям до школи близько і немає потреби у створенні освітніх округів. Щодо оптимізації, то нам до кінця цього року треба знайти три мільйони гривень, оскільки фінансування освіти недостатнє. Тому шукаємо будь-яких можливостей, щоб заощадити. Скажімо, ми перевели Центр освіти молоді (ЦОМ) до ЗОШ № 33 і на цьому заощадили 100 тисяч грн. У старшій школі класи, де було небагато учнів, звели в один. За умов, коли фінансування освітньої галузі зменшується, міська рада та міське управляння освіти роблять усе, аби не розпорошувати кошти, а використовувати їх раціонально.
“В ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ ЧЕР: НІВЦІВ ПРАЦЮЄ НАЙ: ВИЩИЙ ВІДСОТОК МОЛОДИХ ФАХІВЦІВ” — Одна з проблем минулого руку — брак підручників. Наскільки сьогодні чернівецькі школи забезпечені ними? — Освітні заклади Чернівців забезпечені підручниками у середньому на 96 %. Великої проблеми з цього питання у нас не існує. Є проблеми лише у керівників і бібліотекарів, які мали б подбати про це й організувати міжшкільний обмін підручниками. Оскільки часто в одній школі деяких п і д р у ч н и к і в бракує, а в іншій їх не використовують. Тому адміністрації та бібліотекарі шкіл мають якнайшвидше провести взаємообмін підручниками. Міське управління саме цим активно займається. — На якому рівні забезпечення підручниками шкіл національних меншин? — Маємо чотири школи з викладанням румунською мовою, одна (№ 4) із викладанням російською від першого до одинадцятого класу, а в гімназії № 2 є російськомовні класи. Усі школи національних меншин забезпечені підручниками. Щоправда, учнів у них небагато. Крім того, у нас працює польська недільна школа тав ЗОШ №41 вивчають іврит. У гімназії № 1 поглиблено вивчають німецьку, а в гімназії № 4 та ЗОШ № 22 — англійську. Щодо підручників, то тут жодних проблем. У школах національних меншин працюють фахові педагоги і там гарні умови навчання. Щорічно ми приймаємо на роботу випускників Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, педагогічного коледжу та інших педагогічних ВНЗ України. Сьогодні у Чернівцях найвищий в області відсоток молодих фахівців, що працюють в установах освіти. Працівників пенсійного віку — 32 %. В освітніх закладах Чернівців немає жодної вільної педагогічної вакансії.
РОБОТА ПЕДАГОГА ВАЖКА ТА МАЛООПЛАЧУВАНА — Що Вас як керівника сьогодні хвилює найбільше? — Щороку в місті зростає кількість учнів, які обирають математичний нахил навчання, утім гуманітаріїв усе одно на 10 % більше. Нинішні учні на крок попереду від учителів. Лише третина чернівецьких педагогів використовує у своїй роботі новітні технології, а без сучасних методів викладання не обійтися. Учень повинен ставати розумнішим, і це залежить від педагогів, які іноді навіть оновлення своїх кабінетів сприймають без радості. Вагома проблема галузі освіти — байдужість учителів. Я з раннього дитинства знала, що буду вчителькою. І працюючи вже тридцять меччини, Великобританії, у престижних університетах України. Отримують стипендії і гранти. — Мені за них не соромно, — каже п. Ліда, — виховані, дисципліновані й слухняні учні, які, живучи тут, люблять свою праматір Україну. І це завдяки нашим учителям, які з трепетом розповідають учням про Україну. До 40-х років минулого століття у Латвії було багато національних шкіл: польські, німецькі, єврейські, російські. До речі, на початку 90-х у Латвії мешкало близько 70 тисяч вихідців з України. Сьогодні тут — близько 60 тисяч українців, зних 50 тисяч — апатриди (ті, які не мають громадянства — Авт.). Решта прийняли громадянство України або Росії, або ж стали громадянами Латвії. Згодом — екскурсія ошатною школою: бібліотека, їдальня, музей, класи. Усе це тішить не лише очі, насамперед — серце. А ось найсокровенніше. За цими дверима йде урок. Стукаємо — нас радо зустрічають наймолодші школярі. Вітаються українською! Відповідають на запитання українською! А щоб остаточно нас здивувати, співають відому пі-
У цьому переконана начальник управління освіти Чернівецької міської ради Василина Семенівна Малишевська. З нею розмовляємо про проблеми та здобутки освітньої галузі Чернівців.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
