«Просвіта» · “Нація — це радість спільної причетності до творення спільного майбутнього”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
НЕ «САНАТОРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ДУШІ», А НОВА СТРАТЕГІЯ НАСТУПУ Розпочав роботу Клуб української мови і культури “Просвіта”
Слово Просвіти, №39 за 2011 рік
Відбулося перше засідання Клубу української мови і культури “Просвіта”. Засновником Клубу стало Київське міське об’єднання ВУТ “Просвіта” на чолі з професором Іваном Ющуком, а головою призначили поета Євгена Гущина. Віднині кожного третього вівторка о 17 годині в НСПУ просвітяни обговорюватимуть актуальні мовні питання. Тема першого засідання: “Становище української мови в українській державі”. Просвітяни були категоричні — лише наступальна й упевнена позиція дасть результат, варто “не соплі розтирати”, а діяти спільно і злагоджено у боротьбі за українську мову.
Найбільша проблема — проблема молоді, яка не розуміє, що значить рідна мова і національна гідність”, — відзначив Ющук. Володимир Коваленко, виконавчий голова Харківського обласного об’єднання громадян “Українська родина”, сказав: “Минулого року закінчився термін Другої державної програми розвитку і функціонування української мови. Третьої державної програми сьогодні немає. Це пов’язано насамперед зі зниженням нашої активності: це питання не порушують депутати і громадські організації. У Міністерстві культури є сектор мовної політики, там на всю Україну працює три особи. Вони розмістили проект концепції Державної цільової національно-культурної програми розвитку і функціонування державної української мови на 2012—2016 рр. на сайті Міністерства культури. Подивіться, що це за концепція. Тому наше найперше завдання: за допомогою громадськості створити таку концепцію державної програми, яка б справді вирішувала питання функціонування української мови в державі. Без копіткої роботи над цією програмою, сподіватися, що нас хтось профінансує, практично неможливо”. Він відзначив, що мова — соціальний фактор, який забезпечує збереження українського етносу в епоху глобалізації. “Без української мови в родині будь-які наші прагнення змінити ситуацію в державі приречені на поступове згасання. Тому важливо дбати про мову в родинах, запроваджуючи фестиваль родин-знавців української мови. Ось на Харківщині було три фестивалі, які проходили під назвою “Мама, тато, я — українська сім’я”. Харківські вихователі реалізували мою ідею створення першого в Україні посібника для батьків “Дитячий садок і родина” в 10 книжках для розвитку мовлення дітей дошкільного віку”.
В. Коваленко відзначив, що на Харківщині ситуація з мовою катастрофічна: “Ми вважаємо, що зараз проти нас ведуть етнічну війну, спрямовану на зменшення чисельності українського етносу і зменшення носіїв української мови і культури. Було б добре, якби ми взяли участь у створенні загальнодержавного плану координації зусиль громадян і громадських організацій щодо утвердження української мови, визначальної ознаки українського етносу”. Чіткі методи боротьби за утвердження української мови в усіх суспільних галузях пропонує член Міжнародної громадської організації “Конгрес захисту української мови” Анатолій Малюх. У сучасних реаліях деякі з них звучать утопічно, але за цілеспрямованої і наполегливої роботи все можливо. Ось одна з його рекомендацій: “Створити орган виконавчої влади з питань мовної політики України, який структурно пронизував би владу від Адміністрації президента України до райдержадміністрацій. Наділити цей орган відповідними повноваженнями щодо впровадження та контролю реалізації мовної політики”. Анатолій Малюх переконаний, що столиця України повинна стати взірцем шанування державної мови, а мова киянина — еталоном державної мови. Голова Польського товариства,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
